Інвестиції, Вінниця та місцева влада: інтерв’ю з очільником українських “інвест-нянь”

11:09
Автор: В'ячеслав Луцков

Нещодавно у Вінниці офіційно дали старт будівництву заводу “HEAD” – одного з найбільших у світі з виготовлення спорядження для зимових видів спорту. Інвестиції у цей проєкт мають скласти близько 80 мільйонів євро, а в результаті буде створено від 1000 робочих місць.

Але чому світовий інвестор, який має представництва у 85 країнах, обрав саме Вінницю? Та і як взагалі компаніям з Бельгії, Німеччини чи США обрати спершу Україну, а потім і конкретне місце в ній для своєї нової філії? Як налагодити контакт з місцевою владою, купою органів та розібратися в тонкощах законодавства?

Усі ці питання, як виявилося, може допомогти вирішити одна державна установа – Офіс із залучення та підтримки інвестицій “UkraineInvest”. Саме вони ще з 2018 року допомогли “HEAD” обрати спершу нашу країну як місце для інвестицій, а потім і звернути увагу на Вінницю.

Ми поспілкувалися з виконавчим директором UkraineInvest Сергієм Цівкачем та дізналися, у чому полягає теперішня концепція “інвестиційної няні”, на що звертають увагу інвестори при виборі регіону, чим для них приваблива Вінниця та як місцевій владі зробити свої регіони більш привабливими для інвесторів.

Хто такі UkraineInvest

Сергій Цівкач розповідає, що наразі Офіс із залучення та підтримки інвестицій безкоштовно допомагає українським та іноземним інвесторам – інформуванням про особливості застосування законодавства, оптимальні місця для інвестицій; комунікацією з органами влади та вдосконаленням українського законодавства.

Крім цього, допомагає Офіс із залучення та підтримки інвестицій і місцевій владі – порадами, “які саме інвестори повинні бути залучені і чому саме в їхній регіон” та розробкою з ними спільної концепції по залученню інвестицій.

Саме UkraineInvest у лютому 2021 року став установою “інвестиційних нянь”, анонсованих Зеленським, проте Сергій Цівкач зазначає, що установа працювала у режимі супроводу інвесторів ще з 2016 року.

За час свого існування, з 2016 року, до UkraineInvest звернулося за підтримкою понад 150 іноземних компаній. Офіс допоміг залучити та розблокувати (заблокованих, зокрема, через особливості роботи дозвільної системи) близько 4 млрд доларів США прямих іноземних інвестицій та вирішити понад 120 питань інвесторів.

На що звертають увагу інвестори

У 2020 році притік прямих іноземних інвестицій в Україну майже зупинився. Відтік отримав вираження у вигляді від’ємного значення сальдо на суму близько 400 мільйонів доларів – вперше за увесь час. Загалом цей рік став найгіршим з точки зору надходження прямих іноземних інвестицій в економіку. Наскільки на цю ситуацію вплинув коронавірус та інші фактори?

С.Ц.: Коронавірус був первинним чинником, який за собою потягнув десятки факторів – зміни логістичних каналів, ланцюгів постачання, планів бізнесменів щодо інвестицій.

За оцінками, глобальний ринок прямих іноземних інвестицій скоротився на 42%, понад 35% інвестиційних контрактів були під загрозою скасування. Це глобальне явище, яке вплинуло й на Україну.

Але я б подивився тут на іншу частину – падіння ВВП України було в межах 4%, незважаючи на набагато песимістичніші прогнози в 7-8%. На цей рік у нас вже план зростання на 4,2% і за оцінкою Мінекономіки обсяг залучених інвестицій буде від 3 до 5 мільярдів доларів США.

Головне, що Україна відновлюється, і відновлюється досить швидко. Це відбувається тому, що досить багато було регуляторних змін цього року.

 

Чи є різниця між побажаннями українських та іноземних інвесторів в питанні вибору регіону в Україні?

С.Ц.: Я не бачу суттєвої різниці. У них дуже зрозумілі прагматичні бажання – інвестувати так, щоб було комфортно працювати і в запланований час отримати прибутки без перешкод.

