“Дім поза домом”: у Вінницькій обласній дитячій лікарні працює Сімейна Кімната Рональда Макдональда для родин хворих дітей

13:18
Автор: Андрій Качор
Become a Patron!

Партнерський матеріал 

Уявіть, що вашій дитині погано, її треба терміново класти в лікарню, і ось, за якусь годину, замість затишної сімейної домівки ви опиняєтеся між стінами лікарняних коридорів, а дитина – в палаті.

В подібних обставинах, на жаль, може опинитися кожен, адже застрахуватися від цього неможливо. І саме у таких випадках батьки і діти мріють хоча б ненадовго опинитися в атмосфері, яка нагадує домашню, щоб побути разом, відволіктися і отримати позитивні емоції, які допомагають у лікуванні.

Аби допомогти дітям і їхнім батькам бути поруч у лікарні, а відтак – допомогти маленьким пацієнтам швидше одужати,  БО «Фундація Дім Рональда Макдональда» облаштовує Сімейні Кімнати, які діють прямо в медичних закладах.

Усі родини маленьких пацієнтів можуть користуватися Сімейними Кімнатами безкоштовно. Такі місця – це куточок спокою та затишку, куди може прийти кожен, хто цього потребує. А ще – Сімейні Кімнати – це спасіння для родин, які приїздять на лікування з області і не мають змоги їздити додому, щоб переночувати. Тут вони можуть зупинитися, поки дитинка лікується.

Наразі Фундація облаштувала п’ять Сімейних Кімнат у дитячих обласних лікарнях України – у, Харкові, Львові, Сумах і Вінниці і Національній Дитячій Лікарні ОХМАТДИТ – розповідає директорка Фундації Дім Рональда Макдональда Галина Соловей.

У Вінницькій лікарні Сімейна Кімната має 44 “квадрати” площі, на якій розмістилося все необхідне для відпочинку. Тут можна приготувати або розігріти їжу, випити чаю або кави з печивом, прийняти душ, випрати речі й просто поспати чи побути наодинці.

 

 

А дитині – подивитися мультики, пограти в ігри чи побавитися з іграшками, або й просто поспілкуватися з батьками в нелікарняній атмосфері, не покидаючи стін лікарні. “Дім поза домом” – такий принцип роботи Сімейних Кімнат і, за словами батьків дітей, які сюди потрапляють, принцип цей успішно реалізується на практиці.

 

 

6-річний Пантелей з мамою Мариною, які прийшли у Сімейну Кімнату, щоб розповісти нам про свої враження від перебування тут,  пробули у лікарні близько тижня і увесь час користувалися Сімейною Кімнатою. “Ти хочеш стати пожежним?”, – питають у хлопчика. “Ні, нейрохірургом”, – нешвидко, але чітко вимовляє малий у сорочці та з акуратною зачіскою.

 

Пантелею стало погано на уроках, його забрали до лікарні й після обстеження майбутнього нейрохірурга з мамою поклали у лікарню. Хлопець грайливий і охоче спілкується з журналістами, із задоволенням позує для операторів. Чи поводився б він так в лікарняній палаті?

 

– В палаті у всіх свої теми про хвороби, лікування,  а тут – відволікаєшся, легкість. Машинки, мультик, книги можна почити. Головне, що ми проводили час разом в не гнітючій атмосфері. Тому що такий психологічний стан – він теж сприяє одужанню. Дуже вдячні людям, які тут не просто виконують обов’язки, а працюють з душею. Саме так воно і має бути, – говорить мама Пантелея.

Разом з Пантелеєм і Мариною – юна дівчинка в яскравій вишиванці та з мамою. У дитини було запалення мигдалин.

 

Маленька пацієнтка – з багатодітної родини, де з п’яти дітей четверо – прийомні. Для мами ця Кімната – стала справжньою знахідкою, бо родина живе за 150 км від Вінниці, і можливості їздити щодня додому не було. Увесь час, поки донька перебувала у лікарні, мама була поряд і жила у цій Кімнаті.

Дівчата-адміністраторки, які позмінно перебувають тут 24 години на добу, розповідають, що інколи в Сімейній Кімнаті буває “як у рукавичці”, проте не пам’ятають ситуацій, аби комусь не вистачило місця. Зранку до ночі дівчата приймають гостей, допомагають їм зорієнтуватися, підтримують психологічно. Адміністраторка Оля говорить, що таким чином вона робить свій вклад у добру справу, саме тому вона працює тут.

Як пояснив головний лікар медзакладу Василь Паненко, “Стояло питання про визначення простору для батьків і дітей, де вони могли б себе відчувати не зовсім як в лікувальному закладі, адже можливість відпочити від лікарняної атмосфери, побути разом, – додає сил і енергії для одужання”.

– Практика використання такої кімнати показала, що вона дуже потрібна. Батьки і діти на якийсь період можуть відмежуватися від процесу лікування і побути разом. Адже постійні медикаменти, терапія, лікарі перед очима – важко переносяться дітьми. Потрібно трохи спокою, а особливо – побути разом з рідними. Це є одним із принципів сімейно-орієнтованої медицини, коли хвора дитина розглядається не відокремлено, а разом з родиною, що сприяє її швидшому одужанню.

Як пояснює пані Галина, у світі Фундація Дім Рональда МакДональда працює з 1974 року. В Україні партнером-засновником Фундації є компанія МакДональдз, яка збирає кошти на відкриття і утримання Сімейних Кімнат через благодійну ініціативу «Долонька щастя». В світі і в Україні Фундацію підтримують і інші партнери – бізнес, приватні благодійники, волонтери.

 – Це спільна робота багатьох людей, нам допомагають волонтери. Ось, наприклад, «Якобз Дау Егбертс Україна» привозить каву, ТМ “Аляска” – воду. Кожен може долучитися до такої допомоги через сайт Фундації. Загалом утримання однієї кімнати коштує 950 тисяч гривень на рік: це передусім зарплати персоналу, господарчі витрати, податки, а також комунальні платежі, – говорить Галина Соловей і додає, що за два роки роботи вінницької “Сімейної кімнати” тут надали допомогу вже 3,5 тисячам родин, а це – понад 10 тисяч людей. Наразі Фундація отримала заявки на облаштування Сімейних Кімнат від 24 лікарень з усієї України. 

Фундація “Дім Рональда МакДональда” пропонує усім небайдужим теж зробити свій вклад в утримання Сімейної Кімнати у Вінниці та інших Кімнат по Україні. Зокрема, можна переказати гроші на сайті Фундації http://rmhc.org.ua/donate/ або відправити СМС вартістю 10 грн на номер 88009. 

Фото Марини Сербінович

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.