У Вінниці вже рік систематично перевіряють заклади міста на доступність для людей з інвалідністю, в тому числі й на візках. Учора, 3 березня, таку перевірку не пройшов пандус нещодавно реконструйованого ТЦ “ПетроЦентр”, що на проспекті Коцюбинського, 70.
Відео того, наскільки важливо робити “правильні пандуси” на своїй сторінці опублікувала Сюзанна Жуковська, з громадської організації “Гармонія”, яка займається моніторингом та аудитом доступності інфраструктури міста для людей з інвалідністю.
Ось так виглядає підйом на ніби “доступний” пандус, – написала Сюзанна Жуковська. – Інструкція як використовувати: для цього вам треба сильні руки; розженіться перед початком; коли відчуєте, що вас тягне назад, станьте боком; і не просіть допомогу – це ж правильний пандус!
Сюзанна Жуковська розповіла, що цей пандус випробовували Юлія Воровська і Андрій Щербацький. На відео видно, що вже на половині шляху їм було дуже важко, і кілька перехожих навіть хотіли їм допомогти. Та оскільки це була перевірка, Андрій з Юлією від допомоги відмовилися.
Нагадаємо, що наприкінці минулого року інспектори “Муніципальної варти” спільно з представниками ГО “Гармонія” почали перевіряти заклади міста на предмет доступності. Перший такий “рейд” відбувся на вулиці Київській та Чорновола. Тоді повідомлялося, що здебільшого заклади облаштовані пандусами, припороговими скосами та поручнями, але на жаль, зроблені вони лише для “галочки”, а не для осіб з інвалідністю. Відтак, інспектори “Муніципальної варти” надали підприємцям приписи на облаштування в’їзду до приміщень згідно з ДБН.
Але Сюзанна Жуковська розповіла, що подібна перевірка закладів, насправді, триває вже близько року, відколи у Вінниці створили робочу групу “Транспорт і мобільність” (в рамках Концепції інтегрованого розвитку міста Вінниці).
До цієї групи входять громадські активісти з різних напрямків: велосипедисти, урбаністи, представники ГО “Гармонія” тощо. Наприклад, острівці безпеки, зі слів Сюзанни Жуковської, це також результат діяльності цієї групи. Також вони спільно моніторять питання доступності міста для людей на візках.
Ми часто проводимо такі перевірки, практично кожного тижня, просто не завжди їх висвітлюємо. Я висвітила це питання, бо якраз воно є на контролі групи “Транспорт і мобільність”, і ми кілька разів обговорювали це питання на зустрічі з міським головою. Я просто хотіла показати приклад пандуса, який ніби ззовні здається правильним, але наскільки людині з інвалідністю важко піднятися по ньому, – розповіла Сюзанна Жуковська.
Ми ще активні люди, в нас сильні руки, сильні спини – ми можемо виїхати. Але є люди слабші, і вони ніколи не скористаються цим пандусом без сторонньої допомоги. Ми в принципі не користуємося тими пандусами, які неправильні. Нам легше знайти доступніші об’єкти та самостійно зайти, аніж кликати когось на допомогу.
У коментарях під опублікованим відео запитували, чи “не хочуть у “ПетроЦентрі” подовжити пандус за куток буквою L?”, але Сюзанна жуковська відповіла, що “питання на контролі”. Вона зазначила, що Департамент архітектури міста вже звертався до ДАБІ, що при будівництві пандусу є порушення, і що їх потрібно врахували, коли будуть приймати об’єкт в експлуатацію.
Технічно можливо повернути пандус за кут, але треба визначати, кому належить та територія, чи є можливість туди його завернути. Питання в тому, що ця прибудова була зроблена нещодавно, тобто якщо в них не вистачало місця для пандуса, вони мали врахувати це завчасно. Тут не питання в тому, що в них немає куди, питання в тому, що вони не подумали, що пандус неправильний, – зазначила Сюзанна Жуковська.
Зазвичай розраховується: якщо метр цоколя (висота), значить має бути 12 метрів довжини пандуса, щоб людина могла самостійно піднятися. Якщо немає можливості прямим його зробити, є різні кутові варіанти, але тоді кожен проліт розраховується окремо. Також якщо висота цоколя більше ніж 40 сантиметрів, обов’язково поручні мають бути з двох сторін. Архітектори знають, як це робити. Видно, в “ПетроЦентрі” вони вирішили, що цього достатньо. Не знаю, чим вони мотивувалися.
Але Сюзанна Жуковська каже, що такі “нюанси” всюди не враховуються.
Наприклад, на минулому тижні я була на “Авалоні”, бо там теж були зауваження до прилеглої території, що вона недоступна для людей на візках… Проблема в тому, що вони зробили сходинки на тротуар, а прохід для людини на візку був тільки через територію парковки. Тобто коли на парковці є машини, треба виходити на проїжджу частину, щоб пройти повз будинок, – розповіла активістка.
Те ж саме було з “Набережним кварталом”: прилегла територія біля будинку, де магазини, теж була недоступною. Тому ми підняли питання, щоб з “Муніципальною вартою” пройти цим “рейдом” там. Я знаю, що є питання по “Туркіш Сіті”, але ми ще туди не виїжджали. Вони ніби роблять з’їзди навколо будинку, але вони не завжди правильні, і не завжди є можливість ними проїхати.
З її слів, на центральних вулицях міста таких проблем менше, бо вони “на виду”, а райони “трішки страждають”.
Потрібно розуміти, що не можна все відразу зробити. Кожного разу, коли робиться щось нове, ці питання враховуються. От наприклад, коли робилася вулиця на Данила Нечая і Лесі Українки, то ми відразу зверталися до Департаменту, щоб вони врахували. Бо люди, які давно працюють в Департаменті, знають ці нюанси, але підрядники кожного разу приходять нові, і їм треба заново пояснювати, чому це важливо. Нам доводилося два чи три рази виїжджати і дивитися, щоб вони правильно все це зробили. Бо для них два сантиметри – не така велика різниця, а для людини на візку це дійсно проблема. Зараз, наприклад, ми виїжджали на Соборну минулого тижня, де робляться інженерні ось ці мережі, щоб вони врахували деякі з’їзди неправильні та їх переробили, – зазначила Сюзанна Жуковська.
Але підприємці виправляються. Наприклад, була ситуація з ЖК “Пироговським” десь пів року тому. Я писала листи на ДАБІ, ДАБІ вже зв’язувалися зі мною, зв’язувалися з власником, і ми разом узгоджували, як можна переробити ті зауваження. Моя відповідальність як громадської активістки – проконтролювати, щоб дійсно воно до кінця було зроблене… В більшості випадків міська рада інтенсивно допомагає в цьому питанні. Але якщо це приватні структури, з ними важче працювати, бо я як громадський активіст можу вплинути на них тільки протягом трьох місяців з моменту введення в експлуатацію об’єкта, а потім вже – тільки через суд.
От наприклад, від “Канцелярського саду”, що на перехресті Київська-Стрілецька, і ми фактично два роки добивалися, щоб там зробили пандус… Тільки через те, що нас підтримала ДАБІ міста і “Муніципальна варта”, бо раніше на наші звернення вони не реагували – зазначила Сюзанна Жуковська.
Я з 2015 року займаюся доступністю. Дуже багато є розчарувань, але я бачу, що є й багато зрушень. Вони звісно повільно йдуть, але треба працювати. Ми розуміємо, що таке доступність, і чому вона для нас так важлива, тому ми маємо цим займатися. Хто, як не ми?
Фото Ольги Мірошниченко та зі сторінки Сюзанни Жуковської у Фейсбук
Дякуємо!
Тепер редактори знають.