Цього року галузь громадського транспорту міста зазнала відчутних змін: кондукторів все менше, з’явились нові тролейбуси власного виробництва, в місті ремонтували колії та почали впроваджувати систему електронного квитка.
Яким видався 2019 рік для «Вінницької транспортної компанії», чи все заплановане здійснили та що планують на майбутнє розпитали директора підприємства Михайла Луценка. А ще прогулялись по трамвайному депо з головним інженером та побачили, як ремонтують та оглядають громадський транспорт.
Михайле Петровичу, яким був 2019 рік для транспортної компанії?
– На цей рік у нас були заплановані такі великі об’єкти: були на субпідряді по вулиці Замостянській, де змонтовано 0,8 кілометра колії, на перехресті Хмельницького шосе з вулицею Воїнів-Інтернаціоналістів реконструйовано переїзд і проведено капітальний ремонт кривих ділянок колій, біля «Макдональдсу» замінено аварійні колійні плити на кривій.
Rрім того, відремонтовано ще трамвайні колії по Хмельницькому шосе від вулиці Писарєва до вулиці Блока. Всі заплановані роботи по коліям були виконані. По контактній мережі капітально відремонтовано 4,2 кілометри контактної мережі по тролейбусу і 1,5 кілометра по трамваю. Відремонтовано капітальним ремонтом 20 трамвайних вагонів, 50 тролейбусів і чотири автобуси.
– На підприємстві постійно дбають про запровадження енергоефективних технологій. Так в поточному році введено в експлуатацію геліонагрівачі води для побутових потреб в трамвайному і тролейбусному депо. Виконано капітальний ремонт будівлі тягової підстанції №3.
Ми продовжуємо модернізацію рухомого складу. Цього року було заплановано зробити чотири тролейбуси і четвертий вже завершуємо. Думаю, до 25 числа встигнемо.
Тоді новий, четвертий, тролейбус вже виїде на маршрут?
– Я думаю, що він буде готовий до приймання державною комісією. В будь-якому випадку, до кінця року він буде зроблений. Велика увага приділяється поточним ремонтам трамваїв і тролейбусів, тому що їх потрібно підтримувати в належному технічному стані. Ми сьогодні одне із небагатьох підприємств в Україні, яке працює по плановій системі ремонту, яка затверджена в Україні. Мова йде про те, що якщо трамвай наїздив 20 тисяч кілометрів, то ми робимо ТО-2, через 100 тисяч кілометрів – середній ремонт, а 300 тисяч – капітальний. Якщо взяти тролейбуси, то там через 16 тисяч кілометрів ми робимо ТО-2, 80 тисяч км – середній ремонт, а 240 тисяч км – капітальний.
Як пізніше розповів нам головний інженер трамвайного депо Євгеній Дудник, у них працюють 180 фахівців у нас шести цехах. Взагалі йдеться не лише про експлуатаційне депо, а ще й ремонтне, де фахівці підприємства можуть самостійно виготовляти необхідні запчастини. За його словами, в більшості міст України при транспортних компаніях функціонують лише експлуатаційні депо, а потрібні запчастини для ремонту транспорту вони замовляють у спеціалізованих фірмах чи заводах. Водночас «Вінницька транспортна компанія» на 90% з цим справляється самостійно.
Чи вже знаєте, скільки тролейбусів плануєте виготовити наступного року?
– Ми зможемо назвати точну цифру лише тоді, коли буде прийнятий бюджет, а це десь до кінця року буде. В нас зараз ще більше сотні ЗІУ-9 на лінії експлуатуються. Недоліки цих тролейбусів в тому, що вони, по-перше, реостатні, потребують великої кількості електроенергії, а по-друге, вони вже морально та фізично застаріли.
Тому заміна рухомого складу нам конче необхідна і ми займаємось цим питанням. Думаю, що у 2020 році ми ще будемо продовжувати модернізацію, а далі згідно з програмою розвитку підприємства до 2030 року розписано оновлення рухомого складу на кожен рік і ця робота буде продовжуватись.
