У Вінниці вперше відбулися велозаїзди “Goldsprints” – перегони на зафіксованих велосипедах. Учасниками цієї “Велооргії” стали півсотні чоловіків і жінок, які несамовито крутили педалі по черзі протягом чотирьох годин.
Такого шаленства і спортивного азарту Вінниця, здається, ще не бачила. Два абсолютно однакові велосипеди, два ролерні станки, два учасники на старті, неймовірна швидкість та шалені емоції вболівальників. Усе це відбулося вчора, 26 січня, у ресторані “Red Zeppelin”, що на Вишеньці.
Для того, щоб позмагатися незвичних велоперегонах, до Вінниці приїхали велосипедисти навіть з Києва, Білої Церкви та Немирова.
“Goldsprint” – це перегони на велосипедних станках і чудова нагода розважитись з друзями. Гонщики “їдуть” спринт на велосипедах, що закріплені у роллерних станках, змагаючись один з одним під шумний галас натовпу. “Голдспрінти” тісно пов’язані з культурою велокур’єрів. Вважається, що перший “голдспрінт” відбувся на чемпіонаті світу у 1999 році серед велокур’єрів у Цюриху (Швейцарія). Назва події пішла від швейцарської марки пива “Gold-Sprint”, чий власник (як кажуть) був ідейним засновником таких змагань. Простота, доступність, відкритість для всіх охочих – все це перетворило “Goldsprint” у чудовий спосіб провести час з друзями у компанії однодумців-велосипедистів (джерело – bikeincity.com.ua).
Зі слів Ігоря Хижняка, голови правління Федерації велоспорту Києва, який є одним з організаторів цих змагань, до України “Goldsprint” дійшов зовсім нещодавно. Перші змагання відбулися у Львові у 2016-2017 роках. Минулого року “Goldsprint Party” влаштували у Києві, а цьогоріч вирішили не обмежуватися тільки столицею, то ж приїхали до Вінниці.
Друга назва нашої забави – “Велооргія”. Цей термін вигадав попередній керівник Федерації велосипедного спорту України пан Башенко. Він побачив трансляцію наших змагань у Фейсбуці й чомусь вирішив, що це відбувається на велотреку. Чомусь вирішив, що це дуже схоже на оргію, і так прямо на сторінці Федерації національної написав: “На треку зараз відбувається оргія”. Тому ми й вирішили називати [ці змагання] далі – “Велооргія”. І ця назва стала дуже популярною, – розповів Ігор Хижняк
До речі, Олександра Башенка по-доброму “тролили” цього вечора ще не раз. Як відомо, він публічно ображав українських велосипедистів-аматорів, а минулого року вимушено пішов у відставку після скандалу з велосипедисткою Ганною Соловей. Пан Башенко в грубій формі прокоментував її перемогу на Європейських іграх, а після обурення велосипедистки пообіцяв виключити Ганну зі складу збірної України.
Перед змаганнями ведучі просили від глядачів максимальну тишу перед стартом і максимальний шум після.
“Ноги – на старт! Приготувалися! 3, 2, 1 – поїхали!… Оп-оп-оп-оп”. А далі – лише звуки тертя шин і шаленої підтримки глядачів. Як казали організатори, “Full Gas до темноти в очах”.
Учасники змагалися на двох велосипедах червоного і синього кольорів, які були встановлені на ролерні тренажери з зафіксованим переднім колесом. Також результат кожного гонщика виводився на екран в реальному часі.
Між деякими учасниками різниця була в мілісекундах, тож обчислення їхньої швидкості за допомогою спеціальних датчиків виявилося дуже доречним. Тим паче, що окремі тренери дещо болісно сприймали поразку своїх підопічних.
Участь у велоперегонах могли взяти щонайбільше 50 учасників. Спочатку вони мали пройти кваліфікаційні заїзди на 300 метрів, де фіксувався лише час (без переможців у парах). За тим половина учасників, які показали найкращий результат, потрапляла в 1/8 фіналу.
Далі були чвертьфінал (та півфінал для дівчат), куди потрапили 8 гонщиків чоловіків та 4 гонщиці дівчини; півфінал (та фінал для дівчат) і фінал (для хлопців). Ці заїзди були вже “на виліт” і довжина дистанції становила 500 метрів.
Кожен гонщик мав дві хвилини для налаштування велосипеду та розігрівання перед заїздом. Він мав відрегулювати сидіння, сховати шнурки, а також зафіксувати взуття у фут-кліпсі, щоб “красиво та ефектно не вилетіти”.
У кваліфікаційних заїздах учасники їхали зі швидкістю 70-80 кілометрів на годину. Але ближче до фіналу швидкість тільки зростала. То ж саме для підстрахування кожен з велосипедів тримали секунданти, адже на такій шаленій швидкості їх хитало з боку в бік і здавалося, що вони або злетять з кріплень і перекинуться, або ж поїдуть в зал.
