Політична реклама
З кандидаткою у депутати міської ради від партії “Голос” Любов’ю Кошелєвою ми зустрілися у дворі старенької чотириповерхівки – на самому вершечку схилу Південного Бугу, звідки відкривається чудова панорама на річку і староміський міст, а ліворуч – на базу “Спартак”.
Тут ще висять два великі прапори, які видно з мосту – України та біло-червоно-білий – на підтримку білорусів.
У будинку по Коріатовичів, 127 Любов Кошелєва мешкає з 1961 року і, здається, якби не вона, замість вимощених доріжок, акуратного газону, лавок і водойми з ліліями, садових скульптур і високих розлогих дерев біля нього вже давно “красувався” б ще один будинок, храм, а то й ресторан.
Любов Кошелєва три роки судилася з міською радою через земельний сервітут, дійшла аж до Верховного суду і таки довела свою правоту. А зараз вона намагається боротися проти забудови берегу Південного Бугу і балотується у депутати Вінницької міської ради від партії “Голос”.
– Ви не публічна людина. Розкажіть, будь ласка, чим займаєтеся?
Я підприємиця – директорка ательє з індивідуального пошиття одягу для медиків (ательє “Грація”) і жителька цього дому на Коріатовичів. За ділянку перед будинком воюю з 1994 року. Ось це все облагороджено за мої гроші і за моєї безпосередньої участі. Ми власноруч розчистили територію від тонн сміття, висадили рослини, зробили дитячу та спортивну площадки, встановили камери. Але цю територію постійно намагаються забрати у мешканців району.
Це дуже ласий шматок на березі Південного Бугу, на який всупереч нормам доступу до води та будівництва зазіхають всі забудовники. В 90-х її віддали cанаторію під забудову на 50 років. Ми тоді підняли сильний шум, і комісія з Міністерства знайшла багато причин, чому тут не можна будувати: 100 метрів від річки, інші причини… Але тоді стався дефолт, в cанаторія зникли гроші на це будівництво. Потім тут віруючі приходили, церкву хотіли будувати. Потім почалися розмови про багатоповерхівки, приватні маєтки з виходом до води, ще щось… Але оскільки всі знають, що ми займаємо активну позицію і так просто нічого не вдасться, поки що ніхто не зазіхнув на цю територію нашої “хрущівки”.
– Чому ви вирішили йти у депутати Вінницької міської ради, і чому саме зараз?
– Мене ця ситуація з прибудинковою територією дуже сильно обурює, чесно. І це ж не єдиний випадок, це система так працює у всьому місті, коли забудовники роблять все, що їм заманеться, а влада під них, а не жителів міста, всупереч нормам і здорового глузду змінює генплан. Зараз, наприклад, роблять квартал, і хочуть продати ці ділянки під забудову житлових будинків. Хоча за генеральним планом від будинку до мосту має бути зелена зона, і ніяких забудов тут не повинно бути. Вже були слухання з цього приводу, люди обурилися – вони щось переробляли…
Я системно та давно займаюсь питанням захисту прибережної зони Бугу від забудов. Я була в архітектора, який розробив план забудови території Свердловського масиву на замовлення міськради, і ми з ним прямо “зчепилися”. Вони дуже навчилися “відфутболювати”, розумієте, і не дають конкретних відповідей. От як з ними розмовляти?
Ми намагаємося оформити прибудинкову територію у тому обсязі, які передбачені державними будівельними нормами України. Вся прибудинкова територія облаштована силами мешканців будинку. І за законом ця територія повинна належати мешканцям будинку, а це – 64 квартири. Але “архітектура” то пропонує оформити меншу ділянку (спочатку пропонували 15 соток, потім – 25, а повинно бути – 37 на таку кількість квартир), і взагалі виділяє прибудинкову територію за будинком, хоча по всіх нормах вона повинна розташовуватись перед ним. Навіщо вони постійно дурять мешканців? Щоб забрати землю і віддати “своїм” забудовникам, прізвища яких знає вся Вінниця.
І це ж не поодинокий випадок, скільки таких забудов планують по місту? Взяти хоча б незаконну забудову біля Вишенського озера чи забудову Замкової гори…
– Як родина сприйняла ваше рішення про похід в політику?
– По-різному. По-перше, я не публічна людина, а по-друге – вік. Як мені брат сказав, “нормальні люди в юності роблять кар’єру і йдуть в політику, а в тебе все виходить навпаки”. Ну, уявляєте, я приходжу в команду, а там – всі молоді. Але напевно це комплекс все-таки (з Радянського Союзу ще залишився ), бо я себе не почуваю, звісно, на свій вік. А от діти (син з родиною) підтримали.
Я в бізнес пішла в 44 роки, кинула хорошу роботу і пішла на свій хліб. І зараз ось знову вирішила щось змінити, але вже не тільки у своєму житті, але й у житті міста.
– Коли ви для себе прийняли рішення йти в депутати? І чому обрали “Голос”?
Я раніше не думала про це, але останнім часом з’явилось бажання зробити внесок в добробут нашого міста, поділитись успішним досвідом та зробити щось корисне для мешканців Вінниці.