Перш за все вони звертають увагу:

– на ефективність місцевої влади – наскільки вони реагують на звернення інвестора і наскільки їм буде просто проходити дозвільні процедури саме на рівні регіону;
– на ресурсну базу, якщо така база потрібна для виробництва – логістичне “коліно” повинно бути в межах їхнього розуміння та економічної ефективності;
– на наявність робочої сили, зокрема, кваліфікованої – це дуже важливо;
дуже часто звертають увагу досвід інвесторів у частині підключення до мереж, особливо постачання електроенергії. Якщо вони бачать регіон, в якому інвестори роками намагаються підключитися, вони можуть його оминути і обрати іншу частину України;
– ще на наявність бізнесу в регіоні, конкуренційне середовище та багато інших факторів.

Проблема підключення до комунікацій

У листопаді 2019 року президент UBC Group Ігор Гуменний вказував на вимогу від Вінницяобленерго до HEAD сплатити 1,6 мільйона євро за підключення до мережі електроенергії.

“Коли вони (HEAD) підписували меморандум, ще з попередньою владою, їм задекларували вартість підключення – 300 гривень за кВт. Зараз оголосили: 3 972 гривень за кВт”, – казав Гуменний. За чотири місяці, у лютому 2020 року тодішній голова ОДА Владислав Скальський означив, що було знайдено певне “регіональне рішення” у питанні вартості приєднання, однак деталі тоді не оголошувались.

За майже рік, у січні 2021 року стало відомо, що всі підприємства на території Вінницького індустріального парку підключатимуть безплатно – завдяки співпраці міської влади з групою компаній KNESS.

Ще в листопаді 2019 року стало відомо про проблеми через підключення майбутнього заводу HEAD до електромережі. У Вінниці начебто знайшли “регіональне рішення” для цієї проблеми, але що з питанням підключення в інших регіонах? 

С.Ц.: Це системне проблемне питання – ми про такі випадки чуємо постійно. Але не можна сказати, що система повністю не працює. Тому що навіть якщо з 200 випадків підключення до електромереж лише декілька є неефективними, то говоритимуть саме про них. Але важливо вдосконалити систему, щоб зменшити кількість негативних випадків.

Ми повинні уникати випадків, коли вартість підключення більша, ніж вартість придбання землі, на якій ти будуєш підприємство. Тому що, якщо ти плануєш побудувати виробництво, наприклад, в Туреччині, Болгарії чи Польщі, і в тебе є конкретний інвестиційний план, то тебе запрошують, підключають мережу, і ти просто платиш тариф за енергію.

 

Україна посідає 128-ме місце в рейтингу бізнес-регулювання Ease of doing business від Світового банку за підключенням до системи енергозабезпечення – після Лівану та Східного Тимору. До порівняння, за реєстрацією підприємств та реєстрацією власності ми посідаємо 61-і місця, за отриманням дозволів на будівництво – 20-е місце, а за захистом міноритарних інвесторів – 45-е місце.

Така проблема в Україні поширена в питанні підключення виключно електроенергії чи й, наприклад, газу чи води?

С.Ц.: Певні випадки є по воді та по газу. Але в більшості випадків проблема стосується саме електроенергії.

Вінниця та інвестиції

Вінниця як регіон для інвестицій. Над чим ще варто працювати, а що навпаки – інвесторів приваблює?

С.Ц.: Я дивлюсь на Вінницю як на дуже позитивний приклад у сфері залучення інвестицій і практичної їх реалізації. Ми бачимо тут великі компанії, які присутні в Україні, міжнародні бренди. Наприклад, HEAD – потужний глобальний гравець на своєму ринку, з представництвом у 85 країнах, починає роботу у Вінниці. Тут дуже багато іноземних інвесторів, які ефективно працюють – “Barlinek”, “Agrana”; компаній, які працюють з групою “Mersedess” (ДП “Електричні системи” – авт.) та в інших напрямках.

Що потрібно вдосконалювати? Потрібно вдосконалювати, з моєї точки зору, інфраструктуру, логістику. У вас є дуже великий логістичний потенціал – ви на першому місті на території України за рейтингом транзитивності. Відповідно, вам потрібен ефективний аеропорт.

