Де пообідати в середмісті Вінниці: огляд бізнес-ланчів

21:21
Автор: В'ячеслав Луцков
Become a Patron!

Де смачно та не за всі гроші світу пообідати в центрі Вінниці? Де спробувати страви французької, східної та “батькової” кухні, коли є вільна годинка обідньої перерви? Або навіть де замовити доставку повноцінного обіду, якщо немає можливості вийти на перерву з офісу?

Відповіді на всі ці питання ми намагались відшукати під час нового огляду бізнес-ланчів у середмісті Вінниці. Час летить швидко, і за кілька років від нашого останнього огляду якісь заклади закрились, десь зросли ціни, а десь з`явились куточки гастрономічного раю, які ми відвідали та готові розповісти про них вам.

У цьому огляді ми відвідали десять закладів у середмісті, в яких можна замовити бізнесланчі та повноцінно пообідати. Ми зібрали інформацію не лише про смак їжі та її ціну, але й швидкість підходу офіціанта, його привітність, мовну політику закладу, заповненість залів того чи іншого ресторану, швидкість подачі страв, дотримання елементарних карантинних обмежень, можливість замовити доставку їжі, залишити безготівкові чайові та на що варто звернути уваги при відвідуванні закладу.

Отже, огляд бізнес-ланчів на Vежі повертається, йдемо смакувати!

“Happy Monkey”

вул. Миколи Оводова, 24а

Вартість обіду: 89 гривень.
Час: 12:00 – 15:00

Ми йдемо через Європейську площу – під акомпанемент шуму листя та журчання фонтанів, останній з яких прямо біля входу до закладу. Це було би чудовою прелюдією та доповненням до насолоди обіднім прийомом їжі, однак поряд є ще й дитячий майданчик, з якого доноситься дитячий галас. Гучність звуків звідти не те щоб критична, однак може відволікти тих, хто любить місця тихіші.

Клієнтів на літньому майданчику досить багато – залишилось кілька вільних столиків. Тиснемо кнопку виклику офіціанта – і за хвилину замовляємо у дівчини комплексний обід та додатково капучино.

 

 

Обирати не доводиться – досить швидко нам приносять три страви: солянку, рис з м’ясом індички по-строганівськи у вершковому соусі та салат з буряка та сиру фета, а також компот.

Всі страви були смачними та викликали у нас обговорення – суміш хвалебних од з наріканнями чи не гурманського рівня. Так, солянка стала предметом дискусії через те, що була подана без сметани.

Салат здивував оригінальною подачею – варений червоний буряк був порізаний майже гігантськими шматочками – ми погодились, що це практично (брати один такий “зріз” і трішки сиру зручно), але не всі погодились, що це естетично – хотілося б, наприклад, щоб шматочки були однаковими.

Ну, а в компоті відчувалось щось, що робило його смак штучним та “не таким, як в мами”. Однак всі очікування перевершив рис з м’ясом індички – гарнір був ідеально звареним, з розсипчастим рисом, а м’ясо у вершковому соусі дуже ніжним та смачним.

Капучино, до речі, нам не сподобалось – кава виявилася якоюсь занадто водянистою.

 

 

 

 

 

 

На що варто звернути увагу: можливості розваг для дітей (дитячий майданчик поряд із закладом, дитячі крісла, дитяча кімната (на момент карантину недоступна); місце розташування закладу.

Дотримання маскового режиму персоналом: увесь помічений персонал (5 людей) в масках, спущених під ніс

Можливості замовити обід із собою та доставку: увесь обід пакують із собою (вартість 10 гривень за тару), доставка через “Raketa”

Наявність кнопок виклику офіціанта/офіціантки: Так. Можливість залишити безготівкові чайові: Ні.

“Сушия”

вулиця Миколи Оводова, 51

Вартість обіду: від 107 гривень (за дві страви). Три страви і лимонад коштують 186 гривень 90 копійок.
Час: 11:00-16:00

До цього закладу азійської кухні в “SkyPark”, як і до використання цитат Конфуція в соціальних мережах, здається, веде багато доріг. Ми, наприклад, підійшли з боку Європейської площі, тож сіли на просторому літньому майданчику.