З часом виникне питання, що необхідно буде купувати транспорт у великих партіях для того, щоб забезпечити комфорт пасажирів та менше витрачати на ремонт. Тому що старим тролейбусам, які ми зараз експлуатуємо, щоп’ять років необхідно робити капітальний ремонт.
Про нові швейцарські трамваї
А щодо трамваїв? Говорять про можливість поставки нових вагонів зі Швейцарії.
– Проводяться перемовини зараз зі Швейцарською стороною, щоб отримати так звані «двохтисячники» (Tram-2000 – авт.). Це вже трамваї другої половини 80-х років і вони кращі за технічними параметрами ніж ті, які ми зараз експлуатуємо. Але ми думаємо, що й ці трамваї потребуватимуть певної адаптації до експлуатації.
Транспортна компанія Цюріха також готова надати нам креслення, щоб можна було виготовити додатково секції-вставки з пониженим рівнем підлоги, тому що ці трамваї не низькопідлогові. Але ще вирішується питання чи будуть нам передавати ці трамваї, чи не будуть.
Коли орієнтовно до Вінниці можуть привезти нові трамваї зі Швейцарії? Тому що часто говорять, що вони ніби у 2021-му році з’являться.
– Ні, ми зараз не можемо про це говорити. Я знаю, що коли була перша поставка (Міражів – авт.), у нас перемовини тривали більше року і, відповідно, це питання довго вирішується. Є свої нюанси. Я б не став говорити, що вони будуть у 2021 році.
Коли ми отримували трамваї минулого разу, тоді йшла мова про те, що з часом будуть списувати вагони «двохтисячники» і тоді, можливо, їх нам нададуть. Але це було сказано ще тоді. Зараз у нас департаменти займались цим питанням на високому рівні. Зазвичай, коли таке рішення буде прийнято, тоді буде підготовка до підписання Меморандуму, як минулого разу, тоді будемо зустрічатися, будуть конкретні розмови і можна буде говорити про дати.
Поки що перемовини відбуваються, але ми не можемо говорити про конкретику.
Сьогодні ж наявні трамваї у депо перевіряють практично цілодобово. У цеху технічного нагляду вагони проходять огляд перед виходом на лінію. Перевіряють гальма, електросистему, звукову та світлову сигналізацію, освітлення. На щоденний огляд фахівці витрачають близько двох хвилин: бригада з 10 осіб перевіряє всі основні системи. Детальніший технічний огляд трамваїв відбувається раз на тиждень і тоді з 8 до 19 години перевіряють близько 17 вагонів.
Запитали головного інженера, чому минулих зим диміли трамваї і чи не повториться це цього року. Євген Дудник відповів, що таке стається через агресивні речовини, якими посипають дороги від снігу і які потрапляють у системи трамваю. Каже, що такі проблемні місця знаходять та ізолюють, а також намагаються співпрацювати з містом, щоб зі снігом та ожеледицею боролись менш агресивними речовинами.
Про нові автобуси та їхні маршрути
Михайло Петровичу, щодо автобусів, у нас зараз на одному маршруті їздить китайський електробус Skywell. Навесні приїздили з Польщі представники компанії Solaris зі своїм електробусом, який показували міській владі. Чи плануєте поступово переходити саме на такий транспорт?
– Зараз ведемо перемовини про те, щоб взяти автобуси на газу, або електробуси. Все залежить від фінансування, яке буде передбачене для поповнення рухомого складу. Мова йде про транспорт, який не пов’язаний з електромережею, нам потрібно забезпечити комфортніше перевезення пасажирів з околиць міста, де немає електромережі.
Є три варіанти, чим ми могли б перевозити: тролейбус з автономним ходом, електробуси, або газові автобуси. Дизельні автобуси вже немає сенсу купувати, тому що Європа вже відмовляється від дизеля і я думаю, що така ж тенденція буде у нас.
Ви особисто які автобуси хотіли би бачити в парку транспортної компанії?
