Малюй невпинно: як вандали посилили “Квантовий стрибок” корифеїв української літератури. ФОТО

21:59
Автор: Марина Однорог
Become a Patron!

Леся Українка в образі Фріди Кало, Коцюбинський – Гаррі Потер, Франко – Супермен, Стус – Нічний ельф з Warcraft. Всі ці трансформації українських поетів і письменників стали можливими на підтримку зіпсованої виставки «Квантовий стрибок Шевченка».

Українські письменники та поети вже впродовж майже двох тижнів «приміряють» на себе образи відомих героїв і героїнь, завдяки виставці «Квантовий стрибок Шевченка», а точніше наруги над виставкою з боку радикально налаштованих людей.

Ілюстратор Олександр Грехов був не першим художником, який «започаткував» новий формат бачення вже відомих українських письменників та поетів: до нього подібні акції влаштовував той же Ілля Стронґовський з Шевченком-Ктулху. Однак саме ситуація з Греховим спровокувала всеукраїнський резонанс, який “докотився” і до Вінниці.

Перша виставка «Квантовий стрибок Шевченка» відбулася ще в серпні в Національному музеї Шевченка. Тоді все минулося досить спокійно, без провокацій і невдоволених користувачів в мережі. Абсолютна більшість відгуків – позитивна та конструктивна.

Спокійною вона була і на станції метро Тараса Шевченка, допоки вінничанин Юрій Павленко 17 лютого не вирішив порізати роботи Грехова та спробував започаткувати публічне цькування митця, звинуваючи його у приниженні національної честі та гідності українців через “наругу” над образом Кобзаря. Зрештою, внаслідок погроз, за власної ініціативи, аби вберегти експонати, заплановані виставки скасували у Вінниці, Львові та Житомирі. Самі ж музеї-партнери просто злякалися виставляти картини, побоюючись атак радикально налаштованих захисників “канонічного” образу Тараса Григоровича.

Водночас Грехова підтримало багато українських митців, а особливо ілюстраторів.

 

Одним із перших це зробив власник бренду Nevpynno, ілюстратор Ілля Стронговський. Саме в цьому магазині можна придбати значки із «квантовим Шевченком». Хоча через таку позицію бренд потрапив під «зливу гніву» Павленка та однодумців. Для збереження спокою та здоров’я працівників магазину, на невизначений період бренд перейшов в офлайн.

На день народження Лесі Українки ілюстраторка порталу «The devochki» Леся Мазаник презентувала ще одну серію подібних зображень – тепер про класичну українську поетесу. Ілюстраторка в коментарі виданню WEEKEND.TODAY пояснила, що це був спонтанний порив, викликаний погрозами на адресу художника і варварським знищенням виставки.

Всі ілюстрації вона створила за одну ніч, а сама ідею втілення «квантового» стрибка образу Лесі Українки слугує і приверненням уваги до жіночої теми. Основний посил, закладений в «Диво Лесю» – це роль жінки в історії і культурі, яка часто забувається і залишається непоміченою.

У її роботах Леся Українка з’являється в образах Фріди Кало, Мерилін Монро, Одрі Хепберн, Анни Вінтур, Королеви Єлизавети, Чудо-жінки та самого Тараса Шевченка. Окрім цього, були створені відповідні стікери для Телеграму.

Не залишився байдужим і митець з Бару, що на Вінниччині, який зобразив Михайла Коцюбинського в образі Гаррі Потера та бас-гітариста гурту «Kiss» Джина Сіммонса.

 

– Зараз численні квантові стрибки українських класиків з’являються з метою підтримки Олександра Грехова та його виставки. Можна говорити навіть про своєрідний інтернет-флешмоб. Леся Українка, Іван Франко, логічно, що наступним мав би стати Михайло Коцюбинський.

У моєму випадку образи не мають вирішального значення. Головне, щоб вони були упізнаваними. Наприклад, серед образів неформалів-рокерів найкраще запам’ятовується вигляд гурту Kiss. Виставка викликала такий резонанс, тому що для окремих людей Тарас Шевченко та інші генії є недоторканими на рівні з канонізованими святими. При цьому інші бачать в цих постатях простір для фантазії та переосмислення. Робити наступні картинки з Коцюбинським немає сенсу, оскільки це буде повтором первинної серії Олександра Грехова. Адже мета ілюстрацій була у підтримці ідеї, а не в її копіюванні, – розповів Vежі автор.

 

Художник Влад Корнюк в свою чергу зобразив Івана Франка в образі Хелбоя та Супермена.

А митець Михайло Дяченко зобразив Василя Стуса в образі Нічного ельфа з гри Warcraft.

Як зазвичай у подібних ситуаціях суспільство ділиться на два табори: одні відверто підтримують, інші радикально критикують. Для когось Шевченко – це образ головного страждальця українського народу і будь-які спроби показати іншу сторону митця, або ж привернути увагу до його незвичайної постаті – наруга над величним, для інших – це «свій пацан», який понад усе цінував свободу.

Як сказав Грехов, в одному із своїх інтерв’ю, якщо би Шевченко жив у нашому часі, то точно був би «за фемінізм і підтримував ЛГБТ».

У будь-якому випадку завдяки скандалу виринули на поверхню низка проблем суспільства: неготовність сприймати нове, безкарність за вандалізм і неприйнятність. З іншого боку багато українців згадали хрестоматійних митців. Сама ж імпровізована акція може стати хорошим ґрунтом для дослідження життя відомих українських письменників і поетів сучасними літературознавцями, а для вчителів у школі – можливістю допомогти учням полюбити літературу та показати, що Шевченко – це не тільки вуса і страждання, але й щось набагато більше.

Про виставку: На початку лютого цього на станції київського метро Тараса Шевченка відкрилася виставка плакатів Олександра Грехова «Квантовий стрибок Шевченка», де Шевченко зображений в іпостасях Джека Горобця, Фріди Кало, Фантомаса, Людини-павука та інших героїв масової культури. Виставку організував Національний музей Шевченка спільно з метрополітеном, щоби змінити уявлення про Кобзаря в молоді. Після атаки на виставку, музей та метрополітен відмовилися від її відновлення та продовження, так само як і музеї-партнери в інших регіонах країни, зокрема у Львові та Вінниці. Водночас резонанс від події спровокував стихійне поширення зображень художника, а також зображення іншиї українських митців у подібній стилістиці. 

Фото: THE DEVOCHKI та зі сторінок у соціальних мережах авторів ілюстрацій 

 

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.