З початком карантину, що запровадили через коронавірусну пандемію, багато людей в усьому світі були позбавлені можливості живого спілкування з рідними, друзями та колегами. Але водночас цей період став зоряним часом для сучасних технологічних засобів комунікації.
Мільйони відеоконференцій та онлайн-нарад, віртуальних акцій та флешмобів, а також сотні інших варіантів віртуальної комунікації стали справжнім порятунком для низки компаній, які почали працювати дистанційно, та для людей, яким потрібно було вирішувати питання “тут і зараз”. Що вже говорити про життєво необхідне спілкування з коханими та рідними, з якими не було можливості побачитись через закриті міста та країни.
І в період жорсткого карантину, і сьогодні, коли його подекуди послаблено – люди продовжують користуватися зручними інструментами онлайн-комунікації.
Які онлайн-проекти та цікавинки під час карантину відбувалися в Україні та за кордоном, як з користю використовували соцмережі, які існують альтернативні та більш безпечні інструменти для комунікації окрім найбільш популярних і що змінив карантин у нашому спілкуванні – цифровому та аналоговому – в нашому матеріалі.
ОНЛАЙН-ПРОЕКТИ В УКРАЇНІ ТА У ВІННИЦІ
Всеукраїнська школа онлайн
Одним із найперших проектів, які запровадили в Україні через карантинні обмеження, стала “Всеукраїнська школа онлайн”. З 6 квітня учні 5-11 класів отримали можливість здобувати знання, просто сидячи вдома. Одинадцять предметів транслювали українські телеканали та на YouTube-каналі Міністерства освіти та науки України. В проекті задіяли 40 кращих педагогів. Відео знімали в Новопечерській школі в Києві.
Попри те, що до якості деяких уроків з цієї програми було багато претензій та скарг, “школа онлайн” стала мало не першою масштабною цифровою ластівкою в сфері загальнонаціональної освіти в період карантину. Перший день ініціативи продемонстрував її популярність: загальна аудиторія склала понад 3,3 мільйона учнів різного віку.
Під відео вчителі залишали домашні завдання, окрім трансляції для школярів запровадили додаткову зручність – всі уроки можна було переглянути в записі. Таким чином засвоєння предмету ставало якіснішим.
Зазначимо, що цей проект став цікавим навіть для українських зірок. Ведучі, музиканти, актори та спортсмени долучалися до вирішення тих чи інших завдань, а ще – разом із вчителями влаштовували цікаві досліди. Також до процесу залучали спортсменів та зірок, які разом “викладали” танці та фізкультуру.
Богослужіння
Церкви також вирішили використовувати сучасні технології та почали транслювати богослужіння онлайн. Наприклад, Вінницький Спасо-Преображенський кафедральний собор просив своїх парафіян утримуватись від відвідування храму, а натомість пропонував переглядати богослужіння онлайн.
Трансляції відбувались на місцевих телеканалах та на YouTube-каналі Вінницько-Барської єпархії ПЦУ та на сторінці єпархії на Facebook.
Як розповів у коментарі Vежі диякон Сергій Боярський, наразі онлайн-трансляції не припинили: недільні богослужіння можна “відвідати” щонеділі о 9:00, щоправда – лише на Фейсбук-сторінці єпархії .
– Коли був жорсткий карантин ми транслювали (богослужіння – авт.) за допомогою телебачення. Тепер ми робимо це лише на Фейсбуці. Раніше недільних (трансляцій – авт.) не було, а лише по великих святах. Що стосується планів на майбутнє, так, плануємо (надалі транслювати богослужіння), але плани коригуватимуться залежно від того, чи будуть віряни дивитися ці трансляції після закінчення карантинну, – зазначив Сергій Боярський.
Також Вінницько-Барська єпархія має свою сторінку в Instagram, канали на YouTube та в Telegram, що були створені ще задовго до початку карантину, але особливої популярності стали набувати саме з початком пандемії.
Допомога безпритульним тваринам
Через карантинні обмеження постраждали не лише організації та компанії, а й окремі волонтерські спільноти. Втім, якщо волонтери, котрі допомагали військовим, й раніше використовували соцмережі для пошуку коштів на ті чи інші потреби бійців, то у світі волонтерів, які допомагають тваринам, складнощів побільшало. Зокрема – в плані комунікації з потенційними господарями для безпритульних тварин.