– Надійні. Це головне. Надійність полягає в ремонтопридатності (щоб були запчастини і щоб вони не виходили з ладу). Ми ведемо перемовини з різними фірмами, щоб підібрати рухомий склад, вже маючи досвід співпраці з іншими підприємствами. Це дуже важливо, тому що транспорт можна почати ремонтувати через рік, а можна й через 10 років. Обслуговування у будь-якому випадку варто робити, а от ремонт – це інше. Зараз є багато виробників, які роблять кузова з «нержавійки», зі склопластику і на сьогодні це автобуси, які не бояться агресивних речовин, що потрапляють на дороги. В цьому напрямку й працюємо.
Ви говорили про околиці міста. Часто вінничани створюють петиції і просять додатковий транспорт на Академічне чи Хутори і кажуть про затримки інтервалу руху транспорту, який вже там курсує. Як плануєте виправити цю ситуацію?
– Так, у нас інтервал руху автобусів поки що великий через те, що ми не можемо їх більше випустити. Ми на лінію випускаємо 60 автобусів, а всього їх 67. Тому кількість автобусів потрібно збільшувати, щоб зменшити інтервали руху. Ще потрібно збільшити експлуатаційну швидкість, адже ще є затори на дорогах. Працюємо в цьому напрямку. Тому що повинні бути, наприклад, окремі смуги на дорогах для муніципального транспорту, щоб він швидше їздив.
Де потрібно ремонтувати трамвайні колії
– Що стосується трамваїв, то потрібно ремонтувати колії, щоб була можливість збільшити швидкість трамваїв. Ми знаємо, що у нас є ділянки, які потребують ремонту, і там є обмеження швидкості. Цього року, за підтримки та фінансування Вінницької міської ради вже зробили багато, не лише аварійних ділянок, але ще є частина ділянок, які необхідно ремонтувати для того, щоб зняти те обмеження і збільшити експлуатаційну швидкість.
Наприклад, де ці ділянки?
– В різних напрямках. Наприклад, на Хмельницькому шосе, ділянка на Електромережі, по вулиці Батозькій… Багато таких відрізків, вже є обстеження, акти і на підставі цього ми плануємо роботу на наступний рік, проводимо тендери, купуємо матеріали і так далі.
Поки ще не можете сказати на яких саме ділянках наступного року ремонтуватимете колії?
– Все залежить від фінансування. У нас ці ділянки зібрані, їх там близько 7 кілометрів. Ми можемо зробити багато, тому що у нас достатньо фахівців, техніки і є досвід виконання таких робіт. Тим більше, що у Вінниці завод «Поділля-Залізобетон» випускають плити, на які ставляться рейки, тому сьогодні їх вже не треба возити з Кривого Рогу чи зі Львова, як раніше. А на це витрачали великі кошти і не можна було робити у великих обсягах. Сьогодні ця продукція є у Вінниці і це знімає певні витрати на доставку.
Цього року повідомлялось про можливий ремонт колій від Центрального мосту до «Укртелекому» та неподалік школи №2, але згодом від цього відмовились. Коли плануєте виконувати ці роботи?
– Роботи не планували через великий обсяг робіт на Замостянській і там були великі фінансові витрати. Було прийнято рішення, що краще завершити Замостянську. Знову ж, залежно від того який буде закладено бюджет, нам у будь-якому разі перш за все потрібно буде робити вулицю Батозьку – там колія потребує досить серйозного ремонту.
Там вже теж третій рік перекладається проект, який має бути «підв’язаний» до мосту, що буде проходити через залізницю, тому процес триває трохи повільно. Багато робіт є і багато планів, але всі ці роботи потребують великих вкладень. Те, що ми можемо зробити самостійно за власні кошти – ми робимо.
При найкращих умовах, скільки потрібно грошей, щоб виконати ремонт колій на цих семи кілометрах?
– На сьогодні капітальний ремонт одного кілометра колії коштує близько п’яти мільйонів, а їх сім кілометрів, то лише на колії скільки грошей потрібно. Сьогодні велика сума потрібна на контактну мережу. Але ми постійно такі роботи проводимо, тому в нас не збільшуються, а зменшуються обсяги поступово. Щоправда, не тими темпами, якими б ми хотіли.
