На Вінниччині, під час архітектурно-археологічних досліджень Барського замку, дослідники виявили свинцеву кулю, фрагмент кулелійки у вигляді щипців та головне – траншею під фундамент і стовпову яму, яка використовувалась для фіксації опорного стовпа будівельних “лісів”.
На фейсбук-сторінці Охоронної археологічної служби України повідомили, що спільно з Державним історико-культурним заповідником “Меджибіж” вони досліджували Барський замок протягом червня (керівник робіт – Павло Нечитайло). Також зазначається, що головною метою цих робіт було встановити глибину залягання фундаменту фортечних стін та вивчення культурних шарів, які накопичувались під стінами оборонної споруди.
Для цього археологи заклали чотири шурфи від 1,5 до 5,5 метра, адже через особливості ландшафту глибина мурів у різних місцях відрізняється.
Шурфи – це вертикальні, рідше похилі виробки (переважно невеликої глибини), прокладені з поверхні землі для розвідування та добування корисних копалин, вентиляції шахт, проведення вибухових робіт тощо (джерело – ukrlit.org/slovnyk). У цьому випадку – архітектурно-археологічних досліджень.
Нагадаємо, що влітку минулого року місті Бар зініціювали початок масштабних робіт з реконструкції та відновленню об’єкту історичної спадщини – Барського замку.
Ініціатором проєкту став містянин Ігор Лозінський, який довгий час цікавиться історією замку та переймається його подальшою долею, адже зараз від замку залишились самі тільки руїни. Таким чином групою однодумців жителі Бару дали старт поетапній роботі на шляху до реставрації замку. Детальніше про це – ТУТ.
Повідомляється, що під час досліджень, які тривали у червні, археологи не лише визначили глибину мурів, а й знайшли рухомі знахідки середини та другої половини XVII століття, зокрема – фрагмент кулелійки у вигляді щипців, свинцеву кулю, фрагменти кахель, тощо.
– Перший [період] стосується другої половини ХІХ – ХХ століття, коли фортечний рів було перетворено на міський смітник. Другий – періоду побудови та активного використання фортеці середини – другої половини XVII століття. Серед знахідок цього часу трапився фрагмент кулелійки у вигляді щипців, свинцева куля, скляне ядро, фрагмент скляної пляшечки зі свинцевим горлом, фрагменти кахель та керамічного посуду, – йдеться у повідомленні Охоронної археологічної служби України.
Ігор Лозінський, голова благодійного фонду “Барський замок. Відродження”, розповів у коментарі Vежі, що дослідники знайшли ще кілька фрагментів сонячного годинника з мармуру, на якому вигравіювані римські цифри, але з його слів “це не є якоюсь сенсацією”. Набагато важливіше – те, що вдалося встановити глибину залягання фундаменту фортечних стін (5,2 м. в найглибшій точці).
Також важливим є те, що у шурфі №2 дослідникам вдалося простежити траншею під фундамент та стовпову яму, яка використовувалась для фіксації опорного стовпа будівельних “лісів”. За повідомленням Охоронної археологічної служби України, “знахідка стовпової ями є важливим елементом для розуміння технології будівництва подібних фортець, адже відкриття подібних елементів трапляються в історії фортифікації нечасто”.
– Було закладено чотири шурфи. Перший та четвертий – з боку міста, зі східної сторони. Другий – з південної, третій із заходу, зі сторони річки Рів, – йдеться у повідомленні Охоронної археологічної служби України. – З’ясовано, що з боку річки та з південного боку, на глибині 1,5-1,7 м. від денної поверхні стіни мали ступінчасту структуру. Ці сходинки в основі стіни, виявлені в шурфах №2 та №3, виконували функцію відмостки та гідроізоляції та були муровані на розчині зі значною домішкою суглинку. Стіни замку, що знаходились над землею, муровані на вапняно-піщаному, білому розчині.
Фото – facebook.com/dp.oasu
– У шурфах №1 та №4, закладених з боку міста, зі східної сторони замку, було досягнуто глибини 5,5 м. від денної поверхні. На глибину 2,8-3,2 м заповнення складалось із мішаних ґрунтів з матеріалами середини ХІХ – ХХ століття.
– Під сміттєвою засипкою фіксувався шар будівельного сміття, який складався з дрібного каменю пісковику, битої цегли та світлого піщано-вапняного розчину. Цей шар містив матеріали середини XVII століття й інтерпретується дослідниками як горизонт, що виник внаслідок будівництва фортеці. Відсутність культурного шару XVIII – першої половини ХІХ століття пояснюється тим, що в цей час фортечний рів з боку міста дбайливо вичищався. З середини ХІХ століття рів використовувався як міський смітник.
Кінцевою метою проекту є відновлення Барського замку (поки що – однієї з його сторін). Тож саме для цього потрібно зробити низку попередніх досліджень.
– Це був певний етап наших досліджень, – розповів Ігор Лозінський. – На наступному тижні, якщо не буде форс-мажорів, приїдуть геологи, які будуть проводити буріння свердловин (12 штук, глибиною від 4 до 12 метрів, у різних місцях). Тобто вони будуть брати пробу ґрунту, щоб визначити, як воно було колись, бо на сьогодні ми маємо просто паркову зону на території замку з розбитими алейками. А наступник крок – виготовлення проектно-кошторисної документації, тобто виготовлення проекту, в якому буде чітко прописано, що треба робити, як робити, які розчини використовувати, який камінь брати, скільки на це потрібно часу, зусиль і матеріалів різних. Тобто це все певні кроки, до яких ми маємо дійти.
Допомогти проєкту з відродження Барського замку можна фінансово.
Реквізити для зарахування коштів:
Найменування організації: БО БФ БАРСЬКИЙ ЗАМОК. ВIДРОДЖЕННЯ
Код отримувача: 43202429
Назва банку: ВIННИЦЬКА ФIЛIЯ АТ КБ “ПРИВАТБАНК”
Рахунок отримувача: UA613026890000026006055342390
Фото Марини Сербінович та Ігоря Лозінського
Дякуємо!
Тепер редактори знають.