В момент нашого приходу він виявився практично порожнім, однак з часом літній майданчик почали заповнювати клієнти.

Офіціантка саме була на вулиці, тож одразу підійшла до нас та розповіла, як скористатись електронним меню (паперового меню в закладі не видають) за допомогою свого смартфону.

Як виявилося, комплексний обід тут складається з такої кількості страв, яку забажає клієнт – можна замовити від двох до трьох основних страв на вибір, а також лимонад чи булочку бао. Так, загалом в меню доступно десять страв, два види булочок та один напій.

 

 

 

Ми після короткого знайомства з назвами східних страв замовили суп том ям, роли з крабнемами, локшину удон з морепродуктами та лимонад. Про деякі інгредієнти страв ми не чули, тож вирішили розпитати про них офіціантку.

Однак, очевидно, запам’ятовування інгредієнтів азійських страв завдання не з найпростіших, позаяк, наприклад, пояснити, що ж таке “крабнеми” нам одразу не змогли, спочатку офіціантка сказала, що це креветки, а потім, що це своєрідний “крабовий мікс”.

Серед інших названих інгредієнтів – “сир “Філадельфія”, огірочок, крем-сир, листя салату” (і рис, звісно). Загалом роли з поданим соєвим соусом виявились досить смачними. До того ж, нечасто зустрінеш можливість їсти роли, як складову бізнес-ланчу.

 

 

 

 

 

 

 

Трохи гірші враження викликала локшина з морепродуктами – вона виявилась надто масною. Смак креветок, кукурудзи, моркви, брокколі та мідій, як додаткових інгредієнтів, здавалося, відходив на другий план після впливу жиру (чи олії). Попри це, локшина загалом мала приємний та в міру гострий смак.

Останньою стравою був суп том ям з куркою, грибами фунгус та печерицями (назву яких офіціантка запитувала у кухаря), лимоном (!), цибулею та вже доданим досить гострим соусом. В порівнянні з локшиною, страва є набагато гострішою, що варто врахувати при замовленні. Гострота не давала повноцінно зрозуміти смак різних інгредієнтів, а пожежу на рецепторах зміг приглушити лише лимонад.

Нарешті, лимонад виявився дуже (!) солодким, що хоча й здалося декому з нас зайвим, все ж нейтралізувало гостроту супу.

Загалом страви виявились дуже ситними та досить смачними.

На що варто звернути увагу: великі порції (одна людина, здається могла б наїстись і однією-двома позиціями, три страви можна брати на двох; гострота східної кухні; оригінальність подачі та набору страв (спеціальні ложки та палочки).

Дотримання маскового режиму персоналом: увесь помічений персонал (7 людей) в масках, спущених під ніс.

Можливості замовити обід із собою та доставку: увесь обід пакують із собою (безкоштовно), працює власна доставка (за номером 0977225555)

Наявність кнопок виклику офіціанта/офіціантки: Ні. Можливість залишити безготівкові чайові: Так.

“Бібліотека-cafe”

вул. Миколи Оводова, 32

Вартість обіду: 75 гривень
Час: 12:00-15:00

Як і в більшості інших закладів, в “Бібліотеці” ми вирішили сісти на літньому майданчику, який був майже заповненим. Попри це, великого шуму клієнти закладу не створювали. До нас майже одразу підійшла офіціантка, сказала “Доброго дня!”, мовчки і досить недбало поставила меню та пішла у своїх справах.

Щоправда, в самому меню описів комплексних обідів не виявилось, тож ми почали чекати наступне пришестя персоналу. Очікувати довелось кілька хвилин, за які в інших закладах вже починали накривати на стіл. Таки дочекавшись чергового підходу, ми нарешті замовили свій бізнес-ланч.

 

 

Відносно швидко нам принесли суп з куркою, картоплю по-селянськи зі шматочками бекону та ковбасками, соус, салат з помідорами і моцарелою, овочі гриль, хліб та лимонад. Однак майже все з цього виявилось досить посереднім на смак.

Так, суп виявився доволі водянистим – у ньому не було яскравого смаку інгредієнтів, а сам він здався недосоленим. Шматочки курки в ньому також були більш нейтральними на смак, а частково здались надто розвареними. Була в супі і половина вареного яйця, яке було відносно незручно їсти – постав вибір: або розрізати його в мисці ножем, або поступово надкушувати.

