В Україні є День працівника освіти, або ж просто – День вчителя. Відзначають його щороку в першу неділю жовтня. VежA вирішила поцікавитись у студентів педагогічного університету, для яких за декілька років це свято може стати професійним, що б вони змінили в системі освіти та що б побажали своїм вчителям та викладачам.
В Україні День працівників освіти відзначається в першу неділю жовтня, згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року. До речі, разом з Україною у цей день своїх вчителів вітатимуть учні в Білорусі, Латвії, а також на Шрі-Ланці, де своє професійне свято освітяни святкують саме 6 жовтня. Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році і п’ятого жовтня святкують Всесвітній день вчителя.
VежA вирішила поцікавитись у студентів Вінницького державного педагогічного університету чи планують вони у майбутньому ставати вчителями, що б змінили в системі освіти України та чого бажають з нагоди професійного свята своїм потенційним майбутнім колегам – вчителям та викладачам.
ЕРІКА
(перший курс, факультет історії, права і публічного управління)
Чи плануєте Ви в майбутньому працювати вчителькою?
– Ні. Можливо, репетитором буду. Тому що, якщо працювати у школі, то діти не надто хочуть вчити історії. А от якщо бути репетитором, то будуть вчити ті, у кого є ціль, що їм потрібно це вивчити, здати ЗНО…
Що б Ви змінили в системі освіти України?
– Мабуть, змінила б якось так, щоб дітям було легше та цікавіше вчити. Менше годин у школі проводити.
Що побажаєте викладачам та вчителям?
– Терпіння, сил та здоров’я побільше.
ОЛЕГ
(магістратура, факультет історії, права і публічного управління)
Чи плануєте Ви в майбутньому працювати вчителем?
– Вчителем планую бути, але не історії, а німецької мови. Мав вступати на іноземні мови, а встипив на історію. Але хотів вчити мову і вивчив. Чому взагалі вступив сюди? Тому що історія – це дуже гарна освіта, яка дає можливість аналізувати і об’єктивно та критично мислити, що є дуже важливим. І мені подобається німецька мова. Ти пізнаєш її ще глибше, коли викладаєш, і мені подобається навчати інших. Взагалі, вчитель – це класно.
Що б Ви змінили в системі освіти України?
– Радикально змінив би. Наприклад, якщо наша система освіти в Україні дуже рівняється на європейську освіту, але вона трішки недотягує, тому що є така історична радянська “борода”, яка тягнеться ще з минулого і не дає нормально дихати новій системі.
По-перше, це викладачі. Не всі, але половину треба просто “зрізати” з університетів та посад, оскільки вони викладають ще певну цю радянську свідомість, вкладають в голови студентів і, в принципі, вони так і мислять. Треба більше міжнародних зв’язків, тому що студенти живуть у такій певній оболонці, нікуди не їздили, не знають, як за кордоном люди вчаться. У нас тут немає свободи, нам хотілося би обирати предмети, які дійсні тобі потрібні. Вибачте, але на магістратурі вчити цивільний захист? Ну що це таке…
Загалом, аби був вибір предметів і більше міжнародного досвіду, якогось спілкування та корисної інформації, яку можна практично використовувати. Не всі предмети це дають, деякі навпаки тягнуть на дно і загалом викликають таке певне “фе”. Я на магістратурі зрозумів, що хочу тут вчитися, але це вже трохи пізно.
Що побажаєте викладачам та вчителям?
– В школах вчителям бажаю терпіння, терпіння і ще раз терпіння. А викладачам в університеті того ж і щоб побільше виїжджали десь за місто, за кордони цієї країни, щоб деякі викладачі більше розвивалися і не тягнули на радянське дно.
ДМИТРО
(магістратура, факультет історії, права і публічного управління)
Чи плануєте Ви в майбутньому працювати вчителем?
– Ні, не планую. Не мріяв я про це, ніколи не хотів бути викладачем.
Що б Ви змінили в системі освіти України?
– Мабуть, змінив би всю систему нашої освіти. Я вважаю, що навіть у школах 12 років для наших дітей це надто багато. Думаю, що ось 12 клас – це взагалі не потрібно.
Що побажаєте викладачам та вчителям?
– Терпіння, витримки і здоров’я.
МАРИНА
(перший курс, факультет історії, права і публічного управління)
Чи плануєте Ви в майбутньому працювати вчителькою?
– Можливо, ще не вирішила. У роботі є багато “плюсів” і “мінусів”, тому ще думаю.
Що б Ви змінили в системі освіти України?
– Навіть не знаю… Мабуть, зменшила б кількість предметів і навантаження на учнів в школах.
Що побажаєте викладачам та вчителям?
– Найбільше терпіння, ще гарних учнів, які будуть їх розуміти та поважати.
