Матеріал підготовлено за сприяння ГО “Львівський медіафорум”
у межах проєкту “ЛМФ Підтримка мережі журналістів”
Питання приміщень, де можна вберегти своє життя в разі ворожого обстрілу, почали стояти гостро ще за кілька місяців до повномасштабного вторгнення росії.
Однак реальну важливість для життя таких приміщень багато з нас зрозуміли лише після 24 лютого. Коли сирена стала сигналом, що життя будь-кого в цілій області чи державі може бути в небезпеці.
Після подій 14 липня у Вінниці це питання постало особливо гостро – удар фактично по центру міста багатьох позбавив ілюзійних думок про те, що “прилетить точно не в наш бік” і “минеться”.
Знову постало, зокрема, питання якості підготовки сховищ та підвалів житлових будинків до перебування там під час тривоги чи на довше.
Відповіді на такі питання, зокрема, чому у Вінниці досі багато підвалів, м’яко кажучи, не в найкращому стані, хто та як може це змінити, що очікує на вінницькі укриття найближчим часом і що може зробити кожен з нас, VежА спробувала отримати в міській раді, з прес-конференції керівництва ДСНС області та в законодавстві. Спойлер: зміни будуть, але основні зусилля доведеться прикласти самим вінничанам.
Термінологія
До захисних споруд цивільного захисту, згідно із Кодексом цивільного захисту, належать, зокрема, сховища (мають найбільший захист та розташовані зазвичай на різних підприємствах) та протирадіаційні укриття (мають менший ступінь захисту, однак у Вінниці таких всього два). Сховища першочергово призначені для працівників підприємств критичної інфраструктури та інших визначених законом категорій громадян.
Найпростіші укриття – це, зокрема, цокольні, підвальні та інші приміщення, які мають відповідати встановленим нормативно-правовими актами вимогам. Саме вони передбачені для укриття більшості населення. Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.
Позиція ДСНС
Першим органом, який публічно почав говорити про ситуацію з фондом захисних споруд цивільного захисту, стало Головне управління ДСНС у Вінницькій області. Так, 22 липня на брифінгу виступили начальник обласного відомства, полковник служби ЦЗ Руслан Шевчук, начальник управління цивільного захисту Головного управління полковник Євген Василевський та заступник начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям Олег Сторожук.
За словами Руслана Шевчука, велика кількість укриттів у місті – в незадовільному стані.
– Це – немає світла, це мокро, захаращені шляхи евакуації, проводка, бруд, сміття і так далі. До повноважень наших керівників місцевого самоврядування (в Кодексі вказуються “органи місцевого самоврядування” загалом – авт.) у сфері цивільного захисту, згідно з “Кодексом цивільного захисту України“, належить наступне: 1) організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; 2) планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; 3) прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства суб’єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; 4) організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту та здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, – зазначав очільник ДСНС області.
Одразу зазначимо, що зазначені та деякі інші повноваження (подекуди з відмінностями) щодо споруд для укриття, згідно зі ст. 19 КЦЗ, покладені не лише на органи місцевого самоврядування, але й на місцеві державні адміністрації.
Крім того, варто вказати, що згідно зі згаданим Кодексом, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб’єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб’єктами господарювання вони беруть участь в утриманні споруди відповідно до укладених між ними договорів.
Вказували представники ДСНС на міську владу і в багатьох інших питаннях. Хоча варто зазначити – законодавство покладає різні обов’язки у сфері цивільного захисту на різних суб’єктів – і органи місцевого самоврядування, і держадміністрації, і ДСНС, і деякі інші органи державної влади та балансоутримувачів споруд для укриття.
Разом з тим, Євген Василевський розповідав, що “організація безпосередньо самих захисних споруд, порядок і таке інше здійснюють балансоутримувач або управляючі компанії і власники (адже є державна, комунальна, приватна форми власності)”.