Недосоленою (або навіть несоленою) була й картопля, а бекон поряд з нею не був хрустким – він радше здавався розвареним.

Не поганими, але й не вражаючими, виявились лише страви, які здається важко зіпсувати – салат з сиром, помідорами, перцем, а також овочі гриль та лимонад (кімнатної температури). Смачними виявились, здається, лише ковбаски, смак яких виявився дуже насиченим та оригінальним та солодкувата цибуля, яку мовби підсмажили разом з м`ясом.

 

 

 

Разом з тим, обід все одно виявився досить ситним, з розрахунку на одну людину.

На що варто звернути увагу: відносно популярний заклад з великою кількістю клієнтів; цікавий антураж.

Дотримання маскового режиму персоналом: увесь помічений персонал (3 людини) в масках, спущених на підборіддя

Можливості замовити обід із собою та доставку: увесь обід пакують із собою (вартість тари – 10 гривень), працює доставка через сервіси “Glovo”, “Raketa”, “Igogo”.

Наявність кнопок виклику офіціанта/офіціантки: Так. Можливість залишити безготівкові чайові: Так

“Lavinia”

вул. Архітектора Артинова, 6

Вартість обіду: 99 гривень.
Час: 12:00 – 15:00

До ресторану “Lavinia”, що на вулиці Артинова, ми прийшли близько 13:30. У цей час майже всі місця тут були зайняті – ми ледь встигли сісти за один з двох вільних столиків, що був біля входу. Однак попри велику завантаженість закладу, в закладі не було шумно, а до нас досить швидко підійшла офіціантка, а згодом і принесла замовлений “комплекс”.

Щодня тут подають різні страви на комплексний обід, відтак у день відвідування (середу), нам принесли вершковий суп-пюре із кабачка, запечену курочку з овочами, салат з капусти та огірка, компот та хліб.

 

 

 

 

Загалом майже все виявилось смачним, однак відносно до інших закладів, у менших порціях. Так, суп-пюре виявився дуже м’яким та приємним на смак, однак не надто ситним.

“Запечена курочка з овочами” виявилась чимось схожим на котлету з овочами, грибами та сиром, яку, до того ж,  подали без гарніру.

Зрештою, капуста в салаті на вигляд була вчорашньою – вже потемнілою після приготування. Разом з тим, на смак це не надто вплинуло – простий салат з кількох інгредієнтів мав очікувано стандартний смак.

Достатньо виявилось, здається, лише компоту. Однак разом з тим, якщо в інших закладах комплексний обід вам здається завеликим, то в “Lavinia” він може бути “якраз”.

Однак цікаво, що в закладі до замовленого бізнес-ланчу також можуть безкоштовно подати наливку – смородинову чи лімончелло, яку приносять за бажанням клієнта. Наливки, до речі, смачні, алкоголь у них майже не відчувається.

 

 

 

 

На що варто звернути увагу: відносно невеликі порції; дворянський, морський та “міксовий” антураж закладу – тут є рибки, папужка, живопис, великі плазми, оригінальні пуделка для рахунків (у вигляді прасок) тощо; невелика частина персоналу розмовляє з клієнтами російською, не переходячи на українську мову; завантаженість закладу в обідній час; наливки (!).

Дотримання маскового режиму персоналом: увесь помічений персонал (3 людини) в масках, спущених під ніс

Можливості замовити обід із собою та доставку: увесь обід пакують із собою (вартість тари – 10 гривень), працює доставка через сервіс “Raketa”.

Наявність кнопок виклику офіціанта/офіціантки: Так. Можливість залишити безготівкові чайові: Ні

“Mont Blanc”, готель “Франція”

вул. Соборна, 34

Вартість обіду: 99 гривень.
Час: 12:00 – 15:00

У одному з найвідоміших готелів Вінниці розташувався ресторан “Mont Blanc”. Для того, аби до нього потрапити, спускаємось під землю – просторі приміщення ресторану розташувались на -1 поверсі. Клієнтів тут близько другої години дня майже не застаємо, тож відкривається широкий вибір столиків.

