Сьогодні, 10 червня, центральний парк Вінниці відзначає свій День народження – йому виповнюється 127 років. Відтак, до святкування приєдналось чимало спортсменів, лицарів, воркаутерів та звичайних вінничан.
Після офіційного відкриття святкування о 13:20 на майданчику поруч із планетарієм розпочались лицарські бої: хлопці у кольчугах влаштували ціле театралізоване шоу – битву на мечах між собою та із глядачами.
Трохи помахавши мечами, лицарі розійшлися й влаштувалися на перепочинок у своєму імпровізованому містечку. Тут були розгорнуті шатра, поруч із якими – стійка із мечами. Як розповів представник клубу реконструкції «Поділля» Владислав Шапронь (Людвіг), усі 12 лицарів – постійні.
- Це як стиль життя: мужність, готовність битися за своє, – каже Владислав. – Ми робимо наш клуб самі фактично: обладунки, реквізит та все інше. У якості прикладу беремо зразки зброї та іншого інвентарю часів початку 13-го – кінця 16-го століть, які використовувались на території всієї Європи та Монголії.
Один із «лицарів» долучав до справи й глядачів: усіх бажаючих спробувати себе у якості воїна вдягали у шоломи, видавали спеціальні бити та захисні щити, після чого глядачі змагались у парних поєдинках. У першому такому двобої перемогла дівчина, яка завзято атакувала суперника зовсім не «по-дівочому».
Поруч із лицарями було розгорнуте інше «поле битви» – тут усіх бажаючих навчали стрільбі з лука. Діти та дорослі, хлопці та дівчата натягували тятиву, цілились, промахувались та стріляли знову. Справжній майстер-клас вів досвідчений стрілок, який до найменших деталей розкривав усім таємниці «лукового мистецтва».
Поки лицарі змагались у військовій справі, а маленькі лучники опановували стрільбу стрілами, на площі поруч із фонтаном панував сучасний спорт: фітнес та воркаут.
Спочатку на сцені виступили представники одного із місцевих тренажерних клубів – вони вправно жонглювали спортивним інвентарем, а потім продемонстрували спортивну цікавинку – «джамп-кросівки». Як зазначили спортсмени, навантаження, яке отримує людина при 15-хвилинних стрибках у такому «взутті» можна прирівняти до 30 хвилин «традиційних» вправ. Самі ж дівчата, які з годину стрибали та пересувались у «джамп-кросівках», кажуть, що так можна схуднути, підкачати чи не усі групи м’язів та просто це весело.
А ось вінницькі воркаутери продемонстрували глядачам свої залізні м’язи на спортивних килимках та на турніку. «Ходіння у повітрі», «сонечко», різні гімнастичні та подекуди акробатичні трюки здавалось не може витримати людський організм.
Як розповів Віталій Ворохоб, очільник Вінницького обласного відокремленого підрозділу всеукраїнської громадської організації «Street workout Ukraine», усі семеро воркаутерів, які сьогодні вражали своїми виступами публіку – завсідники спільноти.
- Усі хлопці і я разом із ними займаємось воркаутом ще із 2010-го року. Цей спорт вимагає постійності, витримки. Це стиль життя, від якого неможливо відхрещуватись надовго. Ми беремо участь у різноманітних турнірах та змаганнях, на турніках та на спортивних матах, воркаут – це не тільки сила, а й своєрідна показова акробатика. Новачок має працювати над собою щонайменше рік, аби здобути видимий результат. Це важко, але ми це любимо.
На площі Гастрольній – справжнє шоу радіокерованої техніки. Спочатку змагалися у швидкості та вправності пілоти автівок. Понад 10 машинок у точності схожі нас справжні, ганяли спочатку парами, потім – групами. Гамір, відвалені колеса, їзда на даху, зіткнення бамперами та «підрізи» на трасі – усе, як на справжніх гонках.
Після цього настав час авіа-шоу: літаки та ракети, які також були радіокерованими, зібрали навколо себе багато глядачів, адже поглянути було на що. Зокрема нікого не лишив байдужим літак-Баба-Яга: казковий персонаж у синьому вбранні та на жовтій мітлі був дуже реалістичним.
Окрім літаків, кілька разів у небо запускали і «ракети», щоправда шуму було більше, аніж набрані ними висоти.
Після цього святкування річниці від дня народження центрального міського парку продовжились. Нагадаємо, із 19:00 у парку триває виступ оркестру ВінБенд, а з 20:00 – танцювальна програма для тих, “кому за…”.
Фото автора та Андрія Завертаного
Дякуємо!
Тепер редактори знають.