Сьогодні в центрі Вінниці в межах проєкту «Драбина Свободи» молодь зачитувала вірші та уривки з Конституції України.
Захід був присвячений тридцятій річниці Дня Незалежності України. Задля декламації віршів, посеред Європейської площі розмістили невелику драбину, з якої будь-хто міг зачитати вірш українською.
Посеред гамору святкування сьогодні тут зазвучали вірші Ліни Костенко, Лесі Українки, Симоненка та інших українських письменників. Дехто читав свої власні вірші, а також цитував уривки з Конституції України. Учасниці та учасники читань кажуть, що таким чином хочуть популяризувати українську мову та поезію та показати, що вона у нас є.
– Це доступність, відкритість, популяризація саме української поезії. Ми любимо українську поезію, бо це наше, рідне. […] Вона, на жаль, губиться серед міст. Людям треба чути українську мову – чисту, справжню, – каже “фрішниця” Наталя Ільченко.
Одна з учасниць зачитала маловідомий твір української письменниці та поетеси Ліни Костенко – “Баладу про дим”. Як розповіла вінничанка, студентка Львівського національного університету Роксолана Кривенко, раніше українських письменників розстрілювали за їх літературну діяльність, тому наразі потрібно цінувати ту свободу, яку й зокрема вони виборювали:
– Ліна Костенко написала у той час, коли ще були репресії, ніби-то про авторку не нашу, з Австрії, Інґебоґ Бахман. Але при цьому вона згадала саме на наших діячів. Це був дуже розумний з її боку хід. І в такий день, в День Незалежності України, ми повинні пам’ятати не лише про військових діячів, але й про діячів мистецтва, адже вони зробили дуже великий внесок у цю незалежність, її здобуття.
У центрі міста, в людному будинку,
Такий-то поверх, скількись там годин,
Знайшли якусь обвуглену блондинку,
І то тому, що вже дошкулив дим.
О третій ночі — або і в чотири —
Вона згоріла, а ніхто не йде.
То дим подумав і з її квартири
Пішов по сходах кликати людей.
Він проникав у двері, у шпаринки,
Він заглядав у вікна, де чиї.
Він їм казав: хвилина, півхвилинки! —
Ще, може б, якось винесли її!
Він був кошмарний, як з Агати Крісті,
Блакитним шлейфом в спальні заповзав.
Він їх будив, він лоскотав їм ніздрі
— Проснітся, люди! — так він їм казав.
А люди спали. Людям снились жахи.
Хтось щось палив. Їм снилася війна.
А дим казав: — Вона вже грала в шахи
Сама з собою. Виграла слона.
А дим казав: — Та це ж не при потопі!
Де ж подівались людські голоси?
В такій перенаселеній Європі,
В такі цивілізовані часи!
Вона ж металась в тій модерній хаті,
Там плавив скло вогонь по стелажах!
Вона ж згоріла у тому багатті
Із власних віршів, це ж хіба не жах?!
Мікро-Содом, зашторена Гоморра,
Просніться, люди, чуєте, біда!
Гули вже сходи маршем Чорномора,
Стелився дим, як сива борода.
Вже дим, як пес, — він лащився, звивався.
Уже пластмаса танула, як лід.
І врешті-решт хтось перший здивувався,
На сходи вийшов глянути в проліт.
Чи Пруст, Марсель, був більше одинокий
В слоновій башті, схожій на ладдю?!
…І от вам, люди, жменька мого попелу.
Спасибі за компанію. Адью.
Організатор заходу – ГО «ФРІ», за підтримки ГО «Лютич» та МЦ «Квадрат».
Нагадаємо, сьогодні у Вінниці також вшанували пам’ять захисників, які загинули у боротьбі за Незалежність України відбувся й Марш захисників України. Окрім того, з нагоди свята влаштували десятий “Велопарад у вишиванках“, а на Європейській площі та на Майдані Незалежності облаштувати тематичні виставки: сучасної та історичної військової техніки та виставку художників та майстрів народного мистецтва.
Фото авторки
Дякуємо!
Тепер редактори знають.