Наприклад, вінницький фестиваль допомоги безпритульним тваринам “Хвіст-фест” перестав відбуватися як такий. Так, до карантину волонтери влаштовували ярмарки, куди приносили тваринок, яким шукали дім – і таким чином допомагали знайти їм нових господарів.
Через карантин така можливість була втрачена. Тож для прилаштування песиків та котиків почали значно активніше використовувати соціальні мережі, передусім – Facebook. Зокрема публікувалася інформація про ту чи іншу тваринку, а також умови, за яких її можна забрати. Втім якщо за один такий фестиваль (їх минулоріч було сім) волонтери знаходили нових господарів щонайменше для 30-40 хвостатих, то цьогоріч вдалося прилаштувати в нові родини всього близько 50. Детальніше про те, як це вдавалося (або не дуже) – читайте ТУТ.
Комунальні служби
Комунальні служби Вінниці також організували комунікацію зі споживачами в дистанційному форматі. Звернення просили надсилати листами або через онлайн-платформи. Наприклад, у «Вінницягаз» опублікували відео, щоб допомогти споживачам розібратись, як вирішувати питання щодо газопостачання з дому.
«Вінницяоблводоканал» запропонував вирішувати всі питання телефоном, а «Вінницяміськтеплоенерго» навіть пропонував розпломбувати лічильник по Viber. Такі ж умови дистанційної комунікації – у «Вінницяобленерго».
Також у «Прозорих офісах» консультації можна було отримати телефоном або через персональний кабінет. У місті навіть запровадили додатковий спосіб оплати за комунальні послуги, запросивши касира додому.
Влада та журналісти
Також вихід із ситуації, коли збиратися разом не можна, шукали представники влади. Наприклад, до карантину на сесіях Вінницької міськради завжди були присутні журналісти, а саме засідання завжди транслював місцевий телеканал. При цьому в зйомках було задіяно щонайменше п’ятеро осіб: журналіст, три оператори, режисер, інженер.
З початком пандемії стала доступною лише онлайн-трансляція: на YouTube, Фейсбук-сторінці окремого телеканалу, журналістів якого ексклюзивно запрошували до зали засідань, а також на Фейсбук-сторінці міського голови. Разом із тим в мерії визнають, що не мають права не допустити інших журналістів на сесії, а відтак – просто рекомендують утриматись від відвідування сесій.
А ось що стосується засідань виконавчого комітету ВМР, то тут виникла дещо інша історія. Раніше такі заходи не транслювалися, журналістам потрібно було відвідувати їх особисто. Суттєвим плюсом в цьому була можливість відстежувати весь процес підтримки (чи непідтримки) та обговорення того чи іншого проекту.
Медійники спокійно влаштовувались в “задній” частині зали (дехто й поруч з чиновниками), спокійно слухали всі обговорення та зауваження до тих чи інших питань, деякі – писали свої статті просто на місці, а ще (що досить важливо) – фотографували графічні матеріали, які демонструвались на екранах, що встановлені в залі, позаяк це був хоч і технічно не якісний, але найбільш оперативний спосіб отримання графічної інформації.
Якщо в журналіста чи журналістки виникало якесь питання щодо зображень/проектів/обговорень, то можна було доволі легко “зловити” потрібного спікера (наприклад, очільника відповідального департаменту) та поставити йому уточнююче питання.
Наразі засідання виконавчого комітету відбуваються в закритому режимі (через ZOOM), тож єдине, що залишається журналістам – очікувати публікації рішень виконкому на сайті міськради або ж самостійно звертатись до влади телефоном.
На брифінгах, презентаціях та інших заходах, що відбувались у міськраді, посередниками між владою та громадянами були журналісти, які могли поставити уточнюючі запитання. З початком карантину чиновники почали інформувати населення за допомогою онлайн-трансляцій (на сторінках міськради чи міського голови). Тож тепер представники влади коментують лише заздалегідь отримані запитання від ЗМІ, що, звісно, не можна порівняти з живим спілкування журналіста і чиновника у форматі віч-на-віч.
