Приїхавши у Вінницю на один місяць за Всеукраїнською програмою міжредакційних обмінів і потрапивши до редакції «Veжі» в якості журналістки, я з перших днів звідусюди чула такі вислови як «співпраця влади і громадських організацій», «громадянська активність», «синергія».
Для мене з низки причин ці терміни не нові, але набувають зовсім інших конотацій, ніж для вінничан. Завітала до столиці Поділля я зі Слов’янська, що в Донецькій області. З огляду на те, що ні за фахом, ні за постійним місцем роботи я не журналістка, а піарниця молодіжного коворкінг та івент-простору у моєму місті, мені було цікаво дослідити феномен “вільних просторів” у Вінниці.
За останні два роки у Вінниці як гриби після дощу «повиростали» різні хаби та коворкінги. Я маю чотирирічний досвід у молодіжній сфері на Донеччині ( загалом молодіжних просторів наразі на Донбасі нараховується більше 80), тому і вирішила на власні очі побачити, чим живуть ці open space у Вінниці, що стало поштовхом до створення, що примушує (чи не примушує) кожного з команди щодень ходити на роботу та й узагалі – для чого це все робиться. Тож чим живуть “Місто змістів”, молодіжний простір “Квадрат” і креативний простір “Артинов” (лише деякі з великої кількості просторів у Вінниці) спробуємо дізнатись у цьому матеріалі.
“Створити місто зі змістом”
Перший простір, в який мені пощастило завітати – хаб «Місто змістів».
Я говорю з однією з менеджерок проектів комунального підприємства «Інститут розвитку міст» (на його балансі і знаходиться хаб) – Валентиною у робочому кабінеті команди. У відділі розвитку громадянського суспільства, який забезпечує функціонування та розвиток хабу, працюють, окрім Валентини, ще четверо осіб. «Місто змістів» – це простір для громадських організацій і влади, який Валентина називає своєрідним «містком ніж громадськими організаціями, прогресивними чиновниками та активними вінничанами».
“
Ідея почалась з того, що у Вінниці була потреба у створенні інкубатору для громадських організацій, яка невдовзі трансформувалась у платформу взаємодії влади та громади – розповідає Валентина. Звісно, тут наразі реалізовується величезна кількість ініціатив та проєктів громадських організацій, які вони вважають важливими для громади. Представники влади теж досить часто організовують події, вони хочуть почути думку містян»
Шлях «Міста Змістів» до відкриття дверей у 2018 році тривав довгих чотири роки. У 2015-ому з ініціативи найбільш потужних громадських організацій Вінниці одним із пунктів “Програми сприяння розвитку інституцій громадянського суспільства на 2015-2017 роки” було закладено створення інкубатора для громадських організацій.
Ідея передбачала облаштування приміщення, де міські об’єднання, ініціативи та активісти могли б спілкуватись, взаємодіяти, підвищувати свої компетенції та спроможності. Ще з 2014 року була жива промоція проєкту через громадські організації та їхні проєкти. Довгий час велися пошуки приміщення і у 2016 році міська рада виділила приміщення та передала його на баланс КП «Інституту розвитку міст.
27 січня 2018 року відкрились вперше двері хабу. Тоді не було ще ні назви, ні стратегії, ні партнерства. Проте було щире бажання творити тут якісні змісти для Вінниці.
Валентина згадує шлях до створення “Міста змістів”: місяці спілкувань у фокус-групах із громадськими діячами, активістами та представниками влади, мозкові штурми, дискусії. На початку робити була обрана Координаційна рада, яка розробила правила та затверджувала усі події, які мали б відбутися у просторі. Якщо подія відповідала напрямкам робити хабу, її проводили.
За півтора роки існування у стінах «Міста змістів» відбулося понад 650 подій. Але особливість у тому, що простір надається у повне користування громадським організаціям або активним містянам, які хочуть тут зреалізувати свій проєкт. Команда ж лише допомагає організаторам, консультує за потреби, а також висвітлює усі події у соцмережах та на сайті. Щоправда Валентина зізнається, що у подальшому планують самостійно організовувати заходи.
«Спочатку це було івент-зона, яка швидко стала дуже популярною, сюди думав заходити бізнес, але нам вдалося зробити це простором для громадських організацій і для влади, для івентів, для громади”.