Ще на вході нам приділяє увагу офіціант, тож зайнявши місце до нас майже одразу підходять. Вибору страв у комплексних обідах тут, як у більшості закладів, не передбачений, тож замовляємо меню середи.

Невдовзі нам приносять набір “класичних” (а для когось “попсових”) страв: борщ, вареники з картоплею, дві порції сметани (для вареників та борщу) мокву по-корейськи, узвар та хліб. Загалом смак майже всіх страв можна описати десь очікуваним, а десь “дешевим”.

 

 

 

Так, борщ виявився досить пісним, без м`яса (хоча офіціантка казала, що воно там має бути) та рідкуватим, що не могла виправити й сметана. Цікаво, що всі інгредієнти класичного рецепта борщу в подачі “Mont Blanc” нарізали настільки дрібно, що найбільшою в мисці була квасоля.

Вареники мали “по-заводському” ненасичений, нейтральний смак та були майже сухими. Не вразили в них ні картопля, ні тісто, а можливість вибору подачі зі шкварками чи маслом в ресторані не надали.

Нарешті, морква по-корейськи була на смак досить звичайною морквою зі стандартним набором спецій. Проте найбільше вразили та запам`ятались ідеально випечений в ресторані хрусткий хліб та тягучий узвар, нотка кислинки якого ще довго залишалась у роті.

 

 

 

 

На що варто звернути увагу: співвідношення ціна/смак страв; невелика кількість клієнтів закладу, відсутність шуму; підземне розташування закладу.

Дотримання маскового режиму персоналом: увесь помічений персонал (4 людини) були в масках, що затуляли ніс і рот та/або в пластикових щитках, що заважають диханню поширюватись на велику відстань

Можливості замовити обід із собою та доставку: увесь обід пакують із собою (вартість – 1 гривня), працює власна доставка (за номером 068 055 88 77).

Наявність кнопок виклику офіціанта/офіціантки: Ні.

“Кінь у протигазі”

вул. Петлюри, 20

Вартість обіду: 114 гривень.
Час: 12:00 – 16:00

Аби дістатись до “Коня”, доведеться спуститись від пішохідних артерій та офісних приміщень Соборної в бік Магістратської. В середині закладу, одразу біля входу нас зустріла хостес-екскурсовод, яка люб`язно запропонувала обрати столик.

“Кінь у протигазі” – це тематичний заклад, присвячений, зокрема, Україні столітньої давнини: Вінниці як тимчасовій столиці, УНР та тодішнім реаліям. Відповідно, для короткої демонстрації та розповідей про “експонати” ресторану вам можуть провести коротку екскурсію.

Заклад виявився практично вільним, тож ми обрали столик у “офіцерському” залі та замовили комплексний обід. Страви у бізнес-ланчі виявились фіксованими на кожен день тижня, тож нам принесли бульйон з когута, кнедлі інтенданта, овочевий салат та узвар.

 

 

 

 

 

Всі страви виявились смачними, однак не обійшлось без зауважень. Так, в бульйоні з когута (півня) була досить довга локшина, яка хоч і була смачною, однак унеможливлювала використання ложки – доводилось накручувати локшину на виделку, а вже решту інгредієнтів їсти ложкою.

Однак сам смак наваристого бульйону, в якому було і м`ясо пташки, і половина яйця, і зелень, був дуже яскравим та насиченим.

Кнедлі інтенданта виявились найкращою другою стравою, яку автору довелося куштувати під час огляду. До його складу увійшли галушки, м`ясо індички, цибуля та гриби, а приправлене усе це було вершковим соусом, який надавав ніжності усім інгредієнтам.

Овочевий салат, який складався з оливок, червоного перцю, листя салату, помідорів та огірків мав очікуваний смак – не мав недоліків, але й не виділявся “надзвичайністю”. Таку ж характеристику можна дати й поданому узвару.

Приємним бонусом, в порівнянні з більшістю інших закладів, здався десерт – млинець з сиром та сметаною, начинка та “обгортка” якого були солодкими, негливкими та майже ідеальними – для карбування в пам`яті не вистачало хіба ще якогось унікального інгредієнту. М`ята, як красивий елемент декору, не рахується)

Окремо хочеться виділити подачу більшості страв – металевий посуд допомагає зануритись в атмосферу військових польових умов, однак з набагато більшим комфортом від страв, ніж це було би реальних бойових умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

На що варто звернути увагу: можливість короткої безкоштовної екскурсії; унікальність та тематичність меню, антуражу, обслуговування; місце розташування.