– Щоб уникнути скупчення людей, а як наслідок – можливих спалахів інфікування, під час карантину все по максимуму було переведено в онлайн, – розповідає очільниця Департаменту у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Аліса Мисловська. – Що стосується того, що не змінилось, так це те, що журналісти у будь-який час можуть взяти коментар телефоном або ж за допомогою тих же месенджерів. Ми всіляко допомагаємо комунікувати з тим чи іншим посадовцем.
Мисловська додає, що в разі, якщо є якісь питання, що дуже цікавлять журналістів, та які хотілося б висвітлити, то влаштовуються окремі прес-конференції.
– Зокрема – через сервіс Zoom, про який знають всі. Наприклад, журналісти дуже цікавились темою про дитячі садочки (було закриття у зв’язку з карантином) – ми вирішили зробити прес-конференцію, до якої могли долучитись всі, кому це було потрібно. Також щоп’ятниці міський голова влаштовує трансляції в Фейсбуці, під час яких журналісти можуть поставити питання, які їх цікавлять.
Разом із тим Мисловська зазначає, що станом на початок серпня на свіжому повітрі вже потрохи влаштовують “традиційні” заходи.
Щодо міського голови Вінниці (Сергій Моргунов), то на його фейсбук-сторінці також транслюються різноманітні заходи, в яких раніше масово брали участь журналісти: наприклад, про відкриття чи про хід виконання робіт на об’єктах будівництва, або ж про очищення головної водної артерії міста – річки Південний Буг.
Журналістка телеканалу “ВІТА” (який зокрема транслює згадані вище сесії) Тетяна Орлова розповіла, що тепер з чиновниками спілкується переважно за допомогою онлайн-інструментів.
– У період жорсткого карантину ми перейшли на записи коментарів телефоном. Всі ефіри були скасовані, гості до нас в студію не приходили. Для запису їхніх коментарів ми переважно використовували Skype. Також довелось скасувати такий формат роботи як опитування. Та оскільки ми – телебачення, й без відео нам ніяк, то доводилось все ж виходити на вулиці та знімати відео з того, що можливо, чи використовувати архівні відео.
Втім журналістка зазначає, що все ж комунікацію наживо не замінять жодні сучасні технології. Тетяна сподівається, що невдовзі епідемічна ситуація дозволить відновити звичні ток-шоу, інтерв’ю та залучення експертів. А спілкування телефоном, Skype та інші сервіси онлайн-комунікації будуть використовуватись здебільшого тоді, коли неможлива фізична присутність спікера.
Що стосується органів центральної влади, то наразі в Україні Міністерство охорони здоров’я є найбільш “просунутим” в плані онлайн-комунікації: щодня міністр влаштовує брифінг, що транслюється на фейсбук-сторінці МОЗу та на його YouTube-каналі. Втім зауважимо, що МОЗ практикувало онлайн-трансляції своїх подій і раніше. З пандемією додалися хіба щоденні брифінги Міністра МОЗ.
Також регулярно транслюються сесії Верховної Ради, засідання Кабміну та різноманітних урядових організацій.
Культурне життя
“Зірки” також вирішили використовувати сучасні технології – для комунікації з шанувальниками. Щоб підтримувати любов своїх прихильників і під час карантинних обмежень, за допомогою соціальних мереж низка виконавців почала влаштовувати онлайн-концерти просто у своїх Instagram-профілях.
Наприклад, так зробила солістка гурту The Hardkiss Юлія Саніна. Вона також запросила колег приєднатись до такого музичного флешмобу (й таку пропозицію багато українських виконавців підтримали).
Цікавим прикладом, коли на карантині представники культурного середовища комунікували з однодумцями, став проект “Аламбарі”. Йдеться про флешмоб, ініційований Владом Троїцьким. Під час флешмобу десятки людей, причетних до культури, одночасно підключалися до ZOOM-дзвінка, й за узгодженим сценарієм повторювали певні рухи – позували, варили каву, дивилися в камеру та показували небо в своєму вікні.
Але “зірки” не лише співали/танцювали, а й намагались донести до своєї аудиторії корисну інформацію. Наприклад, у поданому нижче відео українські та світові телеведучі, актори, блогери та співаки записали мотивуючі послання до своїх прихильників. Зокрема вони закликали берегти себе та оточуючих і не ставитись до коронавірусу зневажливо.
А ось поет та письменник Сергій Жадан звернувся до глядачів “Суспільного” із закликом пам’ятати про важливість дотримання правил карантину, а ще про те, що “у нас попереду багато світлих миттєвостей. А зараз слід згуртуватися, слід пам’ятати про самоорганізацію, про солідарність, про взаємопідтримку”.