“
“Місто змістів” є безкоштовним у всьому і для всіх. Для активних людей – це відчутна підтримка, адже, маючи ідею, вони не шукають ресурси на оренду приміщення, а приходять в хаб. Вісімдесят відсотків заходів тут проводиться саме громадськими організаціями.
Валентина говорить, що вінничани, активні мешканці та громадські діячі, звісно, хочуть великого конференц-залу на більше ніж 1000 осіб, бо хаб вміщає лише 100. Бо розвиваються організації, рівень івентів зростає, хочеться більше. Хоча і додає, простір – це далеко не головне.
«Якщо ти дійсно хочеш впливати на місто і змінювати його – можна працювати і без приміщення»
Ми хотіли дати можливість саме громадським організаціям проводити тут свої заходи, бо це від них йшло, і вони хотіли не стільки простору, стільки комунікації з владою і громадськістю»
Наприкінці нашої зустрічі Валентина розповідає, що спонукало її прийти до громадського сектору.
“Нас активно підтримують вінничани. Молоді люди хочуть розвитку, хочеться дізнаватись про якісь досвіди, результати або навпаки факапи».
Те, що я також постійно чую – «підтримка міської влади». Для вінничан це довгий час не є чимось новим або дивним. Міська рада повністю підтримує проєкт «Місто змістів», як і молодіжний центр «Квадрат», зокрема. Тому менеджери простору не повинні кожен день перейматися відсутністю грошей на зарплату собі і робітникам, неможливістю сплати за оренду приміщення або сплати за комунальні послуги. І це першочергове, що я бачу у ефективній взаємодії – влада зацікавлена у інноваціях та ініціативах, тому і підтримує дані проєкти.
»
Далі я зустрілась з Олею, вона адміністраторка Вінницького обласного молодіжного центру “Квадрат”. Просторе напівпідвальне приміщення у андеграундному стилі з цікавим дизайном з’явилось у самому центрі Вінниці рік тому. Як і «Місто змістів», «Квадрат» є простором у комунальній власності. Тут проходять найрізноманітніші заходи: від студентських конференцій до акустичних концертів.
«Квадрат» позиціонує себе як молодіжний центр, тобто, кожна молода та ініціативна людина може прийти сюди і зробити свій захід. Цікаво, що у просторі так само проводять і власні заходи, організовані командою проєкту, але більше все ж приймають ініціативи від громадських організацій та активістів міста.
По своїй суті обидва простори чимось схожі, але у “Квадраті” акцент роблять все ж на молоді:
“Ідея було в тому, аби молода людина, яка гуляє по центру, повинна мати завжди дуже кльове і доступне місце, в яке вона може зайти і просто відпочити, скористатись вай-фаєм, попити води, а не йти у якесь кафе і платити там купу грошей за те, щоб просто відпочити»
, – говорить Оля.
Просторий хаб на 600 квадратних метрів уміщує багато цікавого: тут і велика зала для різноманітних заходів, розрахована на 200 осіб, коворкінг, куди можна прийти і попрацювати кілька годин безкоштовно, просто заповнивши Google-форму. Особливістю коворкінгу є те, що тут можна скористатись комп’ютером закладу, якщо немає свого власного.
Далі по коридору розташовується ізольована кімната. Тут знаходиться студія звукозапису, Оля говорить, що тут має бути онлайн-радіо, а раніше вже записували інтерв’ю-розмови з вінничанами та гостями міста.
Особливістю “Квадрату” є лабораторія з 3D-принтерами, яка входить в мережу Fab Lab. Тут є 3D-принтери, лазери, часто проводять навчання для дітей і дорослих. Олег, який займається цим напрямом, розповідає, що освітні заходи відбуваються дуже часто, десь двічі на тиждень і користуються вони великою зацікавленістю у містян. Наразі він зі своїм колегою розробляють курс з моделювання, розробили курси з 3D-друку для дітей і дорослих.
Студія звукозапису, поряд студія з моделювання – така різноманітність вражає, тому виникає питання, чому саме таке поєднання.
«Була ідея створити молодіжний центр, щоб він був максимально гнучким і можна було зачепити і освіту, і культуру. Загалом, щоб можна було багато чого робити. Ідея була об’єднати молодь, владу, громадські організації і бізнес. Щоб тут був певний інкубатор. Щоб молодь могла тут розвиватись.»
Заходи у молодіжному просторі відбуваються постійно, на місяць буває декілька великих заходів, говорить Оля, зокрема, у вересні таких буде близько п’яти.