Чому саме “Голос”? Я уважно спостерігаю за партією “Голос” у парламенті, і по всіх показниках того, що вони роблять в Верховній Раді, це єдина проукраїнська партія без корупційного шлейфу, яка намагається (і не безуспішно!) щось змінити на краще в нашій країні.
– А за кого Ви голосували на останніх президентських виборах?
– Чесно кажучи, ні за кого. Мені ні той, ні той кандидат не подобався. Я ні тому, ні тому не довіряю.
– Ви щось підтримуєте в нинішньому політичному курсі держави?
– Оскільки я приватний підприємець (в мене малий бізнес), економічну політику взагалі не підтримую: вважаю, що вони просто все вбивають остаточно. Мало того, що зараз COVID-19, так “слуги” ще й підняли мінімальну зарплату. Люди ведуться на красиве слово, але ж кожен підприємець, як я, розуміє, що це насправді підняття податків.
Вони просто розганяють інфляцію, не дозволяючи бізнесу працювати. Абсолютний непрофесіоналізм і популізм монобільшості. Обіцянок було багато, люди сподівалися на одне, а в результаті виходить зовсім інше. Добре, що “Голос” добився підняття порогів для ФОПів в 3 рази, а то взагалі для більшості маленьких підприємців – вже як удавка на шиї була. Максимальні суми по групам закладалися, коли долар був по 8, а зараз вже майже 28.
Але позиція нової влади, як я бачу, спрямована на те, щоб “добити” бізнес. Я коли чую про всяких “інвестнянь”, то а ж злість бере. Не треба мені ніякої няні – я сама успішно своїм бізнесом займаюся і людям роботу даю, просто перестаньте душити нас підвищенням податків та постійними перевірками.
– Зважаючи, що ваш бізнес так чи інакше дотичний до медичної сфери, ви стежили за ситуацією, яка склалася навколо пандемії, і як влада зреагувала на цю ситуацію?
– Це жахливо. Я не медик, але мені здається, що вони взагалі не так себе ведуть, як мали би… Вони ж забрали мільярди на дороги з фонду, який мав піти на боротьбу з коронавірусом. Замість того, щоб закуповувати тести, ШВЛ, підняти медикам зарплати – все закатали в дороги, де найбільші “відкати”. А тепер по всім телеканалам хизуються своїм “Великим будівництвом”. От як на це можна реагувати? А на початку – коли маски по 25-30 грн були, і їх всі розгрібали в паніці, на цьому теж чудово наживалися. Я тоді відразу на підприємстві почала шити маски, і скільки могли – роздавали їх безкоштовно і дарували нашим клієнтам.
– А що ви думаєте про проблеми ЖКГ?
Коли в моєму будинку ще не було створено ОСББ, ми почали робити дитячий майданчик. Звернулися у міську раду, вони нам кажуть: ми вам поставимо дитячий майданчик, але 30% на 70%. Це було 6-7 років тому. На той час ми зібрали 3 тисячі гривень, перерахували їм офіційно. Привезли нам цю гірку, поставили… А там був папірець приклеєний, хто виробник. Я зайшла на сайт цієї фірми – гірка коштує 3200 гривень. У Вінницю було 400 гривень за доставку, ну хай би ще за встановлення ми заплатили до тисячі. Але ж не 11 тисяч. Фактично відсотків 60 щонайменше на відкат пішло.
І кому претензії пред’явиш? Ми ж самі написали заяву, погодилися. Тому, коли зробили ОСББ, ми з міською радою не зв’язуємося з цими програмами – адже дуже вони дорогі. Коли самі замовляємо якусь послугу, нам виходить у 2-3 рази дешевше.
А що за неподобство було, коли я почала оформляти підприємство! Мене з тим сервітутом виполоскали, як тільки могли. Ти (мається на увазі ательє – авт.) розташований в будинку багатоповерховому, над тобою люди живуть, і тобі за своїми якимись розрахунками написали 300 квадратних метрів, і по земельному сервітуту ти зобов’язаний платити податок. А цієї землі не існує в наявності: я не можу на ній нічого поставити і її використовувати.
Через те, що в Вінниці земельний податок в 10-30 разів вищий, ніж наприклад, в Києві, я б мала платити 12-14 тисяч в місяць лише податку на землю через те, що ательє в 5-ти поверхівці. Я не плачу, бо в минулому році виграла суд. Три роки судилася з міськвиконкомом, у Вінниці всі суди програла, а Верховний суд – виграла, і він поставив їм крапку – що це незаконно: вони не мають права з мене цей податок брати. Раніше присилали муніципальну поліцію мене штрафувати. Зараз вони про мене не згадують.
Але я одна зробила, а решта всі бояться. Я кажу, ну як так можна? Тому треба йти в міськраду і змінювати це зсередини, щоб вінничани не платили в 10-30 вищий податок ніж в інших містах, а навпаки влада має допомагати розвивати місцевий бізнес. Це ж податки в міський бюджет, робочі місця. В мене, наприклад, на підприємстві працює зараз близько 20 людей, за кожного з яких я відповідаю. Особливо зараз в часи епідемії – всі викручуються, як можуть, щоб зберегти робочі місця, а влада замість допомоги ще й податки підвищує.