Детальніше про те, як живе мистецтво та культурна індустрія під час карантину, ми писали в іншому матеріалі, який можна переглянути за ЦИМ посиланням.
Ну і звісно не можна не згадати про перший український онлайн-фестиваль Intercity Live, до організації якого значною мірою залучені вінничани. До речі, вже третій Intercity Live відбудеться цього серпня – стежте за анонсами на нашому сайті.
СВІТОВИЙ ДОСВІД
Завдяки сучасним технологіям та потужним інструментам для онлайн-трансляцій японські студенти змогли потрапити на вручення дипломів, перебуваючи вдома.
Як пише Ukr.Media, керівництво японського університету знайшло спосіб порадувати своїх студентів справжньою випускною церемонією. Випускники змогли отримати дипломи та сфотографуватися з професорами, не полишаючи власних будинків. Це все вдалося завдяки роботам-аватарам, якими студенти керували прямо зі своїх кімнат.
Також Тік-Ток почали використовувати не лише для розваг, але й для того, щоб донести до користувачів додатку корисні поради. Наприклад, як пише BuzzFeed, науковець Білл Най вирішив продемонструвати ефективність масок для нерозповсюдження коронавірусу. Він записав відео, в якому намагається погасити свічку, дмухаючи на неї спершу через шарф, згодом – через маску з двох шарів тканини та врешті – через маску N95.
В результаті, свічку вдалося легко загасити, дмухаючи на неї через шарф. А ось “класична” маска взагалі не дала цього зробити. Що вже казати про N95 – у цьому випадку полум’я ледве поворухнулось.
@billnye
@billnye
РОБОТА ПІСЛЯ КАРАНТИНУ
Для багатьох компаній карантин був стресовим не лише через зміни в організації робочого процесу, а й з фінансової точки зору, адже хтось взагалі втратив бізнес. Разом із тим, низка компаній оцінила переваги роботи на відстані та не збирається знову працювати безпосередньо в офісах. Тим більше, коли для цього є безліч інструментів та сервісів.
Наприклад Google дозволив більшості своїх працівників працювати вдома до липня 2021 року. Про це 27 липня в листі до співробітників компанії повідомив її керівник Сундар Пічай. “Щоб надати працівникам можливість планувати заздалегідь, ми продовжуємо нашу глобальну добровільну роботу з дому до 30 червня 2021 року для позицій, які не потребують перебування в офісі”, – зазначено в листі.
Як пише DW із посиланням на дані журналу Wall Street Journal, це може стосуватись близько 200 тисяч співробітників та підрядників Google по всьому світу.
Очільниця Департаменту у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради Аліса Мисловська висловила думку, що після карантину спілкування наживо повернеться повною мірою.
– Але все ж певні речі залишаться. Наприклад, якщо в якомусь проекті залучені експерти з інших міст чи країн, то очевидно, що не обов’язково збирати людей разом фізично. Достатньо зробити Zoom-конференцію й це буде зручно для всіх, зекономить час та дасть можливість долучити більше експертів. Саме тепер всі більше розуміють переваги онлайн-подій.
ДОДАТКИ ТА СЕРВІСИ: ЩО ДЛЯ ЧОГО
Експерт Школи цифрової безпеки DSS380 Павло Бєлоусов розповів Vежі про сервіси для онлайн-спілкування, які варто використовувати в тих чи інших випадках.
Він зазначив, що всі інструменти для онлайн-комунікації можна умовно поділити на три категорії. Перша – додатки, які безкоштовні, встановлені у багатьох користувачів та призначені для оперативної комунікації без зайвих “заморочок”: Viber, Skype, Messenger.
На рівень вище по безпеці та функціоналу (з розширеними можливостями): Zoom, Google Meet, Microsoft Teams (платформа для корпоративного спілкування (в особистих і групових чатах), обміну файлами, нарад. Доступна також у мобільній версії). Третя категорія – це більш захищені, але дещо менш популярні сервіси. Наприклад, Jitsi.