У Вінницькій області великий потенціал у сфері агропереробки – ви на першому місці серед регіонів України саме по валовому продукту в сфері сільського господарства. Потрібно додати інфраструктуру та логістику та боротися з такими питаннями як підключення до мереж.

У Вінниці чи Вінницькій області ще якісь інвестори, крім HEAD, планують створювати свої підприємства найближчим часом?

С.Ц.: Зараз ми зустрілися з місцевою владою і обговорили питання промислової релокації (запис інтерв’ю – 12 травня – авт.) Ми розробляємо концепцію, як залучати виробників, тому що після пандемії скорочуються і диверсифікуються ланцюги постачання. Відповідно, біля нас є ринок збуту на трильйон доларів США – європейський ринок та Великобританія. Ще є Сполучені Штати Америки.

Україна повинна стати виробничим хабом, використовуючи цю можливість і ми почали співпрацю з місцевою владою, аби зробити конкретні цільові пропозиції інвесторам в Європі, Азії та інших регіонах, щоб залучити сюди підприємців.

Також ми домовилися (з місцевою владою – авт.), що будемо спрямовувати у Вінницю тих інвесторів, які не прив’язані до певної локації.

 

Як HEAD обирав Вінницю

Коли UkraineInvest долучився до проекту будівництва заводу HEAD у Вінниці?

С.Ц.: Це було до 2018 року, коли був підписаний меморандум між місцевою владою та інвестором. До цього UkraineInvest вже встиг ефективно попрацювати з інвестором – під керівництвом Данила Білака.

Він особисто працював з інвестором – переконав його в тому, щоб приїхати в Україну, а потім переконав, щоб інвестиція була зроблена саме у Вінниці – побачивши логістичні та інші переваги регіону.

Після цього вже “включилася” місцева влада – було надано багато преференцій, побудовані інфраструктурні об’єкти. А це дуже серйозний показник для інвестора.

Про “інвестиційних нянь” та діяльність установи

V: Зеленський свого часу анонсував “інвестняню”. Зрештою, зараз з анонсованими “інвестиційними нянями” пов’язують вашу установу?

С.Ц.: Давайте трохи відійдемо назад і поговоримо про концепцію – що таке “інвестняня”. “Інвестняня” в розумінні людей і бізнесу – це людина-інвестиційний менеджер, який допомагає бізнесу, українському чи іноземному, реалізовувати свої інвестиції в країні.

В режимі “інвестняні” UkraineInvest працював ще з 2016 року – і надавав цю підтримку всім інвесторам, які звертались до нас.

Коли Президент Зеленський оголошував цю ініціативу, малося на увазі більш глибока співпраця між інвестором та державою. Мова йшла про Закон “Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні”. Президент його підписав у лютому 2021 року.

Закон визначає підтримку, яка надається значним інвестпроектам: звільнення від сплати окремих податків (зокрема, податку на прибуток) та зборів, оподаткування ввізним митом нового устаткування; забезпечення переважного права землекористування; забезпечення за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів або з інших джерел будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (наприклад, автомобільних шляхів чи засобів електропостачання).

Разом з тим, аби отримати всі ці “бонуси”, та визнаватись значним, інвестпроект має відповідати низці вимог: зокрема, розмір інвестицій має складати від 20 мільйонів євро, які мають бути інвестовані у термін до 5 років; він має створювати від 80 робочих місць із зарплатами не менш як на 15% більшими за середні в регіоні на таких посадах.

С.Ц.:Інвестиційні стимули, представлені в законі, дадуть можливість презентувати Україну в якості привабливої країни для інвестування, тому що кожна країна бореться за інвестора і показує якісь свої переваги.

Сам підхід “інвестиційної няні” також закладений в цей закон, згідно з яким уповноважена установа повинна надавати інформаційну, організаційну та консультативну підтримку інвесторам під час їхньої підготовки до подачі заявки на отримання держпідтримки. Так ось, саме така уповноважена установа – це ми.

 

Сергій Цівкач вказує, що хоча формально в органі працює 10 працівників, спрямованих саме на залучення інвестицій, насправді “інвестиційна няня” – колективний образ, поєднання юриста, аналітика та фахівця із залучення інвестицій. Тому, зрештою, чи не весь штат UkraineInvest з 42 людей можна назвати колективною “інвест-нянею”.