Зазначимо, що на саму ж ДСНС законодавство покладає, серед іншого, функції контролю: “Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (ДСНС – авт.)” (ч.15 ст.32 ЦКЗ).
Тобто, ДСНС, із залученням представників інших органів, мала б перевіряти готовність споруд для укриття. Однак з 13 березня не може цього робити – через мораторій на заходи державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану. Інші органи влади контрольні заходи самостійно ні ініціювати, ні здійснювати не можуть.
Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов під час свого нещодавнього візиту до Вінниці зазначив, що в Кабміні намагатиметься вирішити питання мораторію для ДСНС.
Комісійне обстеження за наказом голови ОВА
За словами Олега Сторожука, обстеження захисних споруд на виконання наказу голови військової адміністрації було проведено комісійно. Самі рятувальники були запрошені в комісію.
– Головували в цій комісії представники обласної військової адміністрації, і перевірка закінчилась Актом. Цей Акт з недоліками мав розглянутись в обласній адміністрації. Певні дії в межах повноважень мали виконатись там. Адміністративної відповідальності на сьогоднішній день за ці акти немає, адже це не є державним наглядом. Вона була б, якщо б ми писали приписи, які ми зараз не можемо писати, тому що на час військового стану державний нагляд призупинено. Коли був державний нагляд, коли ми вручаємо припис, тоді за його невиконання може бути адміністративна відповідальність. На сьогоднішній день відповідальність не адміністративна. Може бути і кримінальна чи дисциплінарна. Наш орган – це орган контролю пожежної та техногенної безпеки. Не орган готовності захисних споруд, – відзначає Сторожук.
За словами ж Василевського, акт є більше рекомендацією.
– Недоліки вручають керівнику або балансоутримувачу з тим, щоб він ознайомився. Один з варіантів – в майбутньому ці питання розглядатимуться на комісіях з ТЕБ та НС, куди запрошуються ті керівники та власники. А вже в процесі на комісії можуть розглядатись пояснення тих керівників, якісь причини. Ті причини – обговорюватися, і після цього ухвалюються відповідні остаточні рішення, – каже рятувальник.
Що роблять та планують робити у Вінницькій міській раді
Представником Вінницької міської ради, з яким нам вдалося поспілкуватися, став Олег Парфілов, директор департаменту цивільного захисту міської ради.
Про кількість захисних споруд та оцінку їхнього стану
Так, чиновник в інтерв’ю 28 липня розповідав, що загалом у нашому місті на папері нараховується 74 сховища (13 – у комунальній власності (8 – у міській, 5 – в обласній), 22 – в державній власності, решта 39 – у приватній) і 2 протирадіаційні укриття. Однак в реальності, за словами Парфілова, є, наприклад, “близько десятка захисних споруд, які або вже не існують, або в такому стані, що їх привести до нормального стану неможливо”. З його слів, проблемою є їхнє зняття з обліку.
– Документи на списання по закону повинен оформлювати балансоутримувач. Є такі сховища, де взагалі немає балансоутримувача (здебільшого це колишні державні підприємства), а є такі (це все приватні), де балансоутримувач не хоче цим займатися, – зазначає директор департаменту.
Зі слів Парфілова, у сховищах у державній та комунальній власності теж є свої проблеми, зокрема, нестача коштів на ремонтні роботи.
Що ж до стану міських комунальних сховищ, то “приведені до нормального стану чотири (з восьми – авт.)”. Загальна оцінка стану приміщень фонду захисних споруд цивільного захисту від директора департаменту цивільного захисту міської ради – “дуже, дуже багато роботи“.
На питання, які на його думку, органи державної влади та місцевого самоврядування недопрацьовують і як саме у сфері цивільного захисту міста, зазначив наступне:“Я думаю, що недопрацьовують всі…“.
Разом з тим, чиновник міської ради вказує, що на загальнодержавному рівні держави можна було б додати інструменти впливу на власників приміщень, в яких розташовані захисні споруди.
VежА: Що було зроблено з боку міської влади, скажімо, за останні п’ять років для покращення стану приміщень фонду захисних споруд цивільного захисту?
