Вінничанка Тетяна Голиборода виступила в онлайн-режимі на Церемонії закриття другої фази пілотного проекту віртуальної співпраці Корпусу миру США перед 300-ма представниками з усього світу. Трансляція відбувалась наживо з Вашингтону.
Як пише «Вінниця.Інфо», Тетяну обрали з понад сотні українців – потенційних учасників проекту.
Тетяна Голиборода майже рік майже рік викладає англійську мову на волонтерських засадах для інших дітей з аутизмом в громадській організації «Родина Кольпінга м. Вінниця». На церемонії дівчина розповіла, як маючи розлади аутичного спектру, майже досконало вивчила англійську мову. Тетяна стверджує, що попри переживання та велику відповідальність перед Україною, виступати було легко.
– Була тривога, але я добре підготувалась. Хоча часу на підготовку витратила небагато. Просто подумала, що мені розказувати. Я розповіла про свою хворобу, які труднощі через неї доводиться долати та про те, як завдяки волонтеру Корпусу миру Мікейлі Вольф, я почала викладати англійську мову для інших дітей з аутизмом. В мене своя методика викладання. Я відчуваю, які теми, і в якій формі найкраще подати дітям, – каже дівчина.
– Всі були вражені її історією та її сміливістю. А Таня була дуже рада зворотній реакції. Вона тішилась, що її виступ так добре сприйняли, – розповідає мати дівчини Ольга Степаненко.
Сьогодні Таня має плани поєднати своє майбутнє з англійською мовою та стати перекладачем чи приватним репетитором.
– Ще в дитинстві мені легше вдавалось зрозуміти та запам’ятати слова англійською. Я виловлювала їх в мультиках та комп’ютерних іграх. Потім почала вчити у школі та додатково зі своїм репетитором. А зараз, коли я можу розхвилюватись, то мені набагато легше говорити англійською. Легше будувати речення. І думаю я завжди саме англійською, а не українською чи російською. (…) Я ще точно не знаю, але планую використовувати свої знання для заробітку грошей. Тут я викладаю для дітей з аутизмом безкоштовно, звичайно. Я волонтерка. І буду продовжувати для них викладати, я їх розумію, а вони мене, – каже Таня.
До карантину до Вінниці приїжджала волонтерка Корпусу миру американка Мікейла Вольф. Вона допомагала у проведенні різних заходів для дітей з інвалідністю та деякий час викладала англійську мову вінницьким дітям з розладами спектру аутизм в ГО «Родина Кольпінга м. Вінниця». Проводити заняття Мікейлі допомагала Таня, і саме вона й порекомендувала Тані продовжити її справу.
– Таня одразу погодилась. Спочатку ми вдвох складали програму уроку: розписували щохвилинно, коли вмикати мультик, коли показувати картинки та включати дітей в діалог. Але дуже скоро Таня сама почала готуватись до занять. Вона якось відчуває все інтуїтивно, як краще подати і що саме. І от вже майже рік Таня викладає, – розповідає Ольга Степаненко, яка теж на волонтерських засадах викладає для дітей з аутизмом соціально-побутове орієнтування.
Повідомляється, що про те, що Таня має такий діагноз, її батьки дізнались, коли дівчинці було трохи більше 3-х років. До п’ятирічного віку дитина практично не розмовляла. Та сім’я Степаненків не переставала займатись розвитком доньки й у 7 років Таня таки пішла до школи.
– Дуже багато залежить від класного керівника, бо на жаль, інклюзія в нашій країні є лише на папері. Так от, якщо вчитель правильно сприйме особливу дитину, правильно подасть інформацію про неї іншим учням, тоді все буде гаразд. Нам пощастило, хоч і не одразу. Ми шукали школу саме з таким вчителем. Я завжди йшла до директора, до вчителя й казала: «є така ситуація, допоможіть нам адаптуватись». І нам допомогли.
Весь перший клас я просиділа з Танею за останньою партою. Вчителька пояснила її однокласникам, що Таня просто потребує трошки більше допомоги. Потім я, за порадою вчительки, залишала Таню саму на кілька уроків, згодом на весь навчальний день. Щоправда, завжди приводила до школи й забирала. Таня часто може задуматись, піти в себе, абстрагуватись від навколишнього світу й просто йти на червоне світло, наприклад. Тому на вулиці я ніколи не відпускаю далеко Таню, – каже Ольга Степаненко.
Коли батьки підмітили зацікавленість Тані до англійської мови, одразу почали шукати репетитора.
– Це був теж виклик, адже для дітей з розладами розвитку треба особлива специфіка викладання. Багато хто навіть не хотів пробувати, почувши про діагноз. Але ми все-таки знайшли репетитора, який прийняв цей виклик й дуже гідно з ним справився. Згодом, він переїхав до іншого міста, однак продовжує й досі займатись з Танею через Інтернет. Таня постійно шукає нагоди вчитись мови в її носіїв. Читає новини англійською та книги. Найулюбленіший її автор – це Кінг. Вона вже майже всі його книги перечитала мовою оригіналу. Також дивиться фільми англійською, – розповідає мама Тетяни.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.