“
В основному інтенсивно відбуваються події навіть паралельно у кількох залах, зазвичай це тренінги, семінари, щось навчальне. Загалом кожна молода ініціативна людина може прийти зі своєю ідеєю і реалізувати її тут. Наприклад, приходив хлопчик, який хотів організувати змагання з кубіка-рубіка. В нього було таке бажання і він його тут реалізував. Це просто хлопчик, який хотів організувати захід.
Ми відмовляємо заходам, які суперечать нашій статутній діяльності – це політичні агітації, релігійні заходи. Якщо приходить людина з ідеєю, то ми намагаємось допомогти її реалізувати, але ця ідея вже повинна мати якийсь більш-менш чіткий вигляд у голові ініціатора.».
На жаль, зізнається дівчина, є і непрості моменти, з якими доводиться зіштовхуватися. Так, робота комунального закладу пов’язана з великою кількістю паперів і коли підліток просто хоче прийти і організувати захід, бачить цю купу документів та відмовляється щось організовувати.
У “Квадраті” працює 15 штатних працівників, це і івент-менеджери, SMM-ники простору, адміністратори. Зазвичай робочий день триває з 10 ранку до 7 вечора. Волонтерів у хабі немає, проте, Оля згадує, як усе починалося ще рік тому: “Тут багато є волонтерської роботи, адже на початку грошей ніхто не мав, тут просто був занедбаний підвал, приходили студенти і допомагали, школярі”.
Ще у 2016 році був поданий проект на один мільйон гривень до “Бюджету громадських ініціатив” і він був підтриманий. Також були залучені кошти з Вінницької міської ради, з міжнародного фонду “Британська Рада в Україні” та низки інших донорських організацій.
Проблем з інформуванням вінничан про новий хаб і його промоцією не було, запевняє дівчина, адже усе відбувалось органічно через фейсбук і новини на місцевих порталах. Великою підтримкою стала акція у рамках Бюджету участі “Голосуйте за молодіжний центр”. Тоді відомі вінничани взяли у ній участь, підтримав навіть лідер гурту “ТіК” Віктор Бронюк. Через це багато людей одразу дізнались про хаб ще до відкриття.
“Ми дуже переймались на початку, де б взяти події, щоб наповнити календар. Буквально за місяць після відкриття поринули люди, багато просто заходили і питали «А що це таке?». У мене було відчуття, що є місце, обладнане для того, що ти хочеш зробити. Місту не вистачало нового простору, де б щось могло реалізуватись, та ще й молоддю, танцювальні перфоманси, акустичні концерти”.
, – говорить Оля.
На останок мені цікаво було дізнатись, як пересічна молодь реагує на хаб і чи долучається до його заходів на щоденній основі. Адміністраторка простору запевнила мене, що молодь і загалом люди заходять, цікавляться. Може бути за день 1-2 людини, може бути 10-20. Але через велику кількість заходів у хабі молоді буває незручно просто там відпочивати у цей час.
Цільовою групою Оля вважає старших підлітків і молодших студентів. Говорить, що взимку приходять багато, влітку все ж більше збираються на вулиці. У розпал навчального року приходить тут ввечері пограти у «Мафію» і настільні ігри, інколи просто працюють з ноутбуком. Навесні багато репетирують КВН зі школи, спілкуються тут студенти, планують разом свої проєкти.
Оля говорить, що питання на те, чому за останній рік-півтора з’явилось багато просторів, криється у підтримці та розвитку молодіжної політики на державному рівні. Тому знаходяться кошти на фінансування, ініціатива йде від влади.
З креативним простором «Артинов» я познайомилась ранком понеділка. Наступного дня після святкування Дня Незалежності хаб вже був вщент забитий відвідувачами.
Мене зустрічає директор простору – Денис Чернуха, він працює тут з початку існування хабу, був адміністратором, тепер – управляє щоденними справами “Артинова”.
Цей креативний простір з’явився у Вінниці першим ще чотири року тому і з того часу впевнено продовжує зберігати свою аутентичність. Денис розповідає, що багато в чому концепція «Артинова» змінилась за останні півроку – вони почали активно розвивати напрямок коворкінгу. Спочатку простір функціонував у режимі тайм-кафе, коли платиш за перебування у просторі погодинно, усім іншим користуєшся безкоштовно. Тут була, зокрема, і кінозала, яку пізніше перетворили на коворкінг, тепер під цю функцію обладнані повністю дві зали.
