Транспорт – особлива частинка Вінниці. В нас є як комфортні європейські трамваї, так і, на жаль, радянські тролейбуси з невблаганним зростанням кількості заторів.
І попри війну, сфера транспорту Вінниці рухається за своїм визначеним вектором – змінюються вулиці, з’являється нова інфраструктура та новації, які збирають часом негативні, а часом схвальні відгуки.
Про ці зміни – теперішні та майбутні, ми поговорили з директором департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міськради Андрієм Сорокіним. Розмова була насиченою і стосувалась фактично всіх сфер діяльності департаменту – від велоінфраструктури міста до платних автомобільних паркомісць у Вінниці.
Тож у цій першій частині інтерв’ю можна дізнатись, зокрема, про заміну радянських тролейбусів “ЗіУ”, можливості функціонування нічного громадського транспорту, вирішення питання заторів у місті, збільшення кількості інспекторів з паркування та інші зміни, які вже відбуваються чи відбудуться з транспортною інфраструктурою Вінниці.
А в другій частині інтерв’ю – про стан вінницької велоінфраструктури, вихід “Некстбайку” з Вінниці, невдалий проєкт з велоСТО, велопаркінги у місті та інші питання щодо велоінфраструктури та велоруху у місті.
Про вплив війни на транспортну інфраструктуру і “VinLine”
VeжА: Розкажіть, будь ласка, в загальному, як війна вплинула на транспортну інфраструктуру міста – що довелось перенести, що наразі наздоганяєте, що планується робити?
Вплив, звісно, був – як і на інші сфери. Але, на щастя, враховуючи, що ми не зазнавали критичних “ударів” в сфері транспорту, то ми намагались випускати громадського транспорту стільки, скільки це можливо та необхідно. На сьогодні це вже майже повний (до повномасштабного вторгнення – авт.) обсяг, а коли були проблеми в енергетиці, то скорочували кількість рухомого складу.
Але не було жодного дня, коли ми повністю знімали з графіку трамваї чи тролейбуси. …І у випадку, коли ми обмежували випуск електротранспорту, ми випускали по максимуму автомобільний громадський транспорт. І хоча в деяких мешканців громади були нарікання через такі обмеження, я дякую, що загалом вінничани поставились з розумінням до цієї ситуації.
Також вплинула війна, наприклад, і на “вінлайни”- якщо до повномасштабного вторгнення ми планували в 2022 році зібрати п’ять одиниць, то по факту вдалось зібрати лише один. Це пов’язано першочергово з тим, що ми відмовились від білоруських “МАЗівських” кузовів і нові “вінлайни” виходили вже на турецьких кузовах. Цей перехід зайняв певний час, але ми не припиняли цю роботу. І вже 2023 року випустили чотири “вінлайни” і збираємось випустити ще два.
VinLine – енергоощадний низькополий тролейбус з автономним ходом на 20 кілометрів. Споживає електрики на 30% менше порівняно з моделлю ЗіУ.
VeжА: А в перспективі які плани на “вінлайни” у міста? Чи планує міська влада повністю замінити звичайні тролейбуси на “вінлайни”? Чи будуть якісь маршрути повністю на таких машинах?
Зараз не йдеться про те, щоб ми рухались виключно на “вінлайнах” і на автономному ході. Бо немає потреби використовувати на всіх маршрутах автономний хід. Є деякі мікрорайони, де є попит на громадський транспорт, але немає електротранспорту. Наприклад, з випуском трьох одиниць “вінлайнів” ми відкрили нові маршрути на “Академічний” і на Хутір Шевченка.
Як альтернативу, для таких мікрорайонів можна було б використовувати муніципальні автобуси, але тут варто розуміти, що ми маємо 65 автобусів, які курсують містом за визначеними маршрутами, і щоб відкрити новий автобусний маршрут, ми маємо прибрати звідкись цей транспорт, змінити графіки.
Фото: Вінницька міська рада
Звісно, ми намагаємось закупляти й нові автобуси, але тут є декілька нюансів. Адже це має бути екологічний транспорт, а не дизель, тому ми працюємо над закупівлею електробусів, а в дуууже далекій перспективі – автобусів на метані (для них поки немає інфраструктури).
Але щодо електробусів, зараз є законодавча перепона в частині закупівлі – на території України нам таку послугу не може запропонувати ніхто. Існує законодавство, яке регулює частину (вітчизняних деталей) в тому чи іншому виробі. Якщо ми кажемо про автобуси, то в 2023 році це має бути 15% українських деталей, а згодом це зросте до 40%.
