У поліції не відкрили кримінальне провадження через перебудову старовинної козацької церкви в селі Лозова на Шаргородщині. Правоохоронці не вбачають складу злочину у діях релігійної громади Московського патріархату.
Про це Vежі повідомили у Шаргородському відділенні поліції у відповіді на інформаційний запит.
Історія питання
Нагадаємо, нещодавно стало відомо про знищення понад 300-річного храму в селі Лозова, який був пам’яткою національного значення та яку деякі дослідники називають найстарішою дерев’яною церквою на території Поділля. Як повідомили місцеві краєзнавці, церкву демонтувати у 2016 році віряни Московського патріархату, аби збудувати на тому місці нову споруду.
Ще березня Управління культури і мистецтв облдержадміністрації звернулося до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з проханням відкрити кримінальне провадження за ч.3 ст. 298 Кримінального кодексу України (Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам’яток національного значення чи їх частин). Проте про результати цього звернення правоохоронці публічно не повідомляли.
Так церква виглядала у 80-х роках минулого століття:
Так церква виглядала восени 2016 року:
Так виглядає нова споруда на місці зруйнованого старовинного храму
Наприкінці березня, дізнавшись, що Міністерство культури у 2016 році лише погодило реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації для деяких робіт – а не на будь-які роботи, а тим більше демонтаж пам’ятки національного значення – ми звернулись до ГУНП у Вінницькій області, аби з’ясувати, чи відкрили кримінальне провадження за фактом демонтажу будівлі старовинного храму.
Дозволів немає, але складу злочину – теж немає?
Як нам повідомила 27 березня Анна Олійник, речниця ГУНП у Вінницькій області, з посиланням на Шаргородське відділення поліції, у цьому структурному підрозділі розглянули звернення начальника Управління культури і мистецтв Вінницької ОДА щодо знищення зазначеної пам’ятки архітектури.
Поліція встановила, що Покровська церква дійсно є пам’яткою архітектури національного значення споруджений в 1700-1702 рр. Правоохоронці зазначають, що “за час експлуатації будівля не ремонтувалася, а кошти на її реконструкцію відповідними державними органами не виділялися”.
Фактично храм перебував в аварійному стані і подальше зволікання з ремонтом могло призвести до вкрай негативних наслідків у вигляді цілковитого руйнування будівлі та навіть людських жертв. Тому релігійна громада звернулася з листом до Міністерства культури для проведення першочергових протиаварійних робіт. Міністерство культури України у своєму листі надало дозвіл на проведення зазначених робіт.
В березні 2016 року комісія у складі представників органу охорони культурної спадщини Управління культури і мистецтв Вінницької ОДА, представника релігійної громади та науково-проектної організації провели огляд технічного стану будівлі храму, про що був складений акт огляду і отримано усю необхідну технічну документацію для проведення протиаварійних робіт.
Далі релігійна громада за власні кошти почала протиаварійні роботи. В результаті проведення вказаних робіт відбувся обвал однієї стіни. В результаті чого громада була змушена розпочати роботи по відновленню храму, які були завершені в кінці 2018 року.
Реконструйована будівля храму є аналогічна тому, який був збудований у 1700 році. Відтак складу злочину в діях осіб, які проводили протиаварійні роботи, не вбачається – зазначила Анна Олійник з посиланням на шаргородських правоохоронців.
Поліція не надає жодних документів, які дозволяють проведення реставраційних робіт
Дізнавшись цю інформацію та маючи документальне підтвердження того, що Міністерство культури жодних дозволів на виконання робіт в храмі не видавали, Vежа вирішила попросити документальне підтвердження відсутності складу злочину.
Так, ми звернулись до Шаргородського відділення поліції та ГУ НП у Вінницькій області з метою отримати:
1) копію відповідного документу, згідно з яким провадження вирішили не відкривати;
2) копії дозволів Мінкульту на проведення всіх робіт. При цьому попросили врахувати, що погодження реставраційного завдання на розроблення науково-проектної документації першочергових протиаварійних робіт не дає права здійснювати такі роботи. А лише дає право на розробку відповідної документації;
3) копію документів, якими було засвідчено обсяг робіт, який фактично здійснили в храмі, а також попросили пояснити, чи не виходить обсяг робіт, які здійснили в храмі за обсяг робіт, передбачений згадуваним поліцейськими дозволом;.
4) копію актів огляду комісії, яка нібито перебувала в храмі у березні 2016 року;
5) копію висновків вповноваженого органу про те, що реконструйована будівля храму є аналогічна тій, яка була збудована у 1700-1702 році. Або ж офіційний документ, яким підтверджується те, що ремонтні (демонтажні) роботи не вплинули на цінність та цілісність пам’ятки національного значення.
Проте у відповідь від Шаргородського відділення поліції ми отримали майже повне дублювання інформації, озвученої нам раніше Анною Олійник. Жодних копій документів чи додаткових роз’яснень щодо неможливості надати такі копій ми не отримали.
Другий, аналогічний інформаційний запит, який ми направили до ГУНП у Вінницькій області, як нам повідомили в Головному управлінні, переслали до Шаргородського відділення, і відповіді на нього ми взагалі не отримали (дата відправлення запиту – 30 березня 2020 року).
Що все це означає?
Вся ситуація, особливо після відповіді поліції, не може не викликати безліч питань. Якщо дозволи на виконання робіт в громади дійсно були, чому про це немає інформації ні в Мінкульті, ні в ОДА? Якщо дійсно під час виконання робіт відбувся обвал стіни, чи була потреба повністю демонтувати будівлю?
З яких матеріалів відбувалось будівництво храму? Якщо повністю з нових, то чи можна тоді казати про “реконструйовану” пам’ятку національного значення? Чи дійсно нова будівля є “аналогічною” старій, чи була здійснена відповідна експертиза? І головне: чи можна після такої “реставрації” без жодних дозволів вважати, що фактична нова будова наразі лишилася пам’яткою національного значення?
До порівняння:
Так виглядала церква побудови 1700-1702 років до 2016 року:
Храм після реконструкції:
З врахуванням вищеперерахованого, чи була обгрунтованою відмова відкривати провадження? Всі ці питання потребують публічних відповідей в той час як поліція їх вперто ігнорує.
З цими питаннями Vежа буде звертатися до вищих органів влади з огляду на фактичну відмову поліції документально підтвердити законність “перебудови” козацького храму на тлі відмови відкривати кримінальне провадження.
Зазначимо, що умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам’яток національного значення чи їх частин карається позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Фото з фейсбук-сторінки “Подільські мандри”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.