– Уявімо, що Ви проходите у міську раду. Які питання будете вирішувати у першу чергу?
По-перше, по ОСББ питання: щоб давали на баланс не тільки будинок, а ще й прибудинкову територію з усіма витікаючими документами. Бо як можна вести господарство, коли ваш будинок “висить у повітрі”? Навіть підмітати у нас асфальт повинне місто, тому що це не наша територія. Мені здається, що коли почнуть оформляти землю на ОСББ, люди зможуть самі упорядковувати цю територію і більш відповідально будуть ставитися.
І по-друге – екологія. Я страшенно обурена ставленням наших можновладців до річки. Вони зараз роблять проекти: до Староміського мосту (тут забудувати), і від Староміського мосту до центрального (там теж все приватними будинками буде забудовуватися). Як так можна? От є у вас шматок зеленої зони – зробіть з нього рекреаційну зону, пішохідну локацію, не так багато грошей на це потрібно. Ні – потрібно забудувати, віддати своїм під забудову.
Ось ці питання: по річці, по ОСББ – це мої два першочергові напрями.
– А які ще ставите перед собою завдання як депутатом?
– Зменшити податок на землю – це однозначно. Так не можна з людьми себе вести. Якщо в бабусь на Старому місті якась хатина і 12 соток, чому вона має платити такий великий податок?
Ще сервітут. Я виграла суд – я буду це пропагувати, розповідати людям, щоб вмикали мізки: за що вони платять. Потрібно просто взяти рішення мого суду і піти в міськвиконком. Все. Але коли зберуться депутати нові, тоді потрібно скасовувати ось те рішення міськради.
Мене ще страшенно обурює, коли якийсь малий бізнес відкривається (магазинчик, наприклад), приходить від міськради начальник по благоустрою і починає казати, що тут потрібно поставити дошки для оголошень, тут ліхтарі, тут плитку… Але якщо ви вже змушуєте підприємців зробити цю плитку, ну зберіть гроші – зробіть всім однакову. Бо кожен – хто в ліс, хто по дрова: в мене шматок такої плитки, далі магазинчик – у них п’ять метрів іншої, далі – ще інакша плитка. Соборну вони зробили однакову. А далі чому так не зробити? Вони ж існують для того, щоб нам надавати послуги: ми місту заплатили – вони зробили. Ну чому так робиться у нас?
І я б зробила більш зеленим місто. Я розумію: сакури красиві, але вони добре для якогось саду. Я вважаю, що в місті мають бути великі дерева, тому що дуже багато машин, їхня кількість збільшується, а зелені не вистачає страшенно.
А стосовно берега Бугу в районі “Спартаку”, я думаю, що якби тільки на це пішов міськвиконком (щоб ось цю територію не забудували, а зробили тут парк), запевняю: вінничани будуть все життя пам’ятати. Абсолютно всі. Тому що в центрі міста мати такий “золотий” шматочок зелений, і щоб його покращити, так ні – його хочуть ще й забудувати: зробити шість чотириповерхових будинків, пару будинків офісних, ресторан, яхт-клуб… Тут не така велика територія, щоб це все розмістити.
Замість цього, дійсно, зробіть просто парк, наскільки це можливо, зробіть пішохідну дорогу… Ви уявляєте, скільки людей буде сюди приходити? І розширити нормально вулицю Коріатовичів потрібно: в нас же зранку до вечора стоять затори – проїхати неможливо, дихати нема чим, тротуарів немає взагалі – діти ходять в сьому школу яким чином?
– Депутат міськради не отримує зарплату. Як Ви, як підприємиця, зможете поєднати активну депутатську діяльність і бізнес?
– Цей бізнес у мене вже 20 років. Там все налагоджено. В принципі, я вже можу собі дозволити попрацювати на вінничан, бо тут живу я, всі мої рідні, діти онуки і я знаю, що Вінниця може бути кращою.
– Чому люди мають голосувати саме за вас?
– Тому що наша команда “Голос” і особисто я будемо прагнути заблокувати незаконні забудови у місті, працювати над тим, щоб Вінниця стала більш зеленою, а на березі нашого міста з’являлись загальнодоступні рекреаційні зони, а не яхт-клуби та елітні котеджи лише для обраних.
Кому це сподобається, хто теж за цю зелень, за цю річку, за якусь справедливість (хоч маленьку) у цьому світі – то мають проголосувати.
Я вважаю, що якщо пройде команда “Голосу”, вона буде робити “хорошу погоду”. Там немає, як зараз кажуть, корупціонерів, хапуг, які будуть на себе тягнути ковдру і все для себе робити. А от погоду будемо робити. Тому що навіть фракція – 20 людей від “Голосу” у Верховній Раді – вони багато за що там борються. Он Росія вже всіх їх внесла в свій санкційний список, бо постійно вони всі плани монобільшості по виборам на Донбасі блокують, щоб не допустити катастрофи. Хоч і не все звичайно виходить, бо їх мало, але все одно вони там бійці.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.