У вінницькому Музеї української марки імені Якова Балабана представили п’ять легендарних мініатюр. Це марки-гроші, марки з «подільським» тризубом, конверт з Ростова-на-Дону з українським тризубом на марці, поштово-благодійні марки для допомоги голодуючим та марка Чехословаччини «Карпатська Україна».
Як повідомляють на туристичному сайті міста Vinnytsia.city, останнім часом завдяки новим випускам «Укрпошти» марки стали новітнім трендом серед українців і привернули увагу до історії українських поштових знаків загалом.
Так, за експозицією Музею можна простежити історію становлення державності України та етнічними територіями українців. Тут є марки УНР, ЗУНР, гетьманату і Директорії, марки радянської доби, таборова і діаспорна пошта. Крім цього, є сучасні марки незалежної України. В музеї зауважують, що колекція Якова Балабана і його сина Олександра настільки велика, що експозиція містить лише 1% всіх марок. Деякі з них існують в єдиному екземплярі.
Марки-гроші (розмінні марки Державної скарбниці)
Це перші українські поштові марки, які з’явились у 1918 році (за часів Української Народної Республіки). Малюнки до них виконали відомі графіки Георгій Нарбут і Антін Середа. На підставі закону Центральної Ради від 18 квітня 1918 року, їх випустили як марки-гроші – замість зниклих з обігу розмінних монет. Вони мали виконувати функцію монет, доки ті не будуть накарбовані.
Марки-гроші колекційної збереженості трапляються дуже рідко. Їх зазвичай носили в кишенях та гаманцях, від чого їхній стан був дуже поганий. А марки-гроші, які побували в поштовому обігу, є рідкісним колекційним матеріалом. Марки друкувалися у Києві накладом від 200 тисяч до 1 мільйона штук кожної. А додруковувалися в Одесі та Кам’янці-Подільському до 1920 року включно.
Марки з «подільським» тризубом
У поштовому обігу України до 1923 року використовувалися й марки Російської імперії. У серпні 1918 року Міністерство пошти і телеграфів Української держави прийняло рішення на всіх марках Російської імперії, які були у його власності, зробити надруки герба Української Держави – «тризуба». Це доручили зробити губернським поштово-телеграфним конторам, які використовували доступні технічні засоби. Це робили вручну, тож якість залежала від сили натиску, кількості фарби та багато іншого.
У музеї є зображення марок з подільським тризубом у збільшеному вигляді. Ці штемпелі унікальні тим, що були вирізьблені з дерева. Наприклад, у Київському поштово-телеграфному окрузі був навіть літографічний друк, тому відбиток герба був ажурним, з тонкими контурними лініями.
Такі міста, як Одеса, Харків, Миколаїв, були багаті і могли дозволити собі зробити цей штемпель з металу, з гуми. Через це марки цих губерній охайні, рівненькі. А наша Подільська губернія була бідніша, і тут вирізали цей тризуб з дерева. Повторити його ж неможливо. На сьогодні ми віднайшли понад 100 різновидів подільського тризуба (…), – каже працівниця музею Катерина Антонюк.
Конверт з Ростова-на-Дону з українським тризубом на марці
Це марка Російської імперії з надруком герба Української Держави, але в цьому випадку надрук зробили у Катеринославському поштово-телеграфному окрузі ручним гумовим штемпелем. Саме з такою маркою у жовтні 1918 року відправили конверт міжнародного листа з Ростова-на-Дону (теперішня російська федерація) до Німеччини.
Поштово-благодійні марки для допомоги голодуючим
Перший голодомор українського народу російський комуністичний режим організував у 1921-1923 роках. До злочинної політики додалася посуха, і за можливості перерозподілу зерна, трагедії можна було уникнути. Факт голоду в Україні перестали замовчувати тільки тоді, коли в південних регіонах смертність набрала масового характеру. Хоч міжнародна спільнота вже рік рятувала голодуюче населення російського Поволжя.
Перші поштово-благодійні марки (з доплатою в російський республіканський фонд допомоги голодуючим) з’явилися в обігу 31 грудня 1921 року. Вони призначалися на допомогу голодуючим Поволжя. Водночас марки для допомоги голодуючим в Українській СРР випустили лише у червні 1923-го. Ці чотири марки були єдиними за всю історію Радянської України, далі в обігу використовувалися лише загальносоюзні марки.
В експозиції Музею є кілька аркушів цих благодійних марок, зокрема, із портретом Тараса Шевченка. Віднедавна в Україні поновили випуски благодійних марок. Вони присвячені Григорію Сковороді, песику Патрону та ЗСУ.
Марка Чехословаччини «Карпатська Україна»
Листи і листівки з цією маркою є рідкістю. Їх випуск був присвячений проголошенню незалежності Карпатської України, що сталося 15 березня 1939 року в місті Хуст. Прийнята сеймом Конституція визначила назву держави, державну мову – українську, прапор – синьо-жовтий стяг, а гімн – «Ще не вмерла України». Однак цю державу не визнали в світі і вона увійшла в історію як «одноденна», адже 16 березня в місто зайшло угорське окупаційне військо.
Поштові відправлення з Хуста датовані 15 березня 1939 року і оброблені спеціальним поштовим штемпелем, в колекціях трапляються дуже рідко і вважаються великим раритетом. У колекції Музею є конверт рекомендованого листа з такою маркою, відправлений з Хуста до Праги саме 15 березня.
Зазначено, що Музей розташований по вулиці Соборна, 26. Музей працює щоп’ятниці й щосуботи (з 12:00 до 18:00) та за попереднім замовленням через «Офіс туризму Вінниці» (телефон +380 96 775 67 95).
Вартість квитків для дорослих становить 40 гривень, для студентів – 30 гривень, а для школярів і пенсіонерів – 20 гривень. Для військових та багатодітних сімей вхід безкоштовний.
Фото – сайт «Офіс туризму Вінниці»
Дякуємо!
Тепер редактори знають.