Тому тут виникає питання, як з врахуванням таких обмежень, війни та інших факторів закупляти автобуси.
Щодо тролейбусів, то ми маємо розуміння, що гарантовано старі тролейбуси ЗіУ 1970-80 років ми маємо замінити. Так, вони їздять, але в питаннях зручності, комфорту та банального зовнішнього вигляду ми маємо від них відходити.
В теперішніх умовах обмеженого фінансування і спрямування коштів на військові потреби ми почали співпрацю з Любліном щодо поставок тролейбусів “Solaris”, які були у використанні. Так, цього року двадцять машин вже виїхали на лінію. Вони 2011-2012 року і, з огляду на їхній хороший технічний стан, закупівля такого транспорту – це той шлях, яким ми можемо йти.
Але в перспективі всі ЗіУ мають бути замінені тролейбусами нових моделей. Це близько 50-60 одиниць техніки зі 133 одиниць рухомого складу.
Про громадський транспорт і нічні перевезення до вокзалів
VeжА: Щодо “маршруток” – чи є плани в міста повністю замінити цей транспорт, скажімо, на муніципальні автобуси чи якісь інші види транспорту?
Звичайно. Таку мету задекларували ще транспортною “реформою” в місті у 2012 році, коли з 450 “маршруток” зробили теперішні 222. Або зараз, наприклад, при направленні нових автобусних і тролейбусних маршрутів на Хутрі Шевченка, ми розуміємо, що тамтешнім “маршруткам” стане боляче. Це при тому, що “маршрутки” зараз – це далеко не такий прибутковий бізнес, як багато хто може думати.
Але ми цілеспрямовано рухаємось до того, що ми муніципальним громадським транспортом маємо покрити всю основну потребу, а “маршрутки” мають стати умовно довізним транспортом тощо.
Коли можна цього очікувати? Навіть боюсь анонсувати, бо я зараз назву умовно двітисячі …цятий рік і це буде сприйнято як якийсь дедлайн.
VeжА: Чи можна буде в “маршрутках” можна буде розраховуватись банківською карткою? Якщо так, то коли?
Така можливість буде – над цим працює “Вінницякартсервіс”. Коли саме це буде – краще запитати у них. Перевізники на додавання такого функціоналу погодились, хоча наразі існують ситуації, коли водії вимикають валідатори для розрахунку карткою вінничанина. Бо “готівка є готівка”. В таких випадках варто скаржитись на водія – до міськради (Департаменту транспорту та міської мобільності), Вінницькій транспортній компанії чи “Вінницякартсервісу”.
В таких випадках ми це перевіряємо і можемо навіть розривати договори з перевізником.
VeжА: Востаннє вартість проїзду змінювали влітку минулого року. Чи планується наразі перегляд вартості проїзду на громадському транспорту?
Поки ні. Зараз у нас тролейбуси, трамваї по 8 гривень, муніципальні автобуси – 12, а “маршрутки” – 15 гривень. Поки, враховуючи вже те зростання вартості пального, яке вплинуло на попереднє підвищення ціни за проїзд, теперішня ціна залишатиметься. Також, враховуючи платоспроможність громадян, це наразі було б сумнівним рішенням.
VeжА: Раніше повідомлялось про реконструкцію неподалік центрального мосту зі створенням там трамвайної зупинки – неподалік фонтану “Рошен”. Такі плани ще є чи війна внесла корективи?
Наскільки я розумію, йдеться про реконструкцію в межах “Вінницької милі”. Вона має враховувати і зміни в площі Героїв Чорнобиля, і ремонтні роботи аж до вокзалу з влаштуванням трамвайної лінії через проспект Коцюбинського. Саме в межах реконструкції біля мосту теоретично може з’явитись трамвайна зупинка.
Але, враховуючи війну, терміни реалізації цього проєкту змістились. Тому повернутись до питання зупинки можна буде вже коли буде реконструкція.
VeжА: По графіках транспорту – який оптимальний спосіб, якщо такий є, достукатись до міської влади щодо перегляду графіку тих чи інших маршрутів? Адже в нас, наприклад, є петиції, на які дають різні – і позитивні, і негативні відповіді.
Ми відповідаємо не лише на петиції, але й на одиночні звернення. Але ми маємо розуміти, що індивідуально ми графік не зробимо під кожного скаржника.
