Вчора, 30 серпня, біля вінницького “Універмагу” відбувся концерт та хореографічний перфоманс в межах фестивалю “Intercity Live”. На годину площа перетворилася на “рай для урбаністів” – з танцями, музикою та глядачами, які розмістилися серед бетонних сходів на площі Гагаріна.
В передостанній день літа вінницький гурт “OWL” та учасники “племінного” перформанс від “M`eтроMŌN” влаштували “тотальний вайб” на незвичній для таких подій локації міста – на площі біля Універмагу, неподалік від трамвайної зупинки.
Більше сотні людей, що прийшли на площу, вільно розмістилися прямо на бетонних сходах вище, а умовну сцену облаштували внизу біля перил. Залюднена площа стала схожою на амфітеатр і частина глядачів дивувалися, що дотепер тут не влаштовували подібних виступів. Здавалося, що це місце було створене якраз для таких заходів.
Усе, що відбувалося, транслювали онлайн як частину програми фестивалю, відтак концерт Богдана Совика та його гурту “OWL” розпочався рівно в зазначений час.
Музиканти зіграли кілька довгих рок-композицій, що навіювали атмосферу 60-70 років, а клумаки сіна на сцені додавали “природності” бетонній площі.
Короткий виступ поступово “перекотився” в перформанс під назвою “M`eтроMŌN”: на сцені з’явилося більше барабанів, а учасники перформансу в чорному одязі стали поруч зі сценою та нависали з каркасу позаду.
– Наші імпульси – метроном добра, ритм розуміння, пульс розвитку. Наш перформанс про те, що тільки разом ми стаємо творцями прекрасної музики. Ми звучимо. Наш диригент – любов. – звучало з колонок перед початком виступу.
Під ритмічні звуки учасники рухалися, танцювали та викрикували різні звуки, тому все це на початку було схоже на “племінні” танці чи обряди. Учасники, серед яких були і непрофесійні журналісти, розгортали стрічки різного кольору – жовті, сині, червоні, білі, від чого змінювалися рухи та ритм музики.
Як розповів Veжі автор перформансу, хореограф та куратор пластичного театру Гліб Зельгін, кожен колір означав окрему народність, яка жила на території України – біло-синя стрічка позначала грецькі поліси, біло-зелена – турські народи, біло-червона – Річ Посполиту та Литовське князівство. Червона стрічка позначала радянську владу, а золота – кочові племена та народи.
Відтак відповідно до цього, десять перформерів своїми рухами і танцями “розповідали” історії про юнака, який зустрівся з грецькими полісами на територіях Таврії, історію асиміляції та переміщення кочових народів, історію про українку в гаремі, історія про кохання та втрату мови та ідентифікації під час радянського періоду, їх повернення.
Символічним стало переплетіння всіх стрічок, які з’єднали посередині під час танцю.
Після завершення глядачі гучно подякували оплесками та оваціями, і коли команда пішла зі сцени, глядачі ще близько тридцяти секунд нерішуче чекали продовження. Впевнившись в організаторів що “це все”, люди почали поступово розходитись в легкі сутінки.
Це не вперше вінницька організація “PLAI” переосмислює простір Вінниці – вони організовували мистецькі заходи в Планетарії, на закинутому санаторії, в барбершопі, кав’ярні, провулках та двориках. Цьогоріч під час карантину вони долучилися до створення масштабного міжнародного фестивалю “Intercity Live”, який тричі відбувся завдяки ініціації організаторів, музикантів, а також завдяки “донейтах” глядачів. На цей раз вінницькі “плаївці” виграли грант, завдяки якому влаштували четвертий міжконтинентальний “Intercity Live”.
Запис виступу та перфомансу можна переглянути у записі (7:28:00)
Нагадаємо, в межах фестивалю у Вінниці створили мурал біля вінницької кав’ярні “Синій Кактус”. Як це виглядає – за посиланням.
Як вплинув фестиваль на культурний менеджмент під час карантину – читайте у нашому матеріалі ТУТ.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.