Мутація культури праці: у Вінниці відкрилася виставка художника Віталія Янкового. ФОТО

31 Травня 2021 19:56

Автор: Олеся Яненко

У Вінниці минулої суботи, 29 травня, відкрилася виставка вінницького художника та дизайнера Віталія Янкового. На виставці в архіклубі були представлені рисунки та комп’ютерна графіка, над якими працював художник, роздумуючи над темою культури праці та зміни типів виробництва.

Виставку організували спільно з вінницьким архіклубом, що на Магістратській, 80. Як пояснив сам художник, приміщення на першому поверсі раніше використовувалося як виставкова зала спілки архітекторів. Після того, як перші відвідувачі мали змогу походити поміж робіт, автор виголосив невелику вітальну промову.

Віталій Янковий — художник, дизайнер, дослідник цифрової та побутової культури. Живе і працює у Вінниці. Віталій – випускник курсу “Сучасне мистецтво” Школи візуальних комунікацій, лауреат III Мистецтвознавчого конкурсу Stedley Art Foundation. Інтерв’ю з Віталієм можна прочитати у журналі “KORYDOR” за ЦИМ посиланням.

Виставка складалася з двох частин – рисунків та роздрукованих кадрів з комп’ютерної графіки. Рисунки зображали людей у різних позах, деякі містили написи та зображення відомих брендів, як-от Тікток та Ikea. «На опрацьованих через рисунок зображеннях з пабліків, коворкінгів та офісних центрів можна побачити характерні пози та жести працівників гнучкої економіки», – писалося про роботи автора в анонсі.

– Частина, де рисунки, вона більше про момент зараз, про рух цифрової культури, цифрової праці вверх. […], – розповідає Veжі Віталій. – Самі малюнки – вони ось такі нервові, рвані. Це також спосіб зняття напруження, пряма терапія.

Інша частина виставки – “Після джентрифікації” – час майбутній, про який художник роздумує в контексті зміни типів виробництва та покинутих робочих місць.

– Мені подобається думати в цьому напрямку, що буде після цифрової економіки, як змінюються типи виробництва. Я хотів зробити якісь постановки, які можна дивитися без коментарів, такий споглядальний досвід. Я почав пропрацьовувати цю ідею з руйнацією того, що було створено в колишніх виробничих приміщеннях.

Тут такий підхід якогось забігання на перед, з майбутнього дивитися з точки зору антрополога, якось холодно та беземоційно на реальність. Тобто це теж якась криза техногенного розвитку.