Дотримання маскового режиму персоналом: з поміченого персоналу (2 людей) один працівник був і в правильно одягненій масці, і в щитку, а інший – в масці, спущеній під ніс. Також в закладі здійснювався температурний скринінг.

Можливості замовити обід із собою та доставку: увесь обід пакують із собою (безкоштовно), однак напій буде в негерметичній тарі, працює доставка через сервіси “Тук-Тук”, “Raketa”.

Наявність кнопок виклику офіціанта/офіціантки: Ні. Можливість залишити безготівкові чайові: Так.

“Львівська цукерня”

вул. Грушевського, 28

Вартість обіду: 78 гривень.
Час: 12:00 – 15:00

Заклад, розташований в тіні Вежі Артинова, став своєрідним “Дартом Вейдером” у цьому списку – ми покладали на нього великі надії, однак він приніс розчарування. Проте давайте по порядку.

У закладі в момент нашого приходу більшість місць були зайнятими, однак нам все ж вдалось знайти вільний столик на літньому майданчику. От лише очікувати підходу офіціантки довелось близько чотирьох хвилин – найдовше серед усіх закладів. Водночас набагато прикріше в цій ситуації те, що персонал закладу неодноразово приходив до клієнтів за сусідніми столиками, ніби не помічаючи нас.

Нарешті під час замовлення ми дізнались, що у день нашого приходу до фіксованого набору страв входили гороховий суп з сухариками, варена картопля з кропом та курячою котлетою, морква по-корейськи та узвар.

 

 

 

Страви принесли з нормальною швидкістю (до 10 хвилин), однак виглядали вони відносно “бідно” на фоні більшості конкурентів. Так, гороховий суп з сухариками був ледь теплим і досить пісним, а часточки картоплі, моркви, цибулі та зелені не змогли перетворити страву на щось незабутнє.

Практично таке ж враження склала й варена картопля, до якої поклали один шматочок масла та яка була недосоленою. Куряча котлета, хоча й була досить смачною, виглядала радше, як напівфабрикат, ніж страва з ресторану в центрі найкомфортнішого міста України.

Нарешті, морква по-корейськи містила часник (про що нас, до речі не попередили), однак була досить пікантною та смачною. Звичними на смак також виявились хліб та узвар.

Загалом страви не можна назвати відверто несмачними, однак на фоні більшості конкурентів відчувається певний контраст. Проте й ціна відповідна.

 

 

 

 

 

 

На що варто звернути увагу: близькість до Європейської площі; вартість обіду; простота приготованих страв.

Дотримання маскового режиму персоналом: з поміченого персоналу (4 людей) один працівник був в правильно одягненій масці, решта – в масках, спущених під ніс.

Можливості замовити обід із собою та доставку: увесь обід пакують із собою (вартість – 9 гривень), доставка відсутня.

Наявність кнопок виклику офіціанта/офіціантки: Ні. Можливість залишити безготівкові чайові: Ні

Ресторан готельно-розважального центру “Feride Plaza”

вул. Пирогова, 23б

Вартість обіду: 90 гривень.
Час: 12:00 – 15:00

Аби дістатись цього закладу піднімаємось ліфтом на шостий поверх торгівельно-розважального центру та сідаємо на літньому майданчику майже вільного від клієнтів закладу. Встигаємо насолодитись виглядом з такої висоти – вулиця Пирогова та “Книжка” виглядають прекрасно з такого ракурсу.

Майже одразу до нас підходить офіціант, тож ми замовляємо “комплекс” цього дня: зелений борщ з куркою, деруни з підливою, хліб та узвар.

 

 

 

 

 

Зелений борщ виявився досить смачним та наваристим – з зеленню, м`ясом курки, вже доданою (кухарем) сметаною, картоплею та морквою. Порція страви та м`яса в ньому більше середньої по місту.

