Оновлено: 9 Липня 2021, в 11:16
На правах реклами
Майже 80% всіх проблем з очима можна запобігти або вилікувати. Для цього потрібно лише регулярно відвідувати офтальмолога і не забувати про заходи профілактики. Та, як стверджує офтальмолог лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Леся Христич, найчастіше вінничани йдуть на профілактичні огляди очей лише у випадках, коли потрібні медогляди для навчання чи роботи. Решта звернень – це коли захворювання органів зору вже з’явилися та потребують лікування.
Водночас декілька років поспіль зберігається негативна динаміка збільшення кількості випадків короткозорості у вінничан. Причиною цьому є активна диджиталізація та автоматизація робочих процесів.
Як вберегти очі від хвороб, як часто треба відвідувати лікаря-офтальмолога, як відбуватиметься ваш перший прийом та що треба робити, щоб ваш зір залишався 100%-м якнайдовше? Читайте про це у нашому інтерв’ю з лікарем-офтальмологом Лесею Христич.
Які симптоми можуть свідчити про небезпеку для зору й вимагають обов’язкової консультації офтальмолога?
Тут симптоматику варто поділити на ту, яка потребує невідкладного звернення, і ту, що потребує консультації офтальмолога та додаткової діагностики, але може бути запланованою. До першої групи симптомів можна віднести раптову втрату зору (болючу чи безболісну). Якщо ви різко повністю чи частково втратили зір, це може свідчити про можливу судинну катастрофу на очному дні. Також негайного звернення до спеціаліста вимагають будь-які затуманення в центрі органу зору, так звані відносні або абсолютні скотоми, випадіння поля зору з будь-якої сторони; травми ока, опіки, сторонні предмети в оці. До нетермінових звернень можна віднести прийоми пацієнтів, які мають супутні захворювання, як от ожиріння, артеріальну гіпертензію та цукровий діабет будь-якого типу, що негативно впливають на очне дно, а відповідно і на сам зір. Вінничани самі планують свої походи до лікаря, якщо мають короткозорість та далекозорість. Печіння чи свербіж в очах, випадіння вій, новоутворення на повіках, почервоніння та судинна сітка – все це симптоми, які потребують негайного звернення до офтальмолога.
Як відбувається перший прийом в офтальмолога? Чи потрібна якась спеціальна підготовка?
Ні, якоїсь специфічної підготовки консультація офтальмолога не вимагає. Єдине, якщо у вас є результати додаткових досліджень, як от МРТ головного мозку, УЗД ока, то варто їх взяти з собою, це допоможе лікарю простежити динаміку захворювання. Якщо пацієнт носить лінзи, то перед обстеженням йому необхідно їх зняти.
В нас є базовий пакет послуг для обстеження пацієнта, а є пакети послуг для обстеження окремо катаракти, глаукоми, патологій сітківки. Базова консультація містить в собі рефрактометрію, тобто ми вимірюємо заломлюючу силу ока, оцінюємо гостроту зору, його характер, заміряємо внутрішньоочний тиск, проводимо біомікроскопію переднього сегмента ока (оцінка стану кришталика, рогівки, кон’юктиви повік) і проводимо оцінку стану сітківки – аналізуємо очне дно. А вже по ходу огляду можуть виникати питання, відповідь на які надасть додаткова діагностика, наприклад, оптична томографія допоможе виявити навіть мінімальні зміни в сітківці. Все це вирішується індивідуально.
І ще одне, що стосується підготовки до прийому: офтальмолог при огляді крапає спеціальні ліки, які розширюють зіниці. Тому пацієнту, який за кермом, краще взяти з собою водія чи супроводжуючого, бо розширені зіниці викликають дискомфорт, особливо в сонячну погоду, який може відчуватись протягом доби.
Людей з вадами зору стає більше? Чи є негативна динаміка та чи збільшується кількість молодих пацієнтів?
Це насправді цікаве питання. Зараз короткозорість (міопія) вважається хворобою цивілізації. А глобальні диджиталізація та автоматизація процесів ще більше провокує це захворювання. Тому так, негативна динаміка, на жаль, присутня. Короткозорих людей з кожним роком стає все більше, в день по кілька прийомів пацієнтів саме з такою патологією. Вроджена міопія буває не так часто. Зазвичай, вона передається спадково і має дегенеративні зміни в очному дні, тому має менші межі корегованості гостроти зору. А от набута короткозорість, при вчасному виявленні, дуже добре піддається корегуванню, її можна призупинити. Та, що важливо зауважити, набута короткозорість може також передаватись спадково, тобто в недалекому майбутньому, певно, кожен другий буде мати це захворювання. Наскільки мені відомо, в Японії вже сьогодні кожен другий житель країни – короткозорий. А отже, чим активніша диджиталізація, тим більше буде пацієнтів у офтальмолога. Тому треба дотримуватись зорового режиму: робити перерви в роботі, робити мінімальні вправи для очей, більше перебувати на свіжому повітрі, раціонально харчуватись, їсти більше зелених овочів та фруктів. Можна вживати штучні вітаміни для очей, але лише за рекомендацією лікаря-офтальмолога.
