«Вимикайте світло – будемо економити!»: у Вінниці потемки провели Всеукраїнський з’їзд екологів

Оновлено: 24 Вересня 2017, в 22:00

З 20 по 22 вересня у Вінниці відбувається VІ Всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю. Загалом це 100 учасників, які презентують і обговорюють екологічні проблеми країни.

Сьогодні, 21 вересня, першочергово на з’їзді обговорювали ситуацію на сході України як небезпечну екологічну проблему, яку ніхто нині не контролює.

• Якщо зараз не вжити колективних заходів, то це буде бомба уповільненої дії, яка нанесе великі збитки не тільки території України, а й впливатиме на весь басейн Чорного моря, – каже ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, радник міністра з питань тимчасово окупованих територій Олександр Бондар. – Тому що той рівень забрудненості, який є сьогодні – надзвичайно високий.

Як розповів пан Бондар, це масове затоплення шахт, відсутність питної води, забруднення відходами військової діяльності, після чого ґрунт стає непридатним для вирощування сільськогосподарських культур.

• Це 7 тисяч квадратних кілометрів замінованих територій, які сьогодні несуть велику загрозу.

• Один снаряд робить воронку до 6 метрів у діаметрі і до 3,5 тисяч осколків. Уявіть собі, що ця маса «збагачена» стронцієм, може бути ще уран, важкі метали. Спробуйте потім виростити сільгосппродукцію на цій території.

Тобто відновлення Донбасу, на думку експертів, має відбуватися на екологічних засадах. Крім того, науковець запропонував в Донецькому регіоні для очищення ґрунту висадити дерева павловнії, які швидко ростуть (за 5-7 років до 15 метрів) і їх можна скошувати як траву (до семи разів). Такі дерева були висаджені і на території ЧАЕС.

Що стосується Вінниччини, то Олександр Бондар відзначив, що в області величезна проблема з розораністю територій.

• До 80% територій. Такого рівня немає в Європі, де 20-24%, – розповідає науковець. – Тому ми маємо сьогодні забруднені, замулені річки, відсутність лісосмуг, вітрову і водну ерозію.

Тему енергетичної в розрізі екологічної безпеки проаналізувала на прикладі Ладижинської ТЕС керівниця департаменту з екологічної безпеки приватної керуючої компанії «ДТЕК Енерго» Ірина Вербіцька.

Як розповіла пані Вербіцька, в Україні нині 14 ТЕС, одна з яких Ладижинська, які були збудовані тоді, коли про екологічну безпеку ніхто навіть не задумувався. Однак згідно з європейськими директивами в  Україні має бути зменшено кількість шкідливих викидів у навколишнє середовище. Для цього потрібно модернізувати енергоблоки, з встановленням фільтрів. Однак все це потребує значного фінансування.

Читайте також: Ладижинську ТЕС модернізують за 120 мільйонів

• Для реалізації Нацплану зі скорочення викидів країні необхідно близько 24 мільярди євро інвестицій. Це порахували європейські експерти, – каже Ірина Вербіцька.

Як розповіла пані Вербіцька, Нацплан вступає в дію з 2018 року, однак Кабмін його ще навіть не затвердив. І взагалі нічого не зрозуміло як все відбуватиметься, бо також не прийняті підзаконні акти, а також немає механізмів фінансування.

Читайте також: Ладижинська ТЕС – у списку Топ-100 забруднювачів довкілля

Ладижинська ТЕС була побудована у 1972 році і відтоді із її шести електрофільтрів було реконструйовано лише два (у 2009 та 2011 роках).

Цього року до модернізації ТЕС Вінницька область виділила 20 мільйонів гривень (з екологічного податку) на електрофільтр блоку №1. Загальна вартість капітального ремонту складає 162 млн грн.

• З 2018 року ми мусимо щорічно зменшувати викиди від енергоблоків, що прописано в Національному плані. Тому завтра ми розпочинаємо реконструкцію електрофільтру Ладижинського енергоблока №1 і до кінця року завершимо перший етап реконструкції, – анонсувала представниця компанії.

Також Ірина Вербіцька озвучила як відходи ТЕС – золошлаки (продукт спалювання вугілля) можна використовувати у будівництві доріг, як це роблять за кордоном. Нині на Ладижинській ТЕС лежить 28 млн тонн золошлакових відходів.

• У Польщі 60% відходів вугільних ТЕС використовують для дорожнього будівництва, – каже представниця компанії.

Але як розповіла пані Вербіцька, в Україні ніхто не хоче впроваджувати такий досвід, а хто хоче  – не має грошей на це.

• З наступного року змінюється схема фінансування дорожнього будівництв. Тому сподіваємося, що Вінницька область, яка поки що є передовою в екологічному напрямку, може спрямовувати якісь кошти на будівництво доріг із залученням наших матеріалів.

Одразу після виступу хтось із присутніх запропонував взагалі закрити ТЕС, а ще хтось із учасників звинуватив ТЕС у високій смертності від радіації (ніби найбільшій у світі) в Тростянецькому районі, а хтось – вимкнути в актовій залі Вінницького національного технічного університету (де і зібралися учасники з’їзду) світло.

• Вимикайте світло – будемо економити!

Світло одразу вимкнули і залишили лише ввімкненим проектор.

За результатами з’їзду екологів напишуть резолюцію. Як уточнив директор інституту екологічної безпеки та моніторингу довкілля ВНТУ Василь Петрук, до попередніх п’яти у столичних кабінетах Мінекології не прислухалися, тому шоста вже буде «рішучою і гнівною».

Фото автора, головне – miriadna.com