Однак набагато більше позитивних вражень викликає друга страва: деруни з підливкою. Так, деруни, на рідкість, виявились приготованими ідеально: не пересмаженими та непересоленими, а підливка з куркою, грибами та грибним соусом викликає окрему хвилю реакцій на смакових рецепторах.

На додаток, замість окремої позиції салату до дерунів поклали квашені огірки з солодкою цибулею, кислинкою яких можна доповнити гастрономічні враження (хоча вони й мають очікуваний смак, так само як хліб та узвар).

Загалом, попри те, що основних страв нібито всього дві, їх повністю вистачає для того, щоб втамувати голод.

 

 

 

На що варто звернути увагу: можливість побачити за обідом прекрасні краєвиди; поєднання простих страв з цікавими смаковими рішеннями; місцерозташування готельно-розважального центру; дві позиції в меню.

Дотримання маскового режиму персоналом: увесь помічений персонал (2 людини) був без масок взагалі.

Можливості замовити обід із собою та доставку: із собою пакують увесь обід, крім напою (вартість – 12 гривень), доставка відсутня.

Наявність кнопок виклику офіціанта/офіціантки: Ні.

“August” (колишній “Grill Pub”)

вул. Соборна, 8

Вартість обіду: від 50 гривень (за 1 страву + напій) до 135 гривень (за 4 страви + напій).
Час: 12:00 – 16:00

“August”, який до ребрендингу був “Grill Pub”, розташувався поблизу центральної транспортної артерії міста – Соборної, однак трохи подалі від шуму транспорту та пішоходів. В ньому досі помітні сліди дизайнерських змін: подекуди зі стін стирчать шурупи, на яких, очевидно, висіли картини, заізольовані дроти тощо.

Однак в межах огляду запам`ятався заклад нам найбільше двома характеристиками: дуууже ситними стравами та дуууже повільним обслуговуванням. Так, спершу зазначимо, що одразу після відкриття вхідних дверей в ніс вдарив запах смаження з кухні, що притаманно скоріше для їдалень, а не закладів вищого сегменту.

Лише після цього ми побачили, що майже всі столики, крім одного були зайнятими, тож нам у цей день пощастило пообідати в закладі. Помітили нас одразу, однак підійшли лише за чотири хвилини – вірогідно, через велику завантаженість закладу.

 

 

 

 

Як виявилось, в закладі діє система вибору страв зі щоденного набору – можна замовити від однієї до чотирьох страв та напій з певного щоденного набору. Ми замовили максимальну кількість: солянку (на вибір був ще курячий бульйон з локшиною), гратен з м`ясом, салат з шинкою (на вибір був ще салат по-селянськи), пана-коту (на вибір були ще млинці з сиром) та узвар (можна було обрати ще чай або каву).

Назви деяких страв на щоденних меню, до речі, були написані з помилками.

 

Варто зазначити, що ми дуже довго очікували всі страви, зокрема, десерт нам спершу взагалі не принесли, а після нашого прохання подати все одразу витратили на подачу ще близько 10 хвилин – загалом всі страви нам подали за 23 хвилини після приходу. Після цього ще близько 27 хвилин нам несли рахунок та давали решту.

Однак, здається, щонайменше частина очікування була того варта: більшість страв виявилась неймовірно ситними та відносно смачними.

Так, перше, що привернуло увагу – шматочок лимону без шкірки в солянці. Це, разом з неймовірною наваристістю, розміром порції та смаком інших, більш стандартних, інгредієнтів цієї страви, дуже швидко наситило би будь-кого голодного. Смак страви не можна було б назвати вражаючим, однак він був явно на рівні вище середнього.

 

Гратен, основними елементами якого виявилось картопля, м`ясо, сир був відносно жирним (місцями навіть занадто) однак водночас і досить смачним. Довге очікування всіх страв примусило страву охолонути, тож її розрізання викликало певні труднощі. Разом з тим, порція та оригінальність страви залишила багатьох конкурентів позаду.

Однак чи не найбільш вдалим виявився салат, серед інгредієнтів якого були шинка, огірки, яйця, майонез та сир. Страва, очевидно, найбільш оригінальна та, на думку автора, найсмачніша серед конкурентів в аналогічній позиції меню.