– За ці роки підвальні приміщення обстежувалися не один раз. Виявляли різні проблеми – десь, наприклад, перевіряли приміщення декілька разів, поки змусили управляючу компанію навести лад.
…Взимку приміщення, до прикладу, старих будинків приводяться до ладу, влітку мешканці починають ремонти, заносять в підвальне приміщення будівельне сміття, якісь речі – і знову починається робота по звільненню цих приміщень від всякого непотребу. Це постійний процес, який йде роками.
…З грудня цього року була документально оформлена наша робота, яка здійснюється – видані документи з рекомендаціями, зобов’язаннями. Проведене повністю обстеження (і документальне, і візуальне) житлового фонду – визначили, що частина наших житлових будинків не підпадає під поняття найпростішого укриття. Також мешканцям ОСББ надали рекомендації щодо обладнання укриттів – частина з них це виконали. Зараз очищені та готові біля половини житлових будинків, де є підвальні приміщення. Крім того, наші комунальні заклади (школи, садочки, лікарні) дообладнали свої приміщення і ми їх зарахували до найпростіших укриттів, – зазначає директор департаменту.
Огляд сховищ і підвалів та інтерактивна мапа
Наразі в місті були повторно обстежені сховища комунальної власності та планувалося завершити обстеження понад 2000 приміщень підземного простору. За результатами цієї перевірки має бути визначено, які підвали можуть слугувати місцем тимчасового захисту населення.
– По найпростіших укриттях, припускаю, у Вінниці буде небагато визначено. Адже в нас самі будинки і їхні конструкції не підходять під ті вимоги, які висуваються законом і ДСНС до найпростіших укриттів, – зазначив Парфілов.
З його слів, вже на зараз у місті майже 200 приміщень мають статус найпростіших укриттів, більше тисячі – в роботі.
Зрештою оглянуті приміщення для укриття, в яких зможуть перебувати звичайні вінничани, планується нанести на актуальну інтерактивну мапу.
З’явитись інформація на карті має орієнтовно протягом тижня після обробки інформації по спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту (за нашою інформацією, це має відбутися днями).
Як зазначили журналісту Vежі у Вінницькій ОВА у одній з відповідей на інформаційний запит, відповідно до наказу Начальника Вінницької обласної військової адміністрації від 19 липня 2022 року № 1160 «Щодо повторного огляду стану об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» робочою групою згiдно з наказом Начальника обласної військової адміністрації від 03 квітня 2022 року № 235, протягом 21 липня 2022 року здійснено повторний огляд санiтарного та протипожежного стану попередньо визначених сховищ, протирадіаційних укриттів у місті Вінниця на предмет усунення раніше виявлених недоліків.
Також, у відповідності до вищевказаного наказу вiд 19 липня 2022 року № 1160 мiському голові, Сергію Моргунову, доручено забезпечити виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту та території Вінницької міської територiальної громади, в тому числ розробки інтерактивної карти розташування захисних споруд (найпростіших укриттів) на територiї обласного центру.
Парфілов розповідає, що в міській раді також нещодавно надали ДСНС свіжі списки найпростіших укриттів.
Зазначимо, що раніше на сайті ДСНС були неактуальні списки найпростіших укриттів у Вінниці – наразі їх видалили.
Директор департаменту цивільного захисту вказує, що для того, аби визнати приміщення найпростішим укриттям, балансоутримувач (власник) з комісією має (добровільно) обстежити приміщення, які можуть бути використані як найпростіші укриття, і, в разі відповідності вимогам, направити до міськради акт про включення відповідного приміщення до фонду. Разом з тим, Парфілов зазначає, що органи міської влади шукатимуть шляхи законного впливу на балансоутримувачів приміщення, що підпадає під критерії найпростішого укриття, однак які не хочуть подавати відповідний акт.
