Вінницькі школярі взяли участь у міжнародному проекті “Take Action Global”, де протягом двох місяців шукали відповідь на запитання “Який світ я хочу створити у майбутньому?”.
В рамках цього проекту вони поспілкувалися із заступником Генерального секретаря ООН, експертами WWF і навіть космонавтами NASA.
Амбасадором “Take Action Global” в Україні є вчитель з Вінниці Владислав Качур. З його слів “цей проект – дійсно крута річ, яка охопила понад 75 країн та більше 100 тисяч учнів зі всього світу”. Україну в ньому представляли 12 вінницьких школярів 7-10 класів. Крім того Владислав Качур був одним із спікерів у підсумковому заході “Take Action Day”.
Владислав Качур – вчитель іноземних мов у гімназії №6, координатор освітніх проектів у приватній гімназії “Дельфін”, тренер Програми “Демократична школа”, амбасадор Міжнародного проекту “Innovation Lab Schools” в Україні (присвячений підтримці дітей, які живуть в складних умовах) та амбасадор міжнародної програми “TeachSDGs” (про навчання дітей цілям сталого розвитку).
Про проект “Take Action Global”
Фото – з архіву Vежі
– Проект називається “Take Action Global”, тож його метою було змусити дітей діяти, побачити в собі змінотворців. Учні не тільки робили якісь проекти – на фінальному етапі було питання, “що ми можемо реально змінити”. Це навчання на основі учнівського запиту, тобто – через дослідження, через формулювання запитань і пошуку відповідей на них, – розповів Владислав Качур.
– Цей проект тривав 9 тижнів, і основна його мета – дати відповідь на запитання “Який світ я хочу створити в майбутньому?”. Діти протягом цього часу відповідали на різні питання: від рівня “Я” до рівня “Всесвіт”. І дуже цікавою ідеєю було, що кожні два тижні у нас був експерт, який ділився своїми знаннями. Зокрема це експерти Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), космонавти NASA, заступник Генерального секретаря ООН…
– До речі, під час онлайн-вебінару з останнім, питання мого учня (з сьомого класу) було серед трьох відібраних, які поставили пану Хохшильду. Запитання було про ядерну зброю, “чому вона не заборонена в усіх без винятку країнах у той час, коли різні типи бомб і мін є забороненими, хоча й мають менше ураження”. Це мене дуже здивувало, і було дуже приємно, що серед тих країн, які озвучували питання пану Хохшильду, були й ми.
Фото – tag.community
Владислав Качур розповів, що одним із організаторів проекту “Take Action Global” є його товариш Коен Тіммерс – “вчитель із ТОП-10 світу”, з яким вони познайомилися на міжнародному форумі в місті Дубай. Туди Владислав Качур потрапив після перемоги у конкурсі “Global Teacher Prize Ukraine” в 2017 році. З його слів, вони одразу потоваришували і Коен запропонував йому разом втілювати міжнародні проекти. Першим із них був “Innovation Lab Schools”, який Коен Тіммерс заснував спільно з доктором Дженніфер Вільямс зі Штатів.
Таким чином Владислав Качур став амбасадором цих проектів в Україні.
Вчитель зізнався, що початок “Take Action Global” вони пропустили через карантин, але коли його запровадили у всьому світі, проект перейшов в онлайн.
Зі слів Владислава Качура, для нього це був своєрідний виклик, адже з учнями звик спілкуватися наживо і проводити такі заняття у форматі тренінгів, що “набагато прикольніше”. Натомість довелося набирати команду через месенджер, знайомити учнів між собою онлайн, проводити конференції в “Zoom”, а завдання виконувати на відуальній дошці онлайн-платформи “Рadlet”.
Ще одним викликом стало те, що Владислав Качур не обмежував учнів за рівнем знання англійської мови: головним критерієм участі було бажання. Однак усі завдання потрібно було виконувати саме англійською.
Про завдання “Take Action Global” та ідеї вінницьких школярів
Фото – з архіву Vежі
Владислав Качур розповів, що увесь проект був поділений на рівні. На першому, “Я”, учні давали коротку відповідь на запитання, “Яким я бачу цей світ?”, – робили короткі дописи та ілюстрували їх картинками, а на регіональному рівні досліджували флору і фауну, оскільки їх надихнув експерт із WWF. Вчитель розповів, що школярі мали показати те, яким чином певні тварини чи рослини відображені не тільки в нашій природі, а й у культурі. Як виявилося, серед вінницьких школярів був навіть експерт із мурах.
Оскільки завдання школярі виконували на дошці “Рadlet”, яка прикріплювалася до інтерактивної мапи світу, країни-учасниці могли дізнатися таким чином про Україну та Вінницю (що в нас тут росте, живе і так далі).
Також програма “Take Action Global” давала багато інструментів. Наприклад, в учнів була можливість апробувати мобільний додаток від WWF, який за допомогою камери смартфону розпізнає рослини і виводить їхні назви на екран. Також вони вимірювали свій екологічний слід (наскільки вони дружелюбні до природи) і таким чином підвищували свою екосвідомість.