Читати в дорозі чи в темряві, працювати довго за комп’ютером, пірнати в басейні з розплющеними очима, не змивати туш на ніч – все це шкідливо для очей?
В дитинстві мені мама постійно забороняла читати в темряві, але я її не слухала. І коли я стала лікарем-офтальмологом й зрозуміла, що читання в темряві не впливає на гостроту зору, то мені, звичайно, хотілось розповісти батькам, що їхні заборони не мали підґрунтя. Однак я ще, певно, не досягла того професійного рівня, який би дозволяв мені розвіювати міфи про здоров’я очей, в правдивості яких переконані мої рідні, хоч вони й не мають медичної освіти. А якщо серйозно, то читати в абсолютній темряві ви не зможете фізично, а читати в напівтемряві – це не шкідливо для вашого зору. Шкідливо не читати взагалі, причому це шкідливо не лише для зору, який ви таким чином тренуєте. Шкідливо читати в дорозі, тим паче якщо дороги українські, а от в літаку – можна. Пірнати з розплющеними очима в басейні не варто, бо там хлорована вода, яка може нашкодити вашому зору, краще використовувати окуляри для плавання. А от змивати чи не змивати туш на ніч – це питання більше косметичне, адже це може мати негативний вплив на шкіру, а от для зору – байдуже. Та як лікар-жінка, все ж рекомендую лягати спати без макіяжу.
Окуляри для роботи за комп’ютером дійсно допомагають чи це лише маркетинговий хід?
Мене часто про це питають мої пацієнти. Сьогодні екрани наших комп’ютерів є достатньо безпечними для зору, якщо, знову ж таки, як я вже говорила, працювати нормовано. Звичайно, комп’ютерний синдром існує. Людина, яка більшість свого часу проводить за ПК, відчуває сухість в очах, вона навіть рідше кліпає. Але оці окуляри не зменшують дану проблему. Основна мета таких окулярів – це захищати сітківку ока від впливу світла синього спектра, але вони не виконують цю функцію. Є навіть відповідні дослідження, які проводили закордонні колеги-офтальмологи. Вони досліджували виникнення та динаміку комп’ютерного синдрому в людей, які носили спеціальні окуляри для комп’ютерів та людей без них. А результат виявився однаковим, що в однієї групи, що в іншої. Тому я дотримуюсь думки, що ці окуляри – це просто гарно й правильно розрекламована річ, толку від якої немає, хоча й шкоди теж. Носити такі окуляри чи ні, вирішувати лише вам. В принципі, психосоматику ніхто ж не скасовував.
Як часто треба відвідувати офтальмолога в профілактичних цілях?
Якщо ви цілком здорова людина й у вас немає скарг на зір, то достатньо буде навідуватись до офтальмолога один раз на рік. Але зазвичай як відбувається: в школах чи університетах ми всі проходимо загальні медичні обстеження для «галочки», а потім, після випуску з навчального закладу, люди звертаються до лікаря вже при наявній серйозній симптоматиці чи травмах. А це неправильно. Краще передбачити патологію й вилікувати захворювання, аніж дочекатись серйозних проблем й позбутись зору. Не даремно ж придумали профогляд раз в рік. Для визначення динаміки прогресування захворювання чи динаміки його лікування, лікар може призначати вам зустрічі частіше. Наприклад, пацієнт, який має цукровий діабет, повинен відвідувати офтальмолога раз в місяць чи раз в пів року, залежно від складності ситуації.
На моїй практиці траплялися випадки, коли пацієнт приходить на базову консультацію чи підбирати окуляри, а ми виявляємо глаукому. Тому не варто нехтувати профілактичними прийомами в офтальмологів.
Що ви можете порадити для профілактики захворювань очей?
Варто дотримуватись зорової гігієни, робити перерви від роботи за комп’ютером на свіжому повітрі. Ведіть здоровий спосіб життя, до раціону харчування включіть зелень (особливо шпинат), капусту, рибу (джерело Омега-3 жирних кислот), контролюйте свою вагу, оскільки її надлишок чи ожиріння підвищує ризик виникнення цукрового діабету або інших хронічних недуг, які надалі можуть призвести до погіршення зору або навіть сліпоти. Для захисту очей від шкідливої дії ультрафіолетових променів використовуйте сонцезахисні окуляри. І ще рекомендую вправу для зору «20-20-20»: кожні 20 хвилин дивіться на 20 метрів удалечінь протягом 20 секунд. Ця швидка вправа допоможе зменшити напругу очей.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.