«Влада знає – Майдан може повторитися». У Вінниці згадували, як починалась Революція

16:10
Автор: Андрій Качор
Become a Patron!

Сьогодні як і три роки тому в центрі Вінниці з’явилися військові намети з молодими активістами, запах вогнища і спаленого бензину, а ще гарячий чай у пластикових стаканах. Щоправда, усе це – в мініатюрі заради відтворення антуражу, аби згадати: як починався вінницький Майдан у вже далекому 2014-му.

Ініціювали акцію хлопці та дівчата з Інституту “Республіка” та Вінницької молодіжної ради, освіжити спогади і спробувати зрозуміти чи переміг, а чи програв  Майдан вирішили у форматі круглого столу прямо всередині намету – як колись у Києві. За прямокутним столом, який виконував функцію “круглого”, зібрались тодішні майданівці: Людмила Станіславенко, Христина Коваленко, Дмитро Мира та Олена Павлова в якості модератора.

img_7250

img_7252

Людмила Станіславенко, депутат Вінницької обласної ради: “Лишилися, переважно, теплі спогади про Майдан: мабуть, це така особливість людської психології – пам’ятати переважно про хороше. Тож мені сьогодні згадується передусім те піднесення людей, яке виникло у нашому місті відразу після початку масових студентських протестів. Я ніколи не забуду ту кількатисячну ходу вінницьких студентів центром міста “синхронно” з молоддю у Києві. Я також добре пам’ятаю вчинок керівників міста – Гройсмана та Моргунова – котрі разом з дружинами вийшли до вежі і підтримали вінницький євромайдан. Тоді, за великим рахунком, і почався союз міської влади та громади, який триває і дотепер і приносить відповідні результати.

img_7264

img_7255

img_7281

Христина Коваленко, Інститут “Республіка”: “Мене складно вважати “майданівкою”, адже у ті дні в мене щойно народилася дитина. Однак я ніколи не забуду відчуття “паралельної реальності”: коли в готелі “Україна”, вже після початку розстрілів, ми бачили тіла вже не живих майданівців, а зовсім поруч, на сусідніх вулицях спокійно гуляли молоді мами з дітми – ніби нічого не відбувається. Тоді у мене відбувся якийсь внутрішній перелом: я зрозуміла, що разом з друзями потрібно йти до людей і закликати всіх виходити на вулицю і дотискати цей режим”.

img_7272

img_7293

Дмитро Мира, Вінницька молодіжна рада. “У Вінниці у ті дні до нас приєднувалося і багато школярів, і першокурсників, які ще не були повнолітніми, які дуже хотіли поїхати на Майдан у Київ, але їх не відпускали батьки. Тож ми в тому числі і для них маємо розповідати, як відбувалася Революція Гідності у Києві насправді. Адже саме ці люди невдовзі стануть керувати цією країною.

img_7259

Учасники круглого столу дійшли висновку, що за великим рахунком Майдан переміг, тож ті вимоги, за які вони стояли на Майдані – переважно виконані.

“Із головних досягнень – це реформа МВС, децентралізація, декомунізація та, якщо хочете – певний локальний патріотизм, коли люди стають більшу увагу приділяти розвитку своєї місцевої громади ніж країни загалом. Це теж певною мірою – децентралізація”, – вважає Христина Коваленко.

img_7296

Водночас учасники круглого столу погоджуються: за останні роки люди втратили той запал самоорганізації та участі в управлінні власним містом чи державою, як те було під час Революції Гідності. “Звісно, є певне розчарування, яке виражається в тому, що люди знову не довіряють владі, хоча водночас саме на неї покладають найбільші надії”, – сказала Людмила Станіславенко. “Але як можна сподіватися на тих, кому ти не довіряєш? Це ж парадокс. Потрібно самим йти у владу, замінювати представників старої системи, не боятися відсутності досвіду, але закочувати рукава і працювати-працювати. Аби ми більше не повторили помилок минулого і Майдани більше ніколи не призводили до жертв”.

Фото Андрія Завертаного

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.