Вінницькі аналітики півроку моніторили закупівлі у сфері освіти усіх вінницьких шкіл та в десяти ОТГ. Вдалося визначити, скільки коштує одне робоче місце школяра та які є недоліки, що заважають оцінити забезпечення “Нової української школи”.
Аналізували закупівлі, зокрема й ті, які стосувались “Нової української школи”, аналітики громадської організації “Філософія серця”. Увагу звернули на всі 34 школи Вінниці, а також навчальні заклади в 10 ОТГ.
Окрім аналізу, експерти також підготували рекомендації щодо того, як зробити процес закупівель прозорішим. Однак почути рекомендації змогли лише у департаменті освіти міської ради, оскільки представники профільного департаменту облдержадміністрації захід проігнорували.
Аналітики моніторили закупівлі, які відбулись у період з липня 2018 року по липень 2019-го.
ШКОЛИ ВІННИЦІ
Експерти опрацювали понад 363 закупівлі, з яких 195 за минулий рік та ще 168 цьогорічних. Загальна сума всіх закупівель становила 90 650 084 гривні.
– У 2019 році з інформації, яку нам вдалось взяти із Prozorro, ми встановили середню вартість придбаних столів та стільців, тобто робоче місце одного учня, — розповіла Олена Поліщук.
Так, аналітики визначили, що середня вартість одного стола складала 1058 гривень, а одного учнівського стільця – 637 гривень.
Разом з тим, школа №6 придбала меблі, які дещо перевищують середню вартість. Зокрема один стіл коштував 2304 гривні, а один стілець – 988 гривень.
Водночас, за найнижчими цінами придбали столи (980 грн) та стільці (623 грн) у декількох вінницьких школах, а саме №2, №3, №5, №7, №8, №10, №17.
Як пояснила заступниця директора департаменту освіти Вінницької міської ради Наталя Мазур, у школі №6 дорожчі меблі придбали тому, що обирали не звичайні стільці та парти, а так звані “трансформери”.
– Вони більш функціональні, в них є нахил, додаткові місця для ручки чи олівця, тому й вартість цього стола набагато вища. Однак в цій школі початкові класи були забезпечені партами, тому в межах виділених їм коштів, вони вирішили, що можуть придбати такі столи.
Звісно, хотілося б всім наших школам придбати парти-трансформери, які класні та функціональні та для “Нової української школи” найбільш придатні. Однак, зважаючи на те, що ми повинні жити в межах тих виділених коштів, які у нас є, решта закладів купували інші парти.
– Що стосується 2018 року, то ми хотіли проаналізувати вартість одного робочого місця учня, тобто стілець та стіл, але нам не вдалося це зробити, тому що у 2018 році школи купували меблі комплектами.
Нам не вдалось визначити їхню вартість, тому що їх набір у різних школах дещо різнився. Наприклад, у школі №8 один комплект складався з 8 столів та стільців, а в школі №23 комплект складався з 32 столів та стільців, — продовжила Олена Поліщук.
– У мене було питання, чому не можна комплект назвати як “одна парта та один стілець”. Треба 36 – писати 36 комплектів, треба 18 – тоді 18 комплектів. Зараз в когось комплект по 10, в когось по 17, а коли туди ще вписують меблі для вчителя — порівняти взагалі нереально, — додала голова “Філософії Серця” Юлія Грига.
Аналітикиня зазначила, що певні труднощі в моніторингу викликає відсутність єдиного підходу навчальних закладів до формування одного закупівельного комплекту меблів та комплекту дидактичних матеріалів. Також у закупівлях на Prozorro відсутня додаткова інформація щодо коштів (основний план, додаткові кошти, зекономлені) при закупівлі. Експерти пропонують в описі предмета закупівлі деталізувати інформацію щодо комплектів, а також зазначати джерело коштів (додаткові/зекономлені).
Крім того, відсутня публічна інформація про потреби закладу у тих чи інших меблях. Тут вони пропонують вказувати таку інформацію на сайті закладу чи департаменту.
Очільниця департаменту освіти міської ради Оксана Яценко запевнила, що вони співпрацюватимуть з аналітиками ГО “Філософія серця” та намагатимуться врахувати їхні рекомендації.
Навчальні заклади ОТГ
Під моніторинг потрапили десять ОТГ, які відгукнулись на запит аналітиків та надали необхідну інформацію: Бабчинецька сільська рада, Барська міська рада, Дашівська селищна рада, Гніванська міська рада, Калинівська міська рада, Немирівська міська рада, Оратівська селищна рада, Ситковецька селищна рада, Томашпільська селищна рада, Тростянецька селищна рада.
За словами голови правління “Філософія серця” Юлії Григи, було непросто зрозуміти, які закупівлі стосують саме освітньої галузі, тому що якщо в один громадах закупівлі оголошували відділи або управління освіти, то, наприклад, в місті Бар це була міська рада.
– В місті Немирів є відділ освіти, який здійснює закупівлі, але що нас здивувало — школи окремо також здійснюють закупівлі. Тобто ми не зрозуміли за яким принципом купує Немирів та як вони ділять, що закуповує відділ освіти, а що самі школи, — зазначила Юлія Грига.
Щодо середньої вартості комплекту (парта + стілець) в ОТГ, то вона становить 1220 гривень. Найдорожчі комплекти були придбані Немирівською ЗОШ-гімназією №2 за ціною 1640 гривень. За найменшою ціною придбали у Бабчинецькій ОТГ — лише 800 гривень.
– “Нова українська школа” фінансує до 80%, а решту має дофінансувати орган місцевого самоврядування, але “до 80%” – це може бути й 60, і 40. Скільки надходить на ОТГ коштів ми не знаємо. Тому, якщо була би потреба в розрізі, що надходить з державної субвенції, а що ж дофінансовують органи місцевого самоврядування, нам би було набагато простіше оцінити чи дійсні ті закиди, коли говорять, що повністю забезпечили “Нову українську школу” з державного бюджету.
Недоліки закупівель в об’єднаних територіальних громадах подібний до тих, які у вінницьких школах. Хоча планування закупівель відбувається на належному рівні, однак замовники не зазначають в планах додатково виділені або зекономлені кошти. Також відсутній єдиний принцип побудови “закупівельної системи” на рівні ОТГ. Відсутній єдиний принцип визначення предмету закупівлі, а також немає у відкритому доступі інформації про потреби навчальних закладів.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.