17 квітня, виконуючи бойове завдання поблизу Рубіжного на Луганщині, загинув аеророзвідник Фелікс Куртаніч. Лис Подільський, як ще називали хлопця, у 18-річному віці пішов захищати Україну, був оператором БПЛА. Саме він 16 лютого під час прямої трансляції “Reuters” запустив у небо над Києвом дрон з оголошенням “Продам гараж на Соломі” з номером телефона посольства рф в Україні.
Історію Фелікса Куртаніча розповіла “Армії.INFORM” його подруга, вінницька історикиня Марія Куряча.
“Лис Подільський”, як ще називали Фелікса, 16 лютого, під час прямої трансляції “Вид на київський Майдан на тлі російсько-української кризи” інформаційного агентства “Reuters” з Майдану Незалежності в Києві запустив дрон.
На безпілотнику було оголошення “Продам гараж на Соломі” з номером посольства росії у Києві, що розташовувалось у Солом’янському районі. На момент появи дрона трансляцію переглядали 69 тисяч людей. Квадрокоптер провисів перед камерою під час трансляції кілька хвилин, після чого стрім вимкнули, а новину підхопили багато українських ЗМІ.
Оператором дрона був Фелікс Куртаніч, а автором публічної акції – компанія “Dronarium Україна”, де і працював хлопець після звільнення з військової служби.
Однак Марія Куряча розповідає, що про те, що саме її друг запустив дрон під час прямої трансляції “Reuters” дізналась лише після його смерті:
Це оголошення для мене стало виразом такої щирої української ідентичності. Ця табличка була так написана, наче її десь у метро мали поставити біля зернят. Це було так круто, виклично, сміливо і якось так по-українськи. Мене це, як і усіх, захопило. Хоча про те, що то була робота Фелікса, я дізналась вже після його смерті.
Фелікс або “Лис Подільський” з дитинства хотів бути військовим. Народився хлопець на Вінниччині, у селі Грижинці, де й провів дитинство. Згодом сім’я переїхала на Київщину, в Іванків.
Як розповідає “АрміяINFORM”, у 2013-му році юнак вступив у Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Став одним із засновників молодіжно-спортивної організації націоналістичного спрямування “Моноліт” та очолював її вінницьку філію, проводив військові вишколи для молоді. Також був активним учасником Революції Гідності у Вінниці та Києві.
У березні 2015 року Фелікс став до лав батальйону “Донбас”, вирушивши в АТО. Виконував завдання в Авдіївці, Широкиному, Пісках, Кримському, Попасній, служив у батальйонах “ОУН”, “Карпатська січ”, “Айдар”.
Марія розповідає, що юнак майже нічого не розповідав про війну:
Можливо, через свою холоднокровність, а можливо, просто не хотів засмучувати страшними речами. Я ніколи від нього не чула нарікань на те, що йому щось не до вподоби чи що він чогось боїться. Армія – це був його свідомий вибір. Періодично дзвонив із передової, причому здебільшого тоді, коли чергував на позиції. Це завжди було несподівано, адже я знала, що якраз у ці години він зайнятий. Він міг почати розповідати якусь нібито дурницю. У слухавку чуєш, як щось бахкає, а він розказує, як перед ним синички ходять чи як він ящірку бачив.
Армія – це був його свідомий вибір.
Надалі Фелікс повернувся до цивільного життя – у 2020 році вступив до Університету Григорія Сковороди у Переяславі та навчався на політолога. Окрім цього, зареєструвався як ФОП із геодезії та відеозйомки та почав працювати в українській компанії зі сфери використання дронів – “Dronarium Україна”. Знімаючи фото та відео з дронів, був залучений до багатьох проєктів.
Загалом, як розповідає Марія, хлопець навіть думав вступити на військового льотчика під час навчання в ліцей, однак почалась Революція Гідності. “Але захоплення небом не зникло, він став літати на дронах” – додає вона.
З першого дня широкомасштабного вторгнення росії в Україну, 24 лютого, Фелікс одразу пішов до військкомату, долучившись до батальйону Нацгвардії імені Кульчицького.
“Лис Подільський” працював із дронами, допомагав артилерії та служив у розвідці, тобто передавав координати ворога. Більшість часу він провів під Києвом, а після того, як російські війська відійшли з-під Києва, а основні бойові дії перемістились на південь та схід, хлопець вирушив на Луганщину, де й згодом загинув.
17 квітня, виконуючи бойове завдання поблизу Рубіжного на Луганщині, Фелікс разом з побратимами потрапив під артилерійський вогонь – його тіло вдалось опізнати тільки за ДНК-експертизою. Разом із ним тоді загинуло ще четверо військових з його підрозділу. Хлопця поховали на Вінниччині.
Його подруга Марія згадує, що “Лис Подільський” був дуже світлою та життєрадісною людиною. Любив бути в центрі уваги, був щирим та відкритим й водночас емпатичним.
Хлопець займався творчістю: писав пісні, завжди носив з собою гітару. Він вмів жити, розповідає вінницька історикиня, проте додає, що від початку широкомасштабної війни не зв’язувалась з Феліксом, щоб не відволікати його, за що зараз докоряє собі:
Про те, що він загинув, дізналась зі стрічки новини у ФБ на другий день після смерті. Я якраз тоді збиралась на роботу бігти. Спочатку, побачивши його ім’я в дописі, подумала: “Ну що ж він знову начудив”. Справжній сенс новини змогла зрозуміти поступово. Дійшла на роботу, і мене накрило. Кілька днів не могла дійти до тями. Лише завдяки роботі я не сиділа цілоденно і не ревіла. У мене й досі відчуття, що він підійде до мене, заговорить і втішить. Адже він постійно раптово зникав, а потім так само раптово з’являвся, але завжди пам’ятав, за що я переживала, з ким мала якісь проблеми, заспокоював, коли щось не вдавалось. Для мене він завжди був опорою, яка постійно поряд зі мною.
Указом Президента України від 24 травня Фелікс Куртаніч посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Фото – https://armyinform.com.ua/, відео – з youtube-каналу “ТСН”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.