Згадайте, про що ви сьогодні читали, чули чи дивилися. А тепер зізнайтеся собі чесно, що з усього прочитаного, почутого й побаченого вам сподобалося?
Адже сьогодні, 1 березня, у Вінниці говорили про тенденції інформації, про «запит на негатив» і фейки.
Звісно питання, хто формує попит на негативну інформацію: читачі чи журналісти (влади виключається автоматично, адже її посил переважно – «запит на позитив», що підтвердила і сьогоднішня зустріч) в якомусь сенсі з розряду, що було першим: курка чи яйце. З одного боку люди цікаві до негативної інформації, а частина ЗМІ задовольняють цей запит, бо це дає «лайки», а з іншого – давати лише «світлі новини» – означає з часом бути нерентабельними й необ’єктивними. Тут потрібен баланс «плюсів» і «мінусів», професійна майстерність та самоідентифікація.
– Українську публіку іноді роками й десятиліттями привчали до мінімально прийнятного рівня. Коли пропонуєш щось справді якісне, то публіка не може з першого разу це розрізнити. Їй також потрібно пояснити, довести, що це цікаво, корисно, – каже відомий журналіст і модератор сьогоднішнього медіа-диспуту «Сучасні медіа: тенденції, популярність і боротьба з фейками!» Андрій Куликов.
Позиція «людей при владі або які працюють у владі» (а не влади, як наголосив пан Куликов) – у тому що тенденції сучасності – запит на негатив. Принаймні таку думку озвучив перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко.
А для порівняння пан Гижко навів ситуацію вибухів у Калинівці, яка відбулася у вересні минулого року. Посил такий, що владі більше доводилося спростовувати неправдиву інформацію, ніж займатися чимось важливішим.
– Чому я кажу про запит на негатив, – наголошує Андрій Гижко. – Буквально проходить година і у Фейсбуці з’являється шалена інформація: «В Калинівці гори трупів». Як я маю на це реагувати? Я знаходжуся там, в епіцентрі подій і мені передають таку інформацію. Або «В Калинівці зірвалася заправна станція». І замість того, щоб дійсно займатися евакуацією людей, я змушений відволікатися на виправдовування, на спростування цієї інформації.
Ще одним породженням неправдивої інформації під час вибухів, за словами пана Гижка, було про зникнення з навколишніх сіл всіх домашніх тварин.
– До вечора новину про те, що пропали котики і собачки настільки розкрутили, що почали збирати кошти на пошук цих котиків і собачок, їх лікування. Так назбирали понад 60 тисяч гривень. І вже на другий день до нас приїздить ТСН знімати сюжет про те, куди ділися котики і собачки з Калинівського району. І як не парадоксально ти маєш на це реагувати, шукати тих котиків-собачок.
Як пояснює пан Гижко, знайти розумне пояснення зникненню тварин вдалося за допомогою фахівця, ветеринара. Що природня реакція тварин тікати і ховатися навіть від феєрверків, не кажучи вже про вибухи.
– І через два дні ці домашні тварини почали повертатися назад додому.
Натомість під час цього диспуту в контексті комунікації між владою й журналістами, редактор сайту «20 хвилин» Вадим Павлов заявив про два факти фейкової інформації від «людей при владі».
– Першу інформацію, яку я побачив о другій ночі: «Мешканців тут більше немає – всіх вивезли. Брехня, – заявив пан Павлов. – О 7 ранку людей ще вивозили і вони ще там в підвалах залишалися сидіти і про них ніхто не турбувався.
«Брехнею №2» пан Павлов назвав інформацію про остаточне припинення вибухів про яке офіційно звітували ДСНС, МВС, тоді як насправді вибухи лунали кожні хвилину-другу.
Про поняття «вражати», але в сенсі довіри до того, що говорить влада розповів Андрій Куликов:
– Треба вразити людей досі небаченим рівнем відвертості. Вразити тим, що починаєш говорити про негатив першим, але одночасно пропонувати варіанти вирішення цієї проблеми.
Символічним стало питання про «вражати», але в іншому контексті: нещодавню інформацію про пафосне з кульками та перерізанням стрічки відкриття шкільного туалету в Медвежому Вушку.
Першою про це написала, до речі, саме VежА. Зрешто справа набула такого розголосу, що новину, яка з’явилася на сайті райдержадміністрації, «з переляку» видалили. Але інтернет «пам’ятає» все.
До речі незручне питання адресоване представникам влади поставив студент ДонНУ, якого цікавила формальність інформації, яку виставляють на сайтах райрад, райдержадміністрацій:
– Інколи не вистачає інформації, принаймні відкритих даних, і доводиться їхати до районної ради, щоб дізнатися про щось. А замість цього ти бачиш новину «а-ля» «У Ведмежому Вушку відкрили туалет». Чи ці інформації є дійсно суспільно-важливими? У мене побажання до адміністрації – подолати бажання робити подібний піар.
Реакція представників влади була одразу переведена на важливість самої ситуації, що облаштовані туалети в школах – це і є ті «позитивні новини». Особливо в контексті здоров’я дітей, які не будуть тепер мерзнути на вулиці. А для місцевих жителів «відкриття туалету – подія важливіша, ніж запуск космічного корабля». Однак про непідтримання такої урочистої тенденції відкриття туалетів чітко висловив лише один держслужбовець.
– Я дуже хочу, щоб ми компетентно і дуже професійно вивчали ті проблеми, які ми висвітлюємо, або подаємо, – звернулася як до журналістів, так і до представників влади директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Світлана Василюк.
Про те як налагодити зв’язок між журналістами і владою запитував у присутніх і Олександр Крученюк, заступник голови ОДА, а також відповідальний за напрямок інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю.
Відповідь прозвучала наступна і єдина: «СТВОРИТИ КОМУНІКАЦІЮ».
Фото автора, головне – teessidecars.co.uk
Дякуємо!
Тепер редактори знають.