20 жовтня у Вінниці, в межах “Air ГогольFest” відбувся прем’єрний показ документального фільму “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго” про комунальників, які співають “попри все”. У кіно знялися справжні працівники підприємства, які насправді співають у своєму аматорському хорі.

Прем’єра та зустріч з режисеркою стрічки, Надією Парфан, відбулися в межах “Air ГогольFest”, що тривав протягом трьох днів на “Кристалі”. Перед показом режисерка зазначила, що фільм “може робити боляче”.

– Нічого не хочу казати, крім того, що попередити: цей фільм є трагікомедією, він є дуже смішним, але він також і дуже трагічний. Він може зробити вам трохи боляче, я про це чесно попереджаю, – сказала режисерка зразу перед показом.

Сюжет розгортається на комунальному підприємстві “Івано-Франківськтеплокомуненерго”, профспілку якого багато років очолює Іван Васильович Гаврилишин. Також він керує профспілковим хором “Чорнобривці”, в якому співають диспетчери, ремонтники, бухгалтери та інші співробітники підприємства.

Іван Васильович весь час готує колектив до виступів, скликає на репетиції та всіляко спонукає людей брати участь в різноманітних конкурсах серед комунальників – і хор справді посідає призові місця. Іван Васильович дуже трепетно ставиться до всіляких дипломів та дбайливо ставить їх в рамочки. Втім, коли починається опалювальний сезон, все змінюється, оскільки в місті повсякчас трапляються пориви мереж опалення та інші комунальні неприємності.

Але звісно, у стрічці є й кумедні сцени: наприклад, як комунальник зосереджено дивиться в монітор комп’ютера, помітно нервує та навіть запалює цигарку й палить просто в кабінеті. Складається враження, ніби він, щонайменше, робить квартальний звіт або ж опановує нову науку. Наступний кадр показує, що на моніторі – гра “пасьянс”.

Фільм прикрашають кумедні фрази героїв. Наприклад: “Ви мене не відфутболюйте, а давайте майстра!” (“гаряча лінія”), “Аварійна в даний момент виїжджає там, де тече. А завтра буде виїжджати там, де не гріє”, “У нас не консерваторія, у нас – теплокомуненерго!”, “Ти голову до мотора не пхай, ти пхай до насоса”, “Кажуть, що опалення включене, а воно не включене” та інші.

Завершується фільм сценою зі зборами на підприємстві, де обговорюють звіт “Іванофранківськтеплокомуненерго”. Працівники з щирою надією питають керівника про зарплати та премії. Але чоловік, сухо читаючи звіт з папірця, відповідає, що “грошей немає”.

Таким чином глядачі змогли побачити дещо іншу сторону комунальників – людей, які щоденно долають проблеми, працюють часто в дуже поганих умовах та намагаються при цьому “триматись”.

Наприклад, на фоні таких “неприємностей” як складний ремонт застарілих мереж, відсутність необхідного обладнання, а з іншого боку – розгніваних містян, які сваряться з операторами “гарячих ліній” – доволі цікаво виглядає бажання того ж Івана Васильовича зібрати колектив на співи. Причому, коли йому це не вдається, він дуже засмучується.

Опісля Надія Парфан розповіла, що насправді фільм для неї є дещо персональним, оскільки дідусь режисерки був директором і засновником теплокомуненерго та збудував систему опалення для міста Івано-Франківська в 60-ті роки. “Як ви помітили, ця система з того часу не особливо змінилася” – сказала режисерка та додала, що все своє життя на цьому підприємстві працює її мати, яка, до речі, співає в цьому хорі.

Пояснюючи, як вдалося долучити до фільму “суворих” комунальників, які зазвичай “замкнуті”, режисерка сказала:

– Як суворі комунальники вийшли такі “няшні” і теплі? Вони не суворі. Насправді, вони нормальні люди, дуже класні. Я не знаю, чи це якась особливість Івано-Франківська, але мені здається в Івано-Франківську є така людська теплота. (…) В Івано-Франківську є така культура “small talk” і такої ніжності та м’якості між людьми, і в принципі вони всі такі досить “няшні”. Були люди, які досить суворі та просто не хотіли бути героями фільму, тож ми їх не чіпали. А нашими героями стали ті, хто йшов на контакт.

– В нас була дуже чарівна звукооператорка Катерина Герасимчук – тендітна красуня з одного боку, з іншого – дуже технічно вправна дівчина. Звук записувався на кілька пристроїв, один з них – це петличні мікрофони. І вона підходила до цих суворих мужчин і знімала з них їхні роби, буквально мацала їх, і вони, чесно кажучи, були захоплені процесом – і це справді допомагало розтопити їхні сурові “технічні” серця, – розповіла Надія Парфан.

За словами режисерки, прем’єра фільму була тиждень тому в Івано-Франківську. Подивитися стрічку прийшов навіть мер, з яким була кумедна сцена у фільмі.

– Це досить горезвісний мер, який заборонив виступ гурту “Хамерман Знищує Віруси” і там ще молебень замовив. Але треба йому віддати належне, що він не чинив нам жодної перешкоди. Він прийшов на прем’єру і вийшов перед повною залою іванофранківців та сказав “Я знаю, це жесть” і розповів про те, якийсь стан справ.

Зйомки фільму тривали три роки, а вийшов він у прокат 17 жовтня. Побачити стрічку можна поки що в кінотеатрах Києва, Львова, Івано-Франківська, а незабаром – в Харкові.

Що ж до можливості показу фільму на інших майданчиках та в кінотеатрах режисерка зазначила, що “в українській кіноіндустрії відбувається така велика пертурбація та зміна влади, поки що ніхто не розуміє, що взагалі далі буде і це трохи тривожно і непевно”. Відтак спрогнозувати, чи побачать авторське кіно у кінотеатрах країни (окрім зазначених міст) – неможливо. Парфан каже, що як режисерка вона “скромно вважає, що свою роботу зробила, рада спілкуватись з глядачами”, але поки що вона доклала “надто багато зусиль”. Водночас, за її словами, розглядається можливість показів в одному з вінницьких кінотеатрів (та додала, що тим більше, що опалювальний сезон вже розпочався).

Наостанок режисерка чи то всерйоз, чи то жартома сказала, що не виключено, що наступного року хор ІФТКЕ запросять на черговий “Air ГогольFest”, щоб вони заспівали “Гімн заводу “Кристал”. Новини щодо стрічки та кінопоказів можна відстежувати за хештегом “‪#‎тепловкіно‬” чи на сторінці фільму у Фейсбук.

Нагадаємо, протягом трьох днів у Вінниці на заводі “Кристал” тривав “Air ГогольFest”, під час якого відбулося близько сотні подій. Про них можна прочитати у розділі “Події” на нашому сайті.

Читайте також: Rave must go on: DZ`OB, Subcarpati, ЦеШо і Tapolsky на Air Гоголь Fest у Вінниці. ФОТОРЕПОРТАЖ

Читайте також: “Залишайтесь, будь ласка, на лінії”: у Вінниці відбулася прем’єра швейцарської вистави “The Sensemaker”. ФОТО

Читайте також: Клітка для кожного з нас: на “Air ГогольFest” показали перформанс про тиск суспільства на особистість. ФОТОРЕПОРТАЖ

Фото Марини Сербінович

Юлія Плахтій

Журналіст

See Full Bio