Ну і ще два важливих моменти. Перший – ми періодично, щомісяця, здійснюємо обстеження пасажиропотоків, дивимось, чи вистачає наявного рухомого складу на маршруті. І відповідно, вносимо зміни в графік.
І другий – якщо різні люди скаржаться на один і той самий час певного маршруту, ми дослухаємось.
VeжА: Щодо громадського транспорту до вокзалів в комендантську годину. Адже зараз з таксі є проблема – або доводиться довго і незручно його викликати (при тому, що не всі сервіси працюють вночі), або, якщо таки вдалось викликати, – платити набагато вищі тарифи. Чи є в планах запуск нічного громадського транспорту?
Немає і не буде. На перших етапах повномасштабного вторгнення, ще коли комендантська година була з 22 години, ми максимально довго намагались подовжити функціонування громадського транспорту. Але такий транспортний засіб після кінцевої поїздки має повернутись в депо. А водій після цього якось має повернутись додому.
І ми зіштовхувались з ситуацією, коли навіть на розвозках такого персоналу, який припадав на комендантську, до нас в правоохоронців були питання. Мовляв, комендантська година, все суворо – і тримали такий транспорт розвезення до кінця комендантської. Та й зараз ми маємо дотримуватись встановлених норм.
Про платні і безоплатні автопарковки та інспекторів з паркування
VeжА: Як зараз у Вінниці з платними автопарковками? Ця ініціатива раніше була анонсована, але на якому етапі зараз реалізація?
Робота по впровадженні платного паркування ведеться – це видно по тих чи інших рішеннях міської ради. Зараз якихось конкретних цифр чи показників я назвати не можу, окрім того, що на першому етапі платні паркомісця створюватимуть в центральній частині міста. Це нормально – обмеження безоплатного паркування в центрі, особливо враховуючи, що в нас в’їзд в центральну частину Вінниці обмежений дорожніми знаками (хоча фактично маємо те, що маємо).
Потрібно це для того, знову ж таки, аби дати пріоритет громадському транспорту і звільнити проїжджу частину. І аби ті ж водії в ситуації, коли потрібно ненадовго кудись під’їхати, подумали, що “Можливо, мені є сенс сісти цього разу на велосипед, самокат чи тролейбус, ніж поїхати на авто, постояти в заторі і витратити час на пошук паркомісця”.
Тому платне паркування в центрі буде – поки не назву, коли саме та вартість.
Архівне фото
VeжА: Чи планується збільшувати кількість безкоштовних паркомісць? Якщо так, то де і коли?
Я вже казав, що ми працюємо над зміною схеми організації дорожнього руху на деяких вулицях. Наприклад, на Стрілецькій від Академіка Янгеля до Замостянської – там односторонній рух з шириною проїжджої частини в 11 метрів і там будуть з’являтися як велодоріжки, так і зони для паркування автівки. Крім того, є ділянка на Келецькій – від 600-річчя до Космонавтів, де є школа – там дві смуги руху у кожному напрямку і праві смуги завжди запарковані траспортом, тобто використовується фактично по одній смузі, що в свою чергу зменшує швидкість транспортного потоку, в тому числі громадського транспорту. Тож, в планах переглянути ОДД на цій ділянці з влаштуванням окремих паркомісць зі сторони 15-ої школи.
Таким чином кількість безкоштовних паркомісць збільшуватиметься і, якщо ми десь бачитимемо, що на якійсь вулиці ми можемо врегулювати дорожній рух і створити там паркомісця, і бачитимемо відповідну потребу, це потрібно буде робити.
VeжА: Щодо інспекторів з паркування – які результати їхньої роботи? Чи зменшилась кількість правопорушень?
Насправді кількість правопорушень не зменшилась. І все одно в одних і тих самих місцях з дня в день є порушники. Деякі навіть можуть свідомо порушувати, аби зекономити на паркінгу. …Чомусь для деяких водіїв “норм” припаркуватись на тротуарі чи в забороненій зоні.
Загалом за 2022 рік було вже понад 20 тисяч повідомлень про притягнення до адмінвідповідальності за неправильне паркування.
Тому робота для інспекторів завжди є – ми ж зараз працюємо над тим, аби інспекторів ставало більше. Особливо, враховуючи майбутнє впровадження платного паркування, адже контроль за його сплатою чи несплатою здійснюватимуть інспектори.
Другу частину інтерв’ю з Андрієм Сорокіном очікуйте вже незабаром.
Фото Зорини Гаджук
Дякуємо!
Тепер редактори знають.