Jitsi та Zoom
Фахівець каже, що для повсякденного спілкування достатньо використовувати вже звичні додатки та сервіси: FaceTime, Viber, Messenger, Skype тощо. Їхня зручність полягає в тому, що вони популярні, прості у використанні та безкоштовні. Втім для більш захищеної онлайн-комунікації підійдуть сервіси, які мають низку додаткових налаштувань й зокрема – щодо посилення безпеки з’єднання.
Наприклад, платформи для онлайн-зустрічей та вебінарів Jitsi та Zoom є доволі непоганими інструментами для спілкування, втім їх потрібно правильно налаштувати перед використанням. Зокрема важливо встановити пароль, а також навчитися (за допомогою спеціальних відео-уроків на сайтах додатків) робити розмову закритою для небажаних гостей. Втім, якщо в Juits це можна зробити доволі швидко, адже всі потрібні інструменти доступні з головного вікна, то в Zoom доведеться покопирсатися.
Якщо ви вирішили спробувати Jitsi, завантажте його для смартфона ТУТ. Втім користуватися сервісом можна й без завантаження програми та навіть без реєстрації – достатньо мати посилання-доступ до конференції чи створити власну. Серед функцій: демонстрація екрана, текстовий чат під час конференції, швидке встановлення паролю (наприклад, якщо стало відомо, що хтось небажаний отримав посилання-доступ до розмови), запис розмови.
– ZOOM під час карантину став шалено популярним, – каже Бєлоусов. – Але в період експлуатації з’ясувалось, що в системі безпеки є купа “дірок” – відбувався “злив” приватної інформації користувачів. Хоча варто відзначити, що насправді сервіс був дещо “дірявим” й раніше. Відтак вони почали “на ходу” все лагодити, втім на той момент вже постраждало чимало користувачів.
Також Бєлоусов навів інший приклад, коли ZOOM створив для своїх користувачів проблеми. Як відомо, сервіс заблокував акаунти трьох китайських правозахисників, які організували в ньому онлайн-заходи зі вшанування пам’яті загиблих під час повстання на площі Тяньаньмень в червні 1989 року, а також обговорення ситуації в Гонконгу. Сервіс заявив, що так довелося вчинити після повідомлення влади Китаю про те, що така діяльність в Китаї заборонена. Активісти назвали рішення Zoom прикладом політичної цензури та звинуватили сервіс у потраплянні під китайський вплив.
– Це може говорити про те, що Zoom може співпрацювати з державною владою, спецслужбами та йти на їхні умови. Тому якщо ми говоримо про безпеку, то така історія – не дуже хороший маркер. Якщо ми говоримо про Jitsi, то тут вірогідність такого менша. В цьому сервісі – відкритий код, дані про розмову не зберігаються та видаляються відразу після неї. На сервіс практично неможливо вплинути: інформація надсилається лише від людини до людини. Jitsi не настільки “прокачаний” в плані дизайну, як Zoom, а ще – він не настільки популярний, як Zoom. Втім однозначно – більш безпечний. Часто такі сервіси, які не дуже розрекламовані (а про Zoom говорять всі) та в якомусь сенсі менш зручні – є безпечнішими. Хоча це також не аксіома.
До речі, щодо ненадійності Zoom нам в розмові пригадувала і журналістка “ВІТИ” Тетяна Орлова. Розповідала, що саме після історії з витоком даних користувачів від цього сервісу в редакції відмовились. Натомість “рятувалися” за допомогою Skype.
– До карантину для програм в студії ми використовували Skype всього декілька разів. Того чи іншого експерта до ефіру частіше долучали телефоном, але це також не було регулярною практикою. Під час жорсткого карантину – використовували Skype і для включень в програми, і для сюжетів, і чиновники часто дають коментарі саме по Skype. Колеги раніше пробували працювати із Zoom, але після тих історій з безпекою – вирішили зупинитись на Skype. Що стосується комунікації телеканалу з глядачами, то наразі це в переважній більшості – через коментарі до дописів на фейсбук, також телефонують в редакцію та надсилають листи на пошту.
До речі, про Zoom та Ілона Маска. Після того, як стало відомо про витік персональних даних користувачів сервісу Zoom, очільник SpaceX Ілон Маск заборонив своїм співробітникам використовувати цей сервіс в робочих цілях.