Окремо варто виділити ведучого вечора і співорганізатора змагань у Вінниці Олександра Церевського. Завдяки йому цього вечора панувала дуже дружня атмосфера. Він особисто знав більшість учасників, тому сипав жартами на всі боки: “Воно ж спринтер, воно ж упороте, що ти тільки руками тримаєш?” (до секундантів, наприклад).
Зі слів Олександра Царевського, проект “Goldsprints” дуже успішний, бо це “ідеальні тренування в міжсезоння”. Він розповів навіть, що “багато з хлопців, які вийшли в 1/8, є бігунами”. Та більшість – все ж велосипедисти: Олександр Грицун, Сергій Ванжула, Владислав Кремінський, Андрій Чернявський та інші.
Наймолодшими з учасників, здається, були друзі та професійні спортсмени Вова Обухівський (14 років) та Марко Білінський (13 років), які минулого року посіли друге місце у парній гонці на Чемпіонаті України. На відміну від більшості учасників, хлопці прийшли не “по фану”, а були серйозно налаштовані на перемогу.
- “Нас не зупиняє, що є старші категорії. Ми будемо боротися за перше місце”, – розповів перед стартом Вова Обухівський.
Але попри те, що він мав чудовий результат по часу, на жаль, не встиг на кілька секунд, щоб потрапити у півфінал. Натомість Марку вдалося вибороти 4 місце.
Дівчат серед учасників було значно менше (12) і майже половина з них казали, що востаннє їздили на велосипеді ледь не у 8 класі середньої школи. Серед них були навіть технолог і директорка “Red Zeppelin” Ірина та Анна, які “взагалі не знали, на що підписалися”, а також міс “найбільший бюст України” та учасниця вінницької команди КВН Надія Щербань.
Як зазначили ведучі, “жорсткішим за жіночий фінал не буває нічого”. І цей фінал насправді був таким. Вінничанка Ліза Балюк на останніх секундах просто вирвала перемогу в суперниці й голосно кричала не стримуючи емоцій. Натомість за 3-4 місце дівчата вирішили не брати участі в заїзді, а визначити за часом.
У цьому півфіналі боротьба хлопців також була видовищною. Особливо в парі Марко Білінський – Владислав Кремінський, яких Олександр Царевський назвав “двома шосейними монстрами”. Але за характером і досвідом вони абсолютно різні: якщо Марко бив себе по обличчю, для кращої концентрації перед стартом, то Влад, здається, був втіленням спокою.
ПЕРЕМОЖЦІ
Учасники вінницької “Велооргії” були з різних міст України, але перші місця вибороли все ж вінничани: 14-річна Ліза Балюк, яка за чотири роки у професійному спорті стала 12-кратною чемпіонкою України, та 25-річний Дмитро Омелянчук, який не є професійним спортсменом, але вже шість років бере участь в любительських змаганнях в Україні та їздить марафони.
Після того, як команда підтримки підкинула його кілька разів на руках, Дмитро, розповів нам, що дуже здивувався перемозі, адже до цього не брав участь у подібних змаганнях на швидкість, а звик їздити марафони та розганятися наприкінці.
Я їжджу на MTB-велосипеді (це поля, ліси гори). У серпні 2019 року зайняв друге місце на марафоні у Рівному – 100 миль (це 160 км) по непрохідній місцевості. А це було щось новеньке. Я особливо навіть не готувався, бо взимку на вулиці не катаю, а після сезону 2019 року пошкодив коліно, тому відпочивав. Навіть не уявляв, що виграю, думав, вилечу після першого ж заїзду, – поділився Дмитро Омелянчук.
Дівчата:
4 – Наталя Сіденко (31,370 с);
3 – Ліза Могир (26,118 с);
2 – Ната Тарнавчик (25,608 с);
1 – Ліза Балюк (24,566 с).
Хлопці:
4 – Марко Білінський (24,100 с);
3 – Сергій Ванжула (23,601 с);
2 – Владислав Кремінський (23,568 с);
1 – Омелянчук Дмитро (22,819 с).
Усі переможці отримали заохочувальні призи від спонсорів і партнерів: футболки, кепки, блокноти, різноманітні сертифікати, печиво тощо. Крім того, організатори під час змагань влаштували лотерею серед всіх учасників та глядачів, які сплатили благодійний внесок.
Олександр Царевський розповів, що Вінниця стала першим містом, яке зголосилося провести змагання у форматі “Goldsprint”. Далі буде ще Одеса, Львів і можливо Харків та Дніпро. З його слів, весною починається новий сезон змагань, але якщо вони “встигнуть у березні вскочити у вікно”, то у Вінниці “Goldsprint Party” влаштують ще раз.
Організатори заходу: федерація Велосипедного Спорту м. Києва, St. Matras R.C., Федерація Велосипедного Спорту Вінницької області, ГО “Вінниця Мобільна”. Генеральний партнер “Велооргії” Merida Ukraine.
Фото Нестора Подгурського та Миколи Геркалюка
Дякуємо!
Тепер редактори знають.