Раніше анонсовані вимоги для надання персонального “інвест-няні” були значно більшими – від 100 мільйонів доларів інвестицій, створення від 150 робочих місць тощо. За ці кілька місяців чи був уже якийсь “фідбек” від інвесторів з приводу нового закону? Чи вважають вони такі умови адекватними?

С.Ц.: У інвесторів дуже велика зацікавленість. З моменту визначення нас уповноваженою установою ми отримали 15 запитів на загальну суму інвестиційних проектів в понад один мільярд доларів США, які хочуть подати заявку на державну підтримку.

Але це тільки зацікавленість. Зараз дуже важливо, щоб підзаконні акти, які розробляються урядом, відповідали кращим стандартам і забезпечили ефективну процедуру застосування закону.

Наразі до вас звертаються підприємства, потенційні інвестори (не лише значні і не лише іноземні) за певними послугами. Середньостатистично за їхніми зверненнями які послуги ви надаєте?

С.Ц.: Я б їх розділив на три складових. Перша складова – запити інвесторів, які тільки цікавляться Україною. Наприклад, просять пояснити особливості оподаткування в Україні, застосування певних секторальних законів, а також де в нашій країні краще інвестувати та чому.

Другий тип послуг – коли інвестор вже прийняв рішення зайти в Україну або вже працює в Україні і планує розвиватись далі – їм потрібні конкретні послуги щодо супроводу їхніх інвестпроектів. Це може бути необхідність познайомити, вийти на ефективний діалог з центральною чи місцевою владою; необхідність сприяння порозумінню між органом влади та інвестором.

Наприклад, у випадку проходження дозвільних процедур інвестор може подаватись декілька разів, і виникають непорозуміння між державним органом та інвестором. У цьому випадку ми виступаємо медіатором між ними і шукаємо певний спільний знаменник.

Третя складова – наша співпраця із законодавцями. Ми щодня чуємо питання, які можуть непокоїти інвестора, або у них є пропозиції щодо покращення законодавства. Тоді, якщо ми бачимо якісь системні питання, ми їх формулюємо в законодавчу пропозицію і тоді розмовляємо з урядом чи народними депутатами.

Були вже якісь результати по третьому пункту?

С.Ц.: Звичайно. UkraineInvest на перших етапах брав участь у розробці згаданого президентського закону “Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні”.

Зараз ми подаємо пропозиції уряду щодо врегулювання певних секторів. Тільки сьогодні (12 травня – авт.) ми розмовляли з інвесторами в сфері деревообробки – в них є певні питання. Також в розробці UkraineInvest концепція досудового вирішення потенційних інвестиційних спорів за допомогою, наприклад, нашої установи, доступ до боргового фінансування та інші ініціативи.

Поради органам місцевого самоврядування для залучення інвестицій

Дасте декілька порад, що робити органам місцевого самоврядування, аби збільшити інвестиційну привабливість відповідних регіонів?

По-перше, це створення професійних команд по залученню і підтримці інвестицій. Ми бачимо, що такий досвід є у Вінниці і це потрібно розповсюджувати на всю територію України.

А від цього йде все інше. Тому що така фахова команда буде модерувати процеси – вони повинні мати прямий доступ до голови ОДА, до міського голови, до голови обласної ради.

Коли є професійна команда, вона почне говорити про необхідність глибокої аналітики по регіону для розуміння, які підприємства можна розташувати. Така команда повинна також реагувати на певні випадки неефективності системи – якщо вона бачить, що обленерго чи певна дозвільна структура не виконує свої функції, у них є можливість звертатись до UkraineInvest, до центральних органів влади і сигналізувати про це.

Інші речі, про які варто згадати: промоції регіону, ефективний розподіл бюджетних коштів, аби створювати передумови для розвитку інвестицій (наприклад, кошти, які є, використовувати для комунікацій в індустріальних парках).

Зрештою, Сергій Цівкач вказав, що звертатись до UkraineInvest можуть іноземні інвестори, український бізнес та органи місцевого самоврядування без жодних обмежень. Безкоштовно.

Фото Марини Сербінович