– До цього я теж брав участь в рамках проектів Коена, і там була приблизно така ж кількість дітей, але не було стільки цікавих гостей, які могли поспілкуватися з дітьми наживо, – розповів Владислав Качур. – Рівень “Всесвіту” це були експерти з NASA зі світовим ім’ям. Учні могли не тільки послухати про різні місії, як наприклад про політ на Марс, а й поставити запитання, адже це були конференції “Zoom”. Також серед експертів були космонавти, один з яких здійснив п’ять місій у космос.
Роботи вінницьких школярів. Фото – uk.padlet.com/vladyslav_kachur/
Також, зі слів Владислава Качура, дітям дуже сподобалося працювати над проектами. В одному з таких їм пропонували вигадати “spin-off ” – побічний винахід.
– Є дуже багато речей, які розроблялися в першу чергу для космічної галузі, але почали використовувати у побуті на Землі. Наприклад, система офільтрування води вперше була розроблена експертами NASA, або ті ж самі панелі сонячні… І дітям було запропоновано пофантазувати, який винахід вони хотіли б самі розробити – пояснив Владислав Качур.
– В наших учнів виникло дві ідеї: електронний годинник, у якому сонячною батареєю слугував би ремінець, та взуття для прогулянок на Марсі. Ми дослідили, що людина, яка важить 100 кілограмів, на Марсі буде важити 38 кілограмів (там гравітація набагато менша), а отже потрібно взуття з тягарем. І діти придумали взуття, в якому можна гуляти по Марсу, а на Землі використовувати його для тренувань. Ця ідея дуже сподобалася експертам.
– Ще ми розробляли карту ідеального міста. В однієї учениці виникла ідея з автоматом, який приймає пластикові пляшки, а видає корм для тварин. В принципі, такі автомати існують в Туреччині, але ідея в тому, що ці автомати є тільки для собак і котів, а вона ще дуже переймається долею птахів. – розповів Владислав Качур. – Ще ідеї були зі створення різних локацій для зняття стресу в нашому місті, оскільки всі зараз на карантині. Це була ідея одного учня, який назвав її “Stress relievers” – встановлення скульптур що змінюють свою форму. Ну, і звичайно лікарні, рекреації різні… Це все діти продумували у контексті соціальної інклюзії. Тобто це не просто якась ідея, а ідея, яка дозволяє задуматися ще й над правами інших людей.
Про значення “Take Action Global” та інших міжнародних проектів
Фото – з архіву Vежі
Фінальний захід в рамках міжнародного проєкту “Take Action Global”, відбувся у п’ятницю 1 травня.
– Моїм учням і мені випала велика честь бути серед 12 спікерів і провести 30-хвилинну онлайн-сесію одразу після виступу заступника Генерального секретаря ООН пана Фабріціо Хохшильда, – розповів Владислав Качур. – Ми ділилися своїм досвідом на міжнародному рівні, тим, чого ми навчилися, що для себе відкрили протягом цих 9 тижнів… І дітям це цікаво теж, адже оскільки на цій презентації вони говорили про свої ідеї, про свої бачення, про свої потреби… Тобто тепер в учнів принаймні є певні речі, які вони хочуть робити, і це – саме головне. Їхня мета – щоб світ почув їхній голос. Деякі з них, наприклад, хочуть займатися волонтерством, робити корисну роботу і бути активними учасниками своєї громади. У Вінниці це було б дуже круто.
– Ми підтримуємо зв’язок зі спікерами, і в нас, наприклад, є плани, щоб учні з наших країн знайомилися між собою і розробляли вже власні якісь ініціативи. Тобто у цьому є продовження, – поділився Владислав Качур. – Далі будуть ще крутіші проекти. Ми з Коеном вже говорили про це. Думаю, що це певним чином зацікавило б наших освітян на майбутнє, адже я, як амбасадор цих проєктів, зацікавлений, щоб наша країна не пасла задніх.
– Це дає можливість професійного розвитку, відкриття нових методів у навчанні, налагодження мережі співпраці з іншими країнами… Тому що серед тих людей, з якими мені довелося спілкуватися, є вчителі, які вважаються одними з найкращих у своїх країнах. І це дуже круто, коли є такі приклади, коли можна запитати в них пораду, долучитися до інших ідей, щось своє запропонувати… Я просто хочу показати нашим вчителям, що це реально. Тому що є такий стереотип, що “ну що я там буду робити”, “це дуже важко все” (наприклад). Але нічого тут важкого тут немає, це абсолютно реально.
– Наступний масштабний проект стартує восени, але теж там заздалегідь потрібно буде зареєструватися. І якщо вчителі будуть знати про ці проекти, якщо будуть долучатися до них, ми дійсно будемо змінювати щось в Україні й у Вінниці зокрема.
Головне фото – з архіву Vежі
Дякуємо!
Тепер редактори знають.