Напередодні, 26 червня, в німецькому місті Штутгарт під час футбольного матчу “Україна – Бельгія” українські вболівальники розгорнули банер із зображенням вінничанина Назарія “Грінки” Гринцевича, який був наймолодшим захисником “Азовсталі”, пройшов російський полон, повернувся на фронт та поліг у бою за Україну.
Як йдеться в Telegram-каналі волонтера та активіста Сергія Стерненка, зображення було згенероване штучним інтелектом із фото 182 полеглих українських військових, які у цивільному житті належали до фанатських рухів українських клубів. Вінничанин Назарій Гринцевич вболівав за місцеву “Ниву”.
– Мета акції — нагадати світу, що тисячі футбольних фанатів боронять Україну на фронті. Вони могли б вболівати за збірну на трибунах, але вони захищають країну і віддають за мир у Європі своє життя, – зазначено в дописі.
Зображення мало підпис “Мир має свою ціну”.
Вінничанин Назарій “Грінка” Гринцевич був наймолодшим з полонених бійців “Азову”, захисником “Азовсталі” та Маріуполя. Свій 19-й День народження зустрів, захищаючи Маріуполь. У полоні був понад чотири місяці. Після полону “Грінка” знову повернувся до захисту України. Став командиром взводу оптичних спостерігачів підрозділу “Контакт 12”. 10 березня 2024 Назарію виповнився 21 рік.
Найвідоміша його фраза: “Що б у вас не було, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну!”. Такими були слова юного захисника, коли збирався з побратимами в бій.
6 травня 2024 року 21-річний воїн загинув. 9 травня тисячі вінничан зустрічали “живим коридором” кортеж з полеглим воїном. 10 травня відбулося прощання із захисником. Поховали Назарія на Алеї Слави на Сабарівському кладовищі у Вінниці.
Додамо, що минулоріч “Вежа” робила матеріал із зустрічі з Назарієм. Тоді, у лютому 2023-го, “Грінка” розповів про досвід оборони Маріуполя, частково зачепив тему перебування в полоні, згадав, з чого починався його шлях як “азовця” та закликав не розслаблятися, надалі підтримувати бійців донатами і готуватися до участі у війні, адже вона так чи інакше торкнеться кожного. Текст – за ЦИМ посиланням.
Фото – з Telegram-каналу “Радіо Свобода”, відео – з Facebook-сторінки “Української правди”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.