– Великі надії є на електронний білет. Відповідно, подивимось на результати виручки коштів після введення електронного квитка і тоді також можна буде подивитись чи є кошти, які нададуть можливість виконувати якісь роботи в більших об’ємах.
Цього року на Театральній встановили нову зупинку з підвищеним тротуаром, щоб був на рівні транспорту. Чи ще десь плануєте робити таку ж зупинку?
– Ми зараз працюємо з людьми з інвалідністю і спілкувались щодо зупинки біля Будинку Офіцерів в напрямку вокзалу. Вони просять трохи вище підняти бордюр. Вся проблема в тому, що зупинку можна зробити, коли автобус чи тролейбус їде по прямій, але якщо хтось поставив машину перед зупинкою і громадському транспорту доводиться об’їхати, відповідно він тоді заїде далі на зупинку.
Якби у нас всі були законослухняні громадяни, давали доступ до зупинки, то тоді можна було б підняти зупинки вище, щоб вони були в один рівень. Сьогодні у нашому низькополому транспорті є можливість трохи нахилитись і водій, коли під’їжджає до зупинки та бачить людину з інвалідністю, може трохи нахилити транспорт і таким чином зробити практично в один рівень з зупинками. Звісно, не бажано робити це постійно, тому сьогодні ми опрацьовуємо ці питання, щоб знайти оптимальну висоту посадкового павільйону.
Чи всі трамваї, які цього року потрапляли в ДТП, вдалось відремонтувати та повернути на рейки?
– Так. Навіть якщо були великі пошкодження, то у нас є фахівці, які здатні виконувати ці роботи.
– Ми постійно запрошуємо до себе на збори водіїв, які проводимо щомісяця, психологів, працівників поліції, трансбезпеки для того, щоб всі ці питання обговорювати і вирішувати. Обговорюємо всі ДТП, які трапляються, тому що сьогодні багато що залежить від водія, хоча є ще водії інших транспортних засобів, які порушують не тому, що хотіли цього, а через свою неуважність.
Можу сказати, що особливо багато порушують самі пішоходи і, на жаль, водій постійно знаходиться в напрузі. Тому що може вискочити людина не на пішохідному переході, може вибігти дитина… Безумовно, навіть якщо водій правий юридично, то морально йому важко. На жаль, є випадки, коли уникнути ДТП неможливо.
– Важливо, що останні роки ми займаємо перші місця серед підприємств нашої галузі й до нас приїжджають колеги з інших міст, щоб обмінятися досвідом.
В одному із цехів трамвайного депо стоять два трамваї VinWay. За словами головного інженера, обидва вони після ДТП. В одному із трамваїв немає перших дверей. За словами Євгенія Дудника, переважна більшість аварій з трамваями дрібні, однак іноді водії інших транспортних засобів не враховують, що трамвай дуже довго зупиняється і має 15 метрів гальмівного шляху, а тому швидко зупинитись, щоб уникнути аварії, не зможе.
Також додає, що час відновлення трамваїв після аварії залежить від страхових комісарів. Оскільки весь громадський транспорт застрахований, їм необхідно дочекатися фахівця, який здійснить опис пошкоджень, тому ремонт після незначного ДТП може затягнутися до двох тижнів. Позаяк у транспортній компанії є певний резерв рухомого складу, для пасажирів відсутність одного-двох трамваїв невідчутна. Євгеній Дудник жартома додає, що майстри підприємства «дуже радіють, коли трамвай після ДТП заїжджає» у депо.
Про долю кондукторів та доходи ВТК
Які нині є вакансії в компанії?
– Нам найбільше не вистачає водіїв та кондукторів, хоча саме кондукторів зараз вже немає сенсу набирати. Ми їх поступово будемо переводити на інші спеціальності.
Зараз у нас дві групи навчаються на водіїв тролейбуса та трамвая. Нам не вистачає робочих спеціальностей: слюсарів, електриків, токарів, зварювальників, екскаваторників… Але це не лише у нас, по всій Вінниці бракує таких фахівців. Тому ми беремо участь в ярмарках професій, у нас є свій стенд, де пропонуємо роботи. Якщо помітили, то у нас у вагонах також є такі плакати. Робота у нас важка і навіть більше відповідальна, тому що кожна людина, яка виконує ту чи іншу роботу – розписується за неї і якщо десь щось стається, то відповідає саме ця людина, яка поставила підпис.