“Наша концепція сьогодні – це коворкінг, ті, хто до нас приходять попрацювати, вони в пріоритеті. Ми додали сюди те, що небагато хто може поєднати, але ми намагаємось – це майданчик для розвитку, для того, що ти не можеш зробити у іншому місці.”
На вході до «Артинова» розташовується затишний і світлий формат «студії» – тут можуть працювати усі бажаючі зі своїм ноутбуком, усі, за ким немає закріпленого місця в окремо обладнаній кімнаті коворкінгу.
Оплачують таке перебування за погодинними тарифами. На час заходів «студія» перетворюється на івент-простір, тут можуть зручно розташуватись до 120 відвідувачів. Поряд є сцена з музичними інструментами, якою можуть користуватись на період івентів, тому тут без проблем влаштовують концерти.
Також будь-хто з відвідувачів може пограти на інструментах, щоправда, якщо у залі це не заважатиме тим, хто працює у коворкінгу. Але на цей випадок, говорить Дениc, можна підключити інструмент до спеціальних навушників і жодних труднощів це не викличе.
“Артинов» – це справжній коворкінг з усім необхідним: тут є кілька коворкінг-кімнат з повністю закріпленим за вами робочим місцем, люди працюють тут на своїх ноутбуках чи комп’ютерах, у другій залі коворкінгу є навіть шафки для кожного з резидентів і просять дотримуватись тиші.
Серед беззаперечних особливостей коворкінгу є ізольована кімната для переговорів, кімната зі скайп-коллом, кухня, біля ресепшену можна приготувати каву, чай, взяти печиво чи придбати окремо сендвіч або банан. Усі в кого є абонемент, мають доступ до івентів, які організовує безпосередньо «Артинов».
Також є і зона відпочинку з диванами, пуфами, настільними іграми, маленькою бібліотекою та навіть X-боксами.
Адміністратори простору говорять, що усі місця у коворкінгу (а їх близько 30) викуплені та постійно зайняті, резиденти його приходять у «Артинов» як на роботу і проводять тут повний робочий день.
Денис говорить, що коли проєкт тільки з’являвся у Вінниці чотири роки тому, не було навіть такого поняття як «коворкінг», люди запитували з цікавістю «а що це?» , але швидко зрозуміли новомодний тренд.
«Ми задали у місті формат відкритих просторів. Люди приходять все ще і просять тут закритий формат, щоб люди сиділи як у театрі, щоб вікна були завішені, але ми до останнього їх переконуємо, що форматі open-space – це буде краще. Краще, щоб люди відчували себе комфортно, сиділи на диванчиках, а не просто на стільчиках в ряд, це трохи інший метод, воно інакше сприймається».
Управляючий простору додає, що тенденція до розвитку коворкінгів не виникла назвідки, адже у Вінниці багато IT-спеціалістів, які працюють віддалено або на фрілансі, також серед резидентів є багато дизайнерів, редакторів.
Наразі у “Артинова” є багато напрямків та окремих проєктів: це і Artinov School (IT-курси та курси іноземних мов), Артинов.Travel, Артинов.Sport, Артинов.Media та багато інших.
Усі ці проєкти об’єднує одно гасло: «Тусуйся, спілкуйся, розвивайся».
Денис говорить, що власнику проєкту Андрію Піжевському було важливо дати Вінниці таке місце і такий формат взаємодії містян. Він переконує, що між просторами ніхто не відчуває конкуренції, адже усі працюють на одне завдання – зробити своє місто кращим.
“Ми 100 відсотків не є конкурентами один одному. В усіх міських заходах беремо участь, в обговореннях, ми відкриті і влада це знає. Нам подобається те, як розвивається наше місто, і всі ті події, які спрямовані на його розвиток. Ми завжди раді підтримати і стати хоч маленькою частинкою цього. Тут немає ніякого визиску.”
Команда проєкту активно долучається до міських заходів і самостійно вписується у ландшафт Вінниці, створюючи круті локації, розробляючи неординарні дизайнерські рішення і шануючи історію міста. Так, наприклад, брендований бус “Артинова” стоїть на площі Ліверпуль і, окрім кави та різних смаколиків, тут можна придбати пиріжки з лівером. Денис зазначає, що тут раніше продавались такі пиріжки, тож вони вирішили поєднати історію з креативом і знов їх продавати на цьому місці.