Про виділення коштів на споруди для укриття та інформування в рахунках за “комуналку”
У міській раді розглядають можливості для покращення стану сховищ, які перебувають у міській комунальній власності. Для цього планується, зокрема, спершу виготовити відповідну проєктно-кошторисну документацію.
– Існуюча система захисту населення – це радянський спадок. На жаль, держава 30 років не приділяла достатньо уваги питанням сховищ та укриттів. Тому зараз вся громада, а саме органи місцевого самоврядування разом з мешканцями, ведуть послідовну роботу з облаштування приміщень для захисту. І добре , що ми почали це активно робити ще наприкінці минулого року, – стверджує Олег Парфілов.
Щодо найпростіших укриттів, то в міській раді також планують виділення коштів, однак спершу для тих будинків, де роботи виконуватимуться за співфінансуванням з мешканцями.
Також Парфілов розповів про ще одну новацію – щодо інформування населення: “До всіх мешканців міста приходять рахунки за комунальні платежі. На зворотній стороні рахунків зараз надрукована реклама. Зараз ми працюємо з підприємством, яке розсилає ці рахунки, аби там була не реклама, а порядок дій населення при оголошенні тривоги“.
Що робити, якщо підвал вашої багатоповерхівки в жахливому стані?
Олег Парфілов наголошує, що житловий будинок – це спільна власність мешканців будинку, незалежно від того, чи є в ньому ОСББ або чи обслуговує його управляюча компанія.
Так, у випадку ОСББ варто вимагати навести лад (чи організувати наведення ладу) у підвалі у обраного голови правління об’єднання. Для цього можна, наприклад, організувати збори мешканців будинку.
Якщо ви живете в будинку під управлінням управляючої компанії (УК), то можна замовити послуги з прибирання, поточного ремонту підвалу чи мереж, і ці витрати будуть включені в квартплату.
– В разі відсутності тих чи інших послуг в тарифові, люди можуть внести їх як зміни у договір за рішенням загальних зборів, – каже Олег Парфілов.
Наразі, згідно з умовами таких договорів, сплачувати потрібно за фактично надані послуги.
Якщо після цього управляюча компанія не виконує умови договору, можна звернутись до суду, або розірвати договір при умові надання неякісних послуг і звернутись до іншої управляючої компанії.
Директор департаменту цивільного захисту зазначає, що перетворення підвалу на місце, де можна перечекати повітряну тривогу, – це спільна робота ОСББ, управляючих компаній та мешканців.
Зазначимо, що журналісти Vежі відвідали підвали декількох багатоповерхових будинків із членами робочих груп (створених з ініціативи міської ради). Нам пощастило – у будинках, де ми були, самі мешканці облаштували собі відносно комфортні укриття.
Десь – принесли стільці, надувні матраци, та забезпечили можливість підключення електроприладів до мережі, а десь – відремонтували приміщення, забезпечили наявність технічної води та освітлення. Хтось виконав більшість робіт після 24 лютого, хтось – за минулий рік.
До речі, кошти, витрачені безпосередньо на роботи місцями виявлялись відносно невеликими – в межах кількох тисяч гривень. Але, на думку автора, гроші загалом – відносно невелика ціна за безпеку чи безпечніші умови перебування.
Замість висновків
За Кодексом цивільного захисту для вирішення питань щодо укриття населення, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання повинні завчасно створювати фонд таких споруд.
Про позиції різних органів влади та їхні дії ви могли прочитати вище. Додамо, що ми усно звертались до представників ГУ ДСНС у Вінницькій області та Вінницької ОВА з проханням поставити запитання (додаткові запитання у випадку ДСНС) по темі укриттів. На момент виходу матеріалу безуспішно.
Також 20-25 липня ми направляли практично ідентичні запити до Вінницької міськради, Вінницької ОВА та ГУДСНС у Вінницькій області. Отримані на момент публікації відповіді та сутнісну частину запиту публікуємо тут.
Фото Зорини Гаджук та Богдана Будая
Дякуємо!
Тепер редактори знають.