Оновлено: 29 Листопада 2017, в 13:01
Якість води у Південному Бузі дедалі погіршується. Серед причин: злив добрив у річку, слабка течія та збільшення кількості водоростей. Як врятувати головну водну артерію Вінниччини обговрювали фахівці на засіданні в обласній раді.
У вівторок, 21 листопада, відбулось засідання постійної комісії житлово-комунального господарства Вінницької обласної ради, на яку також запросили екологів та представників “Вінницяоблводоканалу”. На засіданні зачитали повідомлення від представника Служби безпеки України у якому було сказано про те, що за три роки Південний Буг обміліє щонайменше на 30%, повідомляє сайт “20 хвилин”.
Керівник “Вінницяоблводоканалу” підтвердив, що якість води у річці поступово погіршеється, однак зауважив, що з питною водою, що надходить після очистки з водопроводу, поки все добре. Олександр Чернятинський пов’язав проблеми Південного Бугу із дуже слабкою течією, відсутністю здатності до самоочищення, окрім цього постійно збільшується кількість планктону та водоростей, а очищення води до придатного стану потребує значних витрат.
Нагадаємо, що ще на початку року Південний Буг отримав четвертий рівень забрудненості. Влітку, через збільшення кількості водоростей, Буг “зацвів” через що підприємству “Вінницяоблводоканал” довелося використовувати уп’ятеро більше реагентів, аби зробити воду придатною до споживання населенням. Депутати міської ради на сесії ще у червні проголосували за те, аби місто придбало земснаряд для розчистки Бугу. Наразі “Волоканал” запасається хлором для очищення води з Південного Бугу у зимовий період.
Стан води Південного Бугу у Вінниці влітку 2017 року
Чиновники департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА влітку намагалися знайти джерело забруднення річки, однак виявилось, що на чималі ділянки берегу Південного Бугу немає документів, які б вказували на санітарну зону річки і заборону вести господарство поряд.
- Влітку ми провели сотні досліджень води у Південному Бузі, щоб знайти джерело забруднення. Була підозра, що вода була забруднена хімікатами ще в Хмельницькій області, у Летичівському районі, але ми не виявили безпосереднього джерела забруднення, – розповів на засіданні комісії представник департаменту. – Аналізуючи ситуацію ми з’ясували, що від 11 до 23% прибережно-захисних смуг винесено в натуру, а на інші ділянки ми не маємо даних і не можемо встановити розмір прибережено-захисної смуги. І як результат – люди на цих невизначених ділянках зливають нечистоти в Буг, де-юре не порушуючи закону.
На думку чиновника покращити слабку течію Бугу можна посилити, якщо зруйнувати дамби та водойми на притоках до нього. Слова представника департаменту доповнила завідувачка хіміко-бактеріологічної лабораторії Аліна Кравчук та зауважила, що чи не найбільшою проблемою є саме злив добрив у річку протягом останніх років. Для вирішення цього питання було би доцільно створити інфільтраційний водозабір – певні додаткові водойми, щоб частину вод Південного Бугу очищувати через грунт.
- Була ідея розбавити питну воду з Бугу водою з підземних джерел. Поблизу Вінниці таких джерел є небагато, і, на жаль, води в них недостатньо для постачання населенню. До того ж, підтримувати санітарні умови там буде складно, а тому, як додаткове джерело води, може стати інфільтраційний водозабір. Це потрібно робити в комплексі: із розрегулюванням притоків Бугу, роботою з фермерами, які використовують мінеральні добрива, очищенням русла річки, моніторингом стану її вод, – зазначила Аліна Кравчук.
У свою чергу директор наукового парку “ДонНУ-Поділля” Юрій Клименко розповів про позитивні практики, які спрацювали у Донецькій області та покращили стан річок Сіверський Донець та Кальміус. Він запропонував облаштувати декілька станцій моніторингу, які б цілодобово відстежували стан води у річці та передавали цю інформацію фахівцям. Таким чином декілька таких станцій зможуть визначити, де було джерело забруднення. За інформацією пана Клименка, вартість однієї такої станції для моніторингу вод коштує від 10 до 12 тисяч євро. Щоправда, їх буде потрібно від двох до шести штук лише на відрізок від Стрижавки до Сабарівської ГЕС.
Наприкінці засідання комісіїї її голова Андрій Ковальов зазначив, що питання фінансування та подальшого плану дій щодо порятунку Південного Бугу потрібно буде ще обговорити і запропонував фахівцям розробити детальні пропозиції, як покращити стан води в річці.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.