Чи можна заробити на івентах у Вінниці?
В “Артинові” говорять, що не бачать у цьому сенсу і місія глобальніша, ніж просто заробіток.
Це як місце розвитку чогось нового, а не комерційний проект. Коли люди приходять сюди, вони відчувають, що це не бізнес. Це простежується у всьому: у спілкуванні, у ставленні, у сервісі. Це те, що ми зберігаємо, те тепло, ми намагаємось його дарувати іншим. Багато людей тут перезнайомились і стали гарними друзями, навіть створюють сім’ї та грають весілля.
«[INSERT_FULL]Ми намагаємоя бути більш душевними і теплими. Це більше, ніж стосунки гостя і обслуговуючого персоналу».[/INSERT_FULL]
«Ми усіх залучаємо до того, щоб відчувати себе тут сім’єю, щоб розуміли, що вони роблять щось корисне. В першу чергу тут не за гроші, адже немає великих зарплат, витрати на проєкт дуже великі, для нас це, в першу чергу, внесок у розвиток міста. Аби відчувати себе тут як вдома».
У просторі постійно відбувається велика кількість заходів і команда “Артинова” запевняє, що вони потрібні містянам, які відчувають потребу об’єднуватись і разом робити щось круте та інноваційне. Тут є постійні заходи, які проводять просто активні відвідувачі простору, і роблять це не заради заробітку.
Так в “Артинові” щотижня відбуваються спікінг-клаби англійською, німецькою та іспанською мовами. Цікаво, що іспанською веде хлопець, який приїхав до Вінниці з Еквадору і залишився тут жити. Також проходять кіновечори під відкритим небом, історичні і танцювальні вечори.
Команда “Артинова” пишається тим, що відвідувачі простору стають тут маленькою сім’єю, знаходять друзів, одружуються і реалізовують свої мрії:
Не дивлячись на чотирирічний досвід існування проєкту, Денис говорить, що ще не усі знають про “Артинов”. Тому завжди є, куди рости.
“На початковому етапі ми знайомились з містом і, як завжди, працює більше за все «сарафанне радіо». У нас популярні сторінки фейсбук і інстаграм, вони органічно почали з самого початку розвиватися без усіляких додаткових вкладень.
Ми надихались київськими коворкінгами, але тут вийшло унікальне місце, де об’єднався коворкінг і щось ще більше, люди знаходять тут щось інше у творчості у спілкуванні. Тут і діти, і дорослі. Багато хто приходить, щоб просто пограти в настільні ігри, багато хто, щоб якось ще себе реалізувати.
Проте синергія і цей рух відчуваються тут насправді і у всьому.
Трохи висновків:
З огляду на усе вищезазначене можна зробити кілька доволі вагомих висновків. Мені, як не місцевій мешканці, було цікаво познайомитись із форматом “третіх місць” у Вінниці, і вони, направду, суттєво відрізняються від тих, що у нас на Донбасі.
Перш за все, мене дуже сильно вразила кількість активних громадських організацій у місті. Формат хабу “Місто змістів” загалом унікальний для України, я так само раніше не зіштовхувалась з подібним, адже, у нас зазвичай (принаймні так було у 2015-2016 році, на початку створення молодіжних просторів) збираються активісти, вже щось роблять і навіть можуть мати приміщення, а тільки потім створюють громадську організацію.
Ніхто з кураторів чи працівників просторів у Вінниці не відчуває конкуренції між хабами і це підтвердили мені всі, з ким довелося поспілкуватися. Безумовно, мене приємно здивувала така співпраця усіх хабів з міською владою. Приклад того, як це ініціюється і підтримується на державному і місцевому рівні не може не втішати, передовсім це дає таку потрібну сьогодні віру і впевненість у завтрашньому дні, якої нам почасти не вистачає.
На жаль, мені не вдалося як слід поспілкуватися з кураторами усіх хабів, яких у Вінниці є чимало. Але те, що подібні громадські простори мають важливу мету, яку, на щастя, підтримують місцеві жителі, не може не тішити і не переконувати ще раз, що Вінниця – це прогресивне та інноваційне місто ідей.
Фото з архіву VeжІ, Facebook-сторінок просторів “Квадрат” і “Артинов”
Коворкінги, вільні простори, антикафе та хаби: де у Вінниці працюють фрілансери. ОГЛЯД
«Цей матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED»
Дякуємо!
Тепер редактори знають.