Довгоочікувана пана-кота, на жаль, не змогла так само вирізнитись – її смак, так само, як смак узвару, виявився досить очікуваним, хоча й без будь-яких недоліків.

Загалом обід в закладі можна було б охарактеризувати як “приготований татом” – дуже ситний, практичний, з м`ясом майже у кожній страві.

P.S. Перед нами вибачились за довге очікування та назвали причиною недостатню кількість офіціантів на велику кількість гостей.

 

 

 

 

 

 

 

 

На що варто звернути увагу: вибір конкретної кількості страв – за враженнями, одна людина могла б наїстись двома позиціями; запах та зайнятість закладу під час обіду; час обслуговування.

Дотримання маскового режиму персоналом: з усього поміченого персоналу за два візити (3 людини) двоє були в приспущених масках, одна людина – в правильно одягнутій.

Можливості замовити обід із собою та доставку: із собою пакують увесь обід (вартість – до 12 гривень), доставка відсутня.

Наявність кнопок виклику офіціанта/офіціантки: Ні. Можливість залишити безготівкові чайові: Ні

“Fenix Town”

вул. Хлібна, 15

Вартість обіду: 130 гривень.
Час: 12:00 – 15:00

Заклад можна назвати одним з найтихіших у цьому списку: він розташувався на вулиці Хлібній та є частиною однойменного готелю. Підійшовши, ми побачили лише кількох клієнтів, тож обрали місце на терасі. Та попри те, що ми сіли за столиком на вулиці, до нас досить швидко підійшла офіціантка.

Виявилось, що замовити в закладі можна фіксований набір страв на бізнес-ланч кожного дня. Так, нам відносно швидко принесли сирний суп, козацький салат, узвар та хліб. На близько 10 хвилин пізніше принесли жульєн, що “саме допікався”. Відтак час очікування всіх страв склав близько 20 хвилин, однак абсолютно всі страви виявились смачними.

 

 

 

Так, у сирному супі найніжніший бульйон з сиром та вершками доповнювали, зокрема, шматочки сосисок, картоплі та цибулі. Цю страву, на думку автора, можна безсумнівно назвати найкращою першою стравою огляду – через неперевершений смак та ситність.

Жульєн, до складу якого увійшли запечені гриби, курка, цибуля, а також розплавлений сир. Чи не єдиним недоліком страви стали її розміри, однак прекрасний і відносно оригінальний смак компенсували це.

Нарешті, козацький салат складався з огірків, болгарського перцю, підсмаженої курки та свинини, соєвого соусу та мікс салату і був досить смачним та збалансованим – між легкістю та ситністю. Не вразив оригінальністю у закладі хіба узвар.

Загалом враження від закладу залишились надзвичайно приємними: очікування останньої страви повністю компенсувались смаком страв та їх оригінальністю як частини комплексних обідів.

 

 

 

 

 

На що варто звернути увагу: тиха атмосфера; оригінальність та смак страв; вартість; висока якість обслуговування.

Дотримання маскового режиму персоналом: з усього поміченого персоналу за два візити (3 людини) одна людина була без маски, одна – в приспущеній, одна людина – в правильно одягнутій.

Можливості замовити обід із собою та доставку: із собою пакують увесь обід, крім першої страви (безкоштовно), доставка відсутня. Першу страву можуть загорнути лише за певної кількості замовлень (нам не зазначили, скільки потрібно замовити обідів)

Наявність кнопок виклику офіціанта/офіціантки: Так. Можливість залишити безготівкові чайові: Ні

Підкреслимо, що на окремих пунктах огляду ми не акцентували увагу, якщо вони були в межах норми, зокрема, привітність офіціантів, використання української мови при спілкуванні з клієнтом тощо. Також зазначимо, що смак є досить індивідуальним відчуттям, тому частина матеріалу є суб`єктивною оцінкою автора окремих страв.

Vежа й надалі робитиме подібні огляди сфери послуг, сервісів та зокрема закладів харчування у Вінниці. Тож у коментарях чекаємо на ваші ідеї та пропозиції – що варто перевірити наступного разу!

Фото Ольги Мірошниченко

Читайте також: Омлети, сендвічі та вівсянка: де поснідати в центрі Вінниці. ОГЛЯД

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.