Весь наш транспорт перевіряють щоночі. Перш за все оглядають гальмівну систему, рульове управління, колеса. Раз на тиждень проводять детальніший огляд. Ця наша система сьогодні працює і виправдовує себе, тому ми цього дотримуємось. Наше основне завдання попередити, а не усувати проблеми потім.
Пізніше головний інженер ще розповів, що більшість фахівців шукають високі зарплати або закордоном, або у приватних підприємствах. Сьогодні навіть молодий майстер хоче отримувати зарплату в 10 тисяч, однак комунальне підприємство такого запропонувати не може, оскільки воно є збитковим. Інженерна освіта та досвід дає можливість фахівцям працювати в будь-якій сфері, навіть якщо раніше ніколи з транспортом не мали справ. А ось для електриків на 80 годин дають наставника, який допоможе розібратися з усіма схемами.
До речі, цього року відчутно зменшилась кількість кондукторів у транспорті. Відверто не всі вінничани сплачують за проїзд у водіями чи СМС. Наскільки впали доходи компанії?
– Втрати, безумовно, є, хоча й не надто великі. Одна справа, коли є кондуктор, який «смикає», та інша справа, коли людина сама розуміє ту відповідальність, що зайшовши до транспорту необхідно сплатити.
Тому сьогодні є служба контролю, яка підказує людям, що необхідно оплатити проїзд. Якщо раніше у службі контролю було 12 осіб, то сьогодні вже 24. Люди самі відчувають, що контролю стало більше, але цього недостатньо. До кожного пасажира поставити контролера ми не можемо. Звісно, доходи компанії впали, але не сказав би, що критично. Але у нас, у Вінниці, люди з розумінням ставляться до того, що за все треба платити. Є категорія, яка починає якось ухилятися, безумовно, але ми говоримо про те, що залежно від того, як платитимуть пасажири і які доходи будуть у «Вінницької транспортної компанії» – такі можливості будуть у нас для того, щоб розвиватися.
– Працюємо планово, у нас не було якихось резонансних проблемних питань, але наше завдання в тому, щоб їх попереджати. Навіть за браку фінансування ми проводимо роботу, щоб не лише усувати недоліки, але й попереджати їх виникнення.
Продовжуючи тему електронного квитка, вимоги до нас також збільшується. Тому що сьогодні весь транспорт повинен мати GPS-навігатор, щоб відслідковувати, де він перебуває, коли прибуде на ту чи іншу зупинку і так далі. На наступних етапах з’явиться табло на зупинках, які показуватимуть, який транспорт по якому маршруту їде на зупинку. Ми бачили таке в багатьох країнах. Це зручно для людей.
Якими були цьогорічні доходи та витрати «Вінницької транспортної компанії»?
– Якщо взяти щомісячну виручку з продажу квитків, то вона була близько 16 мільйонів. Зараз, звісно, трохи впала, але в цілому ми поки що маємо дохід на рівні минулого року. Ми «в плюсі» не можемо бути, тому що сьогодні не вирішено питання компенсацій за пільговий проїзд і за різницю тарифу.
Тобто, сьогодні у трамваях у нас тариф складає чотири гривні, а економічно обґрунтований тариф – 5 гривень 66 копійок, а по автобусах то ціна за проїзд п’ять гривень, хоча економічно обґрунтований тариф – 8,03 гривні.
І ось ця різниця також жодним чином не компенсується. Раніше ми отримували компенсації від держави, але сьогодні вже ні. Працюємо над запровадженням електронних квитків і сподіваємось, що це надасть змогу закрити ці проблемні питання. Підвищувати вартість проїзду поки що не плануємо. Наразі питання лише в тому, щоб квитки купували всі, хто користується транспортом.
Фото Ольги Мірошниченко та з архівів Vежі
Дякуємо!
Тепер редактори знають.