Жмеринка сортує сміття та розвиває екологічну свідомість дітей і молоді

Партнерський матеріал

Жмеринська міська рада стала переможцем конкурсу Фонду підтримки ініціатив із демократичного врядування та розвитку проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС). Проект допоміг запровадити роздільний збір сміття та формування навичок щодо збереження довкілля в жителів Жмеринки. До ініціатив у рамках проекту долучилися молодь і працівники бюджетної сфери.

Збір і переробка твердих побутових відходів (ТПВ) сьогодні є гострою проблемою для більшості населених пунктів України. За оцінками фахівців, загальна площа сміттєзвалищ займає 4-7 % території України, і щороку вони поповнюються ще приблизно на 15-17 мільйонів тонн. На переробку потрапляє лише десята частина зібраного сміття. На території Жмеринки, де мешкає 35 тисяч осіб, щорічно утворюється понад 17 тисяч тонн ТПВ. Більша частина цих відходів — матеріали, які можна переробити й використовувати повторно. Але для цього в місті потрібно комплексно впроваджувати сортування сміття.

За підтримки Проекту ПРОМІС для Жмеринки було придбано 50-літрові та 120-літрові контейнери для сортування пластику, скла й паперу, які розмістили у 26 закладах міста: міській раді, садочках, школах, бібліотеці та інших бюджетних організаціях. Посортовані відходи з перелічених установ регулярно вивозить місцеве підприємство «Бравіс», яке потім їх спрямовує на переробку до Вінниці.

Фотозйомка у Жмеринці була здійснена восени 2019 року

 

– У деяких школах вчителі разом з учнями налагодили колективний процес здавання скла та макулатури до відповідних пунктів прийому. Таким чином, учні отримують кошти, які використовують, наприклад, для закупівлі дерев — і висаджують їх біля своїх навчальних закладів. В інформаційному просторі міста ми активно пропагуємо сортування сміття. За підтримки Проекту ПРОМІС було придбано та встановлено сітілайти з інформаційними плакатами про сортування. На кожному контейнерному майданчику також розміщено тематичну інформацію. На додаток до цього в рамках втілення проекту надруковано більше ніж 17 тисяч буклетів і флаєрів про роздільний збір відходів: їх розповсюдили в школах, бюджетних установах, а також під час проведення різноманітних загальноміських подій, — розповів Анатолій Коновал, начальник управління економіки Жмеринської міської ради.

 

На базі жмеринської бібліотеки сімейного читання створено екологічний клуб, який проводить роботу з активізації громадськості, формування екологічної свідомості серед дітей і дорослих через тематичні майстер-класи та спеціальні заходи. За підтримки Проекту ПРОМІС для клубу було придбано оргтехніку й обладнання для проведення освітніх заходів на високому технічному рівні, а також додаткові столи та стільці. Упродовж 2019 року у клубі відбулося 14 тематичних зустрічей, участь у яких взяли понад 320 осіб. Також на різних локаціях міста було проведено 14 акцій і майстер-класів «Розмалюй екоторбинку», що були спрямовані на зменшення використання поліетиленових пакетів і популяризацію турботи про довкілля. Керівниця екологічного клубу громадська діячка Катерина Семець поділилась, що викладачами для дітей стали працівниці бібліотеки, а також до проведення заходів долучилася вона сама, розповідаючи про свій багаторічний досвід екологічного активізму.

– Загалом у рамках проекту жмеринчани розфарбували 750 екоторбинок та 329 екорюкзаків. У майстер-класах узяли участь понад 900 дітей і 150 дорослих. Свої стилізовані вручну вироби вони забирали із собою, тож тепер є враження, що половина мешканців міста ходять з екоторбами! Також 300 хлопців і дівчат виготовляли полотняні торбинки японським методом фурошикі. Звісно, для дітей акції такого типу є найцікавішими та запам’ятовуються найкраще. І хоч вони, безумовно, привертають увагу до проблем екології, усе ж більший вплив і користь спричиняють інформаційні освітні події. На мою думку, просвітницька робота серед дітей є надзвичайно важливою. Учні діляться набутими знаннями вдома, і часто це зумовлює суттєві позитивні зміни у ставленні до екології в їхніх сім’ях. Спілкуючись із дітьми впродовж року, я помітила, що деякі з них зрозуміли, що не одинокі у своїх переживаннях щодо стану екології. Дехто серйозно замислився над тим, як можна вплинути на стан навколишнього світу та вже віднайшов власні рішення, які популяризує серед рідних і знайомих, — розповіла Катерина Семець.

