“На захисті своєї землі”: в “Музеї Вінниці” розповіли про захисників Вінницького замку XVI століття

16:19
Автор: Vежа
Become a Patron!

Команда істориків “Музею Вінниці” підготувала матеріал про оборонців Вінницького замку – вже неіснуючої фортеці, яка колись розміщувалась на території нинішньої Замкової гори біля Староміського мосту. За деякими ознаками, відзначають фахівці, захисники замку були подібні до сучасних бійців підрозділів ТрО, які вже в сьогоденні перетворюють свої міста на фортеці й або готуються до оборони, або вже впродовж тижнів боронять їх від російської навали. 

Загалом, як йдеться на Facebook-сторінці “Музею Вінниці”, вважається, що у Вінниці в різні періоди часу існувало декілька замків. Фортеця на Замковій горі є найвідомішою.

За словами фахівців “Музею Вінниці”, подібність між захисниками фортеці та сучасними підрозділами ТрО в тому, що їхнє завдання, в першу чергу, полягало (і полягає, якщо говоримо про сучасність) в захисті свого міста, своєї території. Але якщо вінницька фортеця XVI століття перебувала не в найкращому стані, а її оборонцям не вистачало коштів на теплий одяг, то в наш час ситуація кардинально відрізняється.

Про Вінницький замок та її оборонців

За словами істориків, створення замку приписують старості цих земель на початку XVI століття князю Костянтину Острозькому. Фортеця являла собою дерев’яно-земляне укріплення, яке переважну частину свого існування, кажуть фахівці, перебувало не в найкращому стані.

В разі нападу (а в ті часи це були в основному татарські набіги), жителі довколишніх земель зі своїми пожитками могли сховатись в замку, і їхня доля, фактично, залежала від його оборонців. Детальних відомостей про залогу Вінницького замку не збереглось, але відомо, що в 1566 році при замкові перебувала рота драбів. Драбами називали найманих піхотинців на службі Великого князівства Литовського та Королівства Польського.

На зображенні – реконструкція вигляду Вінницького замку, розроблена І. Литвинчуком та намальована Н. Рязановою, і малюнок драбів з Вікіпедії.

Якщо говорити про піших драбів, то їхні підрозділи, зазвичай, ділилися на рівні частини: одні були озброєні вогнепальною зброєю (рушниці, мушкети), а інші холодною (списи, алебарди). Кожен драб обов’язково мав при собі меч або шаблю. Особливо ефективними драби були у війнах з тогочасним Московським царством, але також використовувались для оборони замків. Вінницьких драбів у 1566 році очолював князь Ярослав Соколенський. Часи для них були не найкращі, адже їм не вистачало коштів на придбання теплого одягу. За кілька років польський король Сигізмунд Август замінив Соколенського на Семена Дешковського. З королівського листа дізнаємось, що рота вінницьких драбів складалася зі ста чоловік і на їхнє утримання виділили доходи від вінницької корчми і мита, – розповідають історики. 

Також до залоги замку мали би входити так звані пушкарі або ж гарматники. Як кажуть фахівці, посилаючись на описи ревізій Вінницького замку, там було декілька гармат. Також є припущення, що під час оборони зброю до рук брали і звичайні містяни та селяни.

Нагадаємо, раніше команда істориків “Музею Вінниці” підготувала публікацію про волонтерський рух в часи Української революції 1917-1921 років.

Зображення – з Facebook-сторінки “Музею Вінниці”

Читайте також: Російсько-українська війна (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Читайте також: Від пунктів збору допомоги до вистав та чаювань: як у Вінниці волонтерили в часи Української революції

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.