Втім згодом Zoom купив блокчейн-стартап Keybase для захисту відеоконференцій від злому, а ще запустив цілий 90-денний план для посилення безпеки. Наразі зазначено, що в новій версії з’явилося більше інструментів для керування налаштуваннями системи безпеки. Також йдеться про можливість блокувати конференцію для інших користувачів та повідомляти про недобросовісних та підозрілих користувачів. До речі, у зв’язку з пандемією коронавірусу, Zoom зняв 40-хвилинне обмеження на конференції за участю понад двоє осіб, яке раніше діяло в безкоштовної версії.
Якщо Ви вирішили користуватись платформою для онлайн-зустрічей та вебінарів Zoom – завантажити її можна ТУТ або ж скористатися сервісом у браузері. Сервіс доступний на комп’ютері, планшеті та смартфоні. Подію можна запланувати заздалегідь, а також зробити єдине посилання для регулярних зустрічей у визначений час.
Доступний запис відеоконференції, інтерактивна дошка для малювання та анотацій (її можна демонструвати іншим учасникам), можливість демонструвати свій екран зі звуком, вимикати чи вмикати звук/відео від учасників. Детальні інструкції – ТУТ.
Що є окрім “простих” месенджерів, Jitsi та Zoom
Що стосується продуктів для онлайн-спілкування від великих корпорацій, зокрема про Google Meet від Google та про Messenger від Facebook, Бєлоусов каже, що не варто їм сліпо довіряти.
Пояснює, що їхня основна ціль — максимальний збір даних про користувачів. На основі цих даних вони рекламують товари та послуги. Тому ці компанії мають змогу аналізувати зміст повідомлень.
Також для цих гігантів важливо налагодження рекламних зв’язків. Бєлоусов пояснює на прикладі Фейсбук, який придбав собі WhatsApp та відразу підтягнув друзів того чи іншого користувача WhatsApp – у Фейсбук. Таким чином аудиторія Фейсбук суттєво збільшилась, а відповідно це вплинуло на результативність в рекламній діяльності корпорації.
Серед іншого, Google розробив послугу відеозв’язку Google Meet. Це один з двох додатків, які є заміною Google Hangouts (інша – Google Chat). На сайті сервісу запевняється, що він безпечний, безкоштовний та доступний для всіх.
Користувачі, що не мають підписки G Suite (входять у Google Meet за допомогою особистого облікового запису), можуть запрошувати щонайбільше 100 учасників. Детальніше про послугу можна прочитати ТУТ.
В іншому додатку компанії, Google Duo (безкоштовний застосунок з функцією відеочату), можна проводити відеозустрічі з людьми зі свого списку контактів. Щоб користуватися додатком Duo на різних пристроях і платформах, потрібно мати обліковий запис Google.
Також, окрім всього вищезазначеного, є безліч інших інструментів. Наприклад, FreeConferenceCall – для безкоштовних конференцій (аудіо, відеоконференції до 1000 учасників), Cisco Webex Meeting — платформа, яка дозволяє демонструвати екран іншим учасникам конференції, можна спільно працювати з важливими документами та іншими файлами (доступна безкоштовна версія, брати участь в конференції можуть до 100 учасників).
Якщо ж нашим читачам буде цікаво переглянути варіанти інших доступних онлайн-інструментів, то таких переліків у мережі є вдосталь. Наприклад, від співзасновниці та CEO компанії SPREAD Анастасії Слєпцової – тут, від IT-рекрутингового агентства Sunvery – тут. А ось інструменти для зручного перегляду, обговорення та роботи з документами – є в матеріалі “Європейського простору” тут.
До речі, наприкінці липня опублікували результати опитування молодих українських вчених. Їх запитували про те, як вплинув карантин на дослідження та комунікації, а ще – чим найбільше користувалися науковці до карантину та чим будуть користуватися надалі.
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Читайте також інші матеріали з серії:
Карантинне життя: як вплинула домашня ізоляція на дітей і що з цим робити батькам
Про оренду, доставку і QR-меню: історії невдач та успіхів вінницьких рестораторів через COVID-19
Карантин на свободу? Як пандемія впливає на демократію, протест і вибори
Фото – Vежі, з архівів Vежі, сайтів Міністерства освіти і науки України, medium.com, shine.cn, Вінницько-Барської єпархії ПЦУ. Ілюстрації – GoodStudio/Shutterstock, sv_sunny, istockphoto
Дякуємо!
Тепер редактори знають.