У 2019 році на базі екологічного клубу було проведено 25 тренінгів на тему сортування сміття, учасниками яких стали 200 осіб. Вони не лише теоретично знайомилися з проблематикою сортування відходів і способами подолання наявної ситуації, а й проходили практичну частину: їздили на екскурсії до «Зеленої школи для активної громади» і відвідали станцію глибокого сортування в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса у Вінниці.

Там учасники отримали змогу наживо познайомитися з процесом переробки твердих побутових відходів. У листопаді було проведено 10 круглих столів на тему сортування сміття, учасниками яких стали 145 осіб. Учні дізналися про роль переробки сміття в житті людини та про способи вторинного використання побутових відходів, обговорили сортування сміття в домашніх умовах.

Учениця 9 класу Жмеринської школи-ліцею № 2 Анастасія Когут розповіла, що батьки привчали її змалку: усі речі треба використовувати раціонально, їх не можна викидати просто так. А в більш дорослому віці дівчину надихнула популярна блогерка, яка ділиться у соцмережах своїм досвідом ретельного сортування сміття та порушувала інші екологічні питання. Настя вирішила набувати нових знань і також максимально уважно ставитися до довкілля.

– В екоклубі ми з однокласницями робили хендмейди з використаних речей: сережки з пластику, коробки з картону та паперу, які обклеїли вирізками зі старих бібліотечних журналів. Навіть думали організувати продаж своїх виробів, але поки це залишилося на рівні ідеї. Я приносила з дому шматки тканин, і ми шили екосумки. Можу сказати, що в моєму класі тема екології більшою чи меншою мірою зачіпає всіх. У школі всі разом дбаємо про чистоту, не вважається крутим кинути папірець на землю й піти далі. Ба більше, у всіх школах міста тепер встановлені контейнери для сортування сміття — це дуже зручно. Моя молодша сестра відвідує садок, і там також діти вже вчаться сортувати відходи. З моїх спостережень, набагато частіше діти користуються власне контейнерами для роздільного збору, аніж загальними смітниками, — каже Анастасія Когут.

За час втілення проекту екологічна культура жителів міста якісно змінилась, цікавість жмеринчан до грамотного сортування сміття зросла: уже майже кожен десятий житель міста сортує тверді відходи вдома. Дедалі частіше можна спостерігати, що молодь і дорослі відмовляються від поліетиленових пакетів, коли йдуть за закупами. Мешканці активно беруть участь у міських толоках та ініціюють масштабні прибирання у своїх мікрорайонах. За період втілення проекту спільними зусиллями жмеринчан було ліквідовано 12 стихійних сміттєзвалищ у місті, озеленено загальноміський парк культури та відпочинку, оновлено алеї зелених насаджень у житлових кварталах, скверах.

– Екологічну складову у своїй діяльності враховуємо постійно: віднедавна здійснюємо оцінку екологічного впливу кожної програми, яку приймає міська рада. Ми повинні планувати компенсаційні заходи шкідливого впливу на довкілля. Плануємо й надалі виділяти кошти на проведення освітньої роботи з дітьми. Завжди стараємось організовувати комплексні та різноманітні екологічні заходи, щоб із різних ракурсів розкривати жмеринчанам екологічну проблематику, — додав Анатолій Коновал.

 

 

Наскрізною темою усієї діяльності Проекту ПРОМІС є екологічна збалансованість, що забезпечує інтеграцію екологічних аспектів у кожен напрям роботи — від стратегічного планування міського розвитку до реалізації окремих ініціатив. За підтримки Проекту ПРОМІС у Жмеринці було розроблено Стратегію розвитку міста до 2030 року та проведено її стратегічну екологічну оцінку, щоб дати орієнтир, як можна зменшити ймовірний негативний вплив і максимізувати позитивний ефект для довкілля міста. Завдяки цьому одним із ключових напрямків руху міста на наступне десятиріччя обрано покращення стану довкілля й екологічну безпеку.