КИРИЛО
(третій курс, факультет іноземних мов)
Чи плануєте Ви в майбутньому працювати вчителем?
– Можливо, так. Є такий варіант. Я ще вагаюсь, тому що я ще не закінчив навчання. Коли вступав, то розумів, що це важливо і що вчителі потрібні, але не знаю чи знайду себе в ролі вчителя. Тобто у нас ще не було практики, а вже коли вона буде – тоді зрозумію.
Що б Ви змінили в системі освіти України?
– Легко сказати. Я б піднімав зарплати вчителям, звісно. Також, можливо, демократизував школу. Є історія демократичних шкіл у світі, вони зовсім не схожі на наші консервативні школи. Вони (демократичні школи – ред.) зараз розвиваються, підіймаються до свого піку, їх також можна розглядати як окремий вид шкільної діяльності.
Що побажаєте викладачам та вчителям?
– Побажав би витримки, наснаги і гарного настрою.
ЛІЛІЯ та АЛЬОНА
(перший курс, факультет історії, права та публічного управління)
Чи плануєте Ви в майбутньому працювати вчительками?
– Ні, тому що ми не вчителі, а майбутні юристи.
Що б Ви змінили в системі освіти України?
Лілія: Я би хотіла, щоб ближче вже до студентського життя у кожного було більше тих предметів, які вони самі обрали до майбутньої професії.
Альона: Мабуть, змінила б деяких вчителів, особливо у школах. Тому що вони виходять з університетів з “двійками”, а потім йдуть в систему освіти. Також в Парламент потрапляють люди неосвічені, вигадують якісь закони, не задумуючись, що це може впливати на психіку дітей навіть. Вигадують без кінця ці нові закони, міняють слова, правопис.
Що побажаєте викладачам та вчителям?
Лілія: Терпіння і здоров’я, щоб у них були міцні нерви.
Альона: Терпіння, щоб все життя навчалися, здобували щось нове й прагнули рухатись кудись далі.
БОГДАН, ВАЛЕРІЙ і ВІТАЛІЙ
(перший курс, факультет історії, права та публічного управління)
Чи плануєте Ви в майбутньому працювати вчителями?
Богдан: Швидше, викладачем, тому що так можна не лише дітей вчити, а вже старших, які саме хочуть займатись історією, наукою. Тут йде розвиток, публікують свої праці, книжки, взаємодіють з іншими університетами. У школах це більш закрита форма для дітей, а комусь з дітей це не треба.
Валерій: Ще не впевнений. Поступив в педагогічний, бо в мене історія нормально “йшла”.
Віталій: Ні, не планую, але буде, що буде.
Що б Ви змінили в системі освіти України?
Богдан: В школах я хотів би, щоб діти вже обирали чим вони хочуть займатися. Ось у нас в 11-му класі була ціла купа предметів. Ті, які на ЗНО, ми ще розглядали, але їх “розмивало” образотворчим мистецтвом, фізкультурою… Комусь подобається образотворче мистецтво, а комусь ні. Хочу, щоб хоча б з дев’ятого класу діти могли спробувати піти на історика, а якщо не сподобається – то на фізрука. Так би вони себе за ці два роки всюди випробували і вже вирішили, куди їм далі йти.
Валерій: О, мені подобається його відповідь!
Віталій: Зарплати вчителям трохи підвищити, тисяч до 10.
Валерій: Ну, тоді можна й вчителем бути…
Що побажаєте викладачам та вчителям?
Богдан: Нервів, терпіння, взаєморозуміння з учнями, виконаних домашніх завдань і щоб в учнів був розбірливий почерк.
Віталій: І щоб менше всіх цих перевірок, щоб спокійніше життя було.
ВІТАЛІНА
(перший курс, факультет початкової освіти)
Чи плануєте Ви в майбутньому працювати вчителькою?
– Так, буду у школі. У мене мама вчителька початкових класів і це бажання йшло з сім’ї. Коли я бачила, як мама проводить уроки, якою вона є доброю вчителькою – це надихало. Проводила у неї в класі уроки. Коли обирала собі професію, то вже була налаштована на те, що я маю бути вчителькою.
Що б Ви змінили в системі освіти України?
– Зараз і так відбуваються великі зміни в системі освіти саме початкової школи – НУШ (Нова українська школа – ред.). Все реформується, ось лише другий рік, як набрали по новій освітній програмі. Я ще не була таким активним учасником освітнього процесу, щоб зрозуміти як це, але, можливо, це буде дійсно краще. Зараз акцент ставиться більше на те, що повинна бути гра з дітьми, навчання через гру.
Що побажаєте викладачам та вчителям?
– Творчого натхнення, невигорання духу та наснаги.
Фото Марини Сербінович
Дякуємо!
Тепер редактори знають.