На початку року у Вінниці зареєстрували петицію із пропозицією встановити пам’ятник полковнику Івану Богуну на коні. У міській раді порадили зібрати пакет документів і подати відповідне клопотання. Цікаво й те, що від подання цієї пропозиції в Кабмін до моменту встановлення пам’ятника має минути не менше як півтора року.
Про потребу встановлення у Вінниці пам’ятника видатному полководцю Івану Богуну говорять не один рік, і подібна петиція також – не перша. Її автор Іван Смоляр переконаний, що це потрібно зробити, адже “впродовж сотні років постать Івана Богуна була піддана забуттю через чітке відстоювання ним проукраїнської політики, що не подобалося ні польським, ні російським шовіністам. А він – чи не єдиний, хто не шукав союзників у боротьбі зі зовнішнім ворогом, а опирався виключно на силу українців“.
Хто зі славетних українських полковників чи гетьманів може похвалитися такою кількістю перемог, як Іван Богун? Активна участь у бойових діях з 1648 по 1650 роки, оборона Вінниці, порятунок козаків під Берестечком, розгром татар під Охматовим та Дрижополем, розгром загонів Потоцького та Чернецького, участь у всіх подальших битвах під проводом Хмельницького, вирішальна битва під Батогом та порятунок Тимоша Хмельницького від поразки, унікальний талант стратега і тактика Богуна досяг апогею під Конотопом…, – йдеться у тексті петиції.
Для Івана Богуна Україна стояла на першому місці, й він не йшов на сепаратні перемовини ні з поляками, ні з московітами, ні з татарами. Хіба ж не заслуговує на увагу його рішуча відмова від підписання переяславських угод, чи прагнення наблизитися до європейських держав? Це саме те, до чого ми починаємо прагнути через майже 400 років.
У своїй петиції Іван Соляр зазначив, що у Вінниці вже стоїть п’єдестал в честь переможної битви у березні 1651 року, де козацькі загони на чолі з Богуном перемогли значно більше загарбницьке польсько-шляхетське військо. Але він переконаний, що постать “відданого сина України” варта повноцінного пам’ятника, тож пропонує встановити “статую Івана Богуна на вірному коні” на місці переможної битви у Вінниці.
Цікаво те, що у відповіді Міської ради зазначили, що місцем зазначеної історичної битви є площа перед колишнім кінотеатром “Росія”.
У 2000-х роках було розроблено передпроектні пропозиції реконструкції кінотеатру “Росія” під кіноконцертний комплекс зі спорудженням монументу державного значення Івану Богуну (на місці історичної битви) з реконструкцією еспланади сходів та перехрестя на площу ім. Богуна (транспортна розв’язка в двох рівнях; підземний паркінг; музейно-виставковий центр), – повідомили у міській раді. – На цей час почато розроблення альтернативного варіанту – комплексної концепції забудови земельної ділянки, обмеженої вулицями Соборною, Магістратською та Визволення, з урахуванням спільних інтересів територіальної громади м. Вінниці та приватних інвесторів (наразі не затверджена).
Про те, чому згаданий пам’ятний знак у парку Кумбари не має жодного стосунку до битви 1651 року, і до якої “річниці” його встановили – читайте за ЦИМ посиланням.
Що ж до відповіді на петиції по суті, то у міській раді фактично порадили зібрати відповідний пакет документів і писати клопотання про спорудження пам’ятників державного значення.
У відповіді детально розписали усю процедуру і зазначили, що “станом на 4 лютого 2020 року клопотання щодо встановлення у м. Вінниці пам’ятника Івану Богуну із пакетом вказаних документів до виконавчих органів Вінницької міської ради не надходило”.
ТЕКСТ ВІДПОВІДІ
Процедура спорудження архітектурно-скульптурного комплексу повинна відповідати вимогам Порядку спорудження (створення) пам’ятників і монументів (затверджений Наказом Держбуду України 30.11.2004 р. № 231/806, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.12.2004 р. за № 1588/10187).
Клопотання про спорудження пам’ятників державного значення порушуються перед місцевими органами виконавчої влади підприємствами, установами, організаціями та об’єднаннями громадян, до вказаного клопотання додаються наступні документи:
1) обґрунтування доцільності спорудження пам’ятника;
2) історична довідка Національної академії наук України щодо національного значення події або особи, запропонованих до увічнення за зверненнями відповідних підприємств, установ, організацій та об’єднань громадян;
3) погодження з органами місцевого самоврядування питання спорудження (створення) пам’ятника (монумента), місця його встановлення з урахуванням генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, планування та забудови, що історично склались;
4) фінансово-економічне обґрунтування вартості спорудження (створення) пам’ятника (монумента);
5) зазначення джерел фінансування.Обласна державна адміністрація (управління культури і мистецтв) не пізніше ніж за півтора року до запланованої дати встановлення пам’ятника подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо спорудження пам’ятника. Кабінет Міністрів України приймає рішення про спорудження відповідного пам’ятника державного значення, а Міністерство культури України проводить конкурс на кращу проектну пропозицію пам’ятника (монумента) в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 р. № 2137 “Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів”.
Фото – з архіву Vежі
Ілюстративне фото – i.pinimg.com (картина художника А. Орльонова)
Дякуємо!
Тепер редактори знають.