У вінницькій галереї “ІнтерШик” сьогодні частіше можна було почути англійську та шведську, ніж українську мову: в стінах галереї від ранку зібралося півтори сотні чоловіків та жінок у ділових костюмах.
Увесь день вони вирішуватимуть, як зробити Вінницю більш енергоощадливою та здатною до впровадження “чистих” технологій: сьогодні місто приймає статусний та представницький, шведсько-український форум з енергоефективності.
“Чому саме Швеція? Тому що ця країна випереджає переважну більшість світу у контексті енергозбереження, утилізації сміття та застосування “зелених” технологій на роки уперед. І що важливо: наріжним каменем для шведів у цьому контексті завжди стоїть екологія, збереження навколишнього середовища, забезпечення чистоти повітря та води”, – розповідав журналістам у кулуарах “ІнтерШику” заступник міського голови Владислав Скальський.
Про досвід північної держави у даній царині у вітальному слові учасникам форуму розказав сам Посол Швеції в Україні Мартін Хагстрьом. Виявилося, що шведи також мають проблеми, повязані з утилізацією сміття, щоправда дещо іншого характеру, ніж в Україні. “Сьогодні в нашій країні лише 0,7% побутового сміття відправляється на звалище. Решта 99,3% – переробляються в енергію на спеціальних заводах, споруджених у Швеції у великій кількості в останні роки. Наразі дійшло до того, що наша країна змушена імпортувати сміття для цих заводів із-за кордону: свого сміття уже не вистачає”, – підкреслив посол.
Подібний форум в Україні відбувається вже втретє: перший відбувся у 2014-му році у Львові, наступного року був Житомир. “Сьогодні ми у Вінниці, хоч уже не вперше”, – нагадала присутнім регіональний менеджер шведської торгово-інвестиційної палати Б’янка Дохторовіч. “Для цьогорічного форуму ми обрали Вінницю, адже це місто і цей регіон наразі вважається одним з найбільш прогресивних в Україні”, – додала Б’янка.
Компліменти пані Дохторович на адресу Вінничини почав підкріплювати фактами заступник голови ОДА Василь Броварник. “Сьогодні ми особливу увагу звертаємо на інвесторів, особливо коли йдеться про агросектор: цьогоріч лише зерна область зібрала майже 5,5 мільйонів тон – ми наближаємося до цього показника. Окрім того на Вінничині зараз працюють1300 малих та середніх підприємств, на яких задіяні 60 тисяч робітників, а загалом інвестиційний пакет області оцінюється в суму майже 9 мільярдів гривень. Ми сподіваємося, що додаткових інвесторів привабить також і той факт, що наразі ми працюємо над запуском другої лінії енергозабезпечення Вінничини, що з’єднає два енерговузла області: завершення цього проекту заплановане на 2018-ий рік”.
Однак значно більш масштабний проект був заявлений Вінницькою міськрадою: згідно з інформацією, оприлюдненою під час презентації, до 2020-го року Вінниця має намір залучити понад 43 мільйони доларів США на реорганізацію міської системи теплопостачання.
Зокрема, проект передбачає реконструкцію ТЕЦ по вул. Магістратській, 2 із встановленням трьох водогрійних енергоефективних котлів, влаштування 220 ІТП (індивідуальних теплових пунктів), реконструкцію тепломережі протяжністю 38 кілометрів. Для реалізації проекту ВМР розраховує на кредит Світового банку під 3% річних строком на 20 років. Натомість Вінниця очікує від реалізації даного проекту скоротити споживання газу на 4,6 млн кубометрів, електроенергії – на 5,59 МВт, а викиди CO2 в атмосферу зменшити на 10,7 тисяч тон в рік.
Наразі на форумі тривають панельні дискусії серед учасників: про фінансові інструменти впровадження проектів з енергоефективності, про водопостачання та водовідведення, енергоефективність для житлового та промислового сектору, відновлювальну енергетику тощо. Участь у панелях загалом візьмуть майже півтори сотні делегатів: чиновників та директорів комунальних підприємств з усієї країни разом з представниками півтора десятка шведських компаній, які також беруть участь у форумі.
Свої очікування від форуму висловив на його початку і Вінницький міський голова Сергій Моргунов: “Я сподіваюся, що цей форум справді стане відправною точкою для цілих галузей на Вінничині і не тільки, що стосується енергозбереження. Мені дуже хотілося би, аби учасники сьогоднішньої зустрічі не розцінювали її лише ніби як “для галочки”, а вже завтра пішли на власні заводи, фабрики та підприємства впроваджувати набутий досвід та допомагати цій країні стати енергонезалежною”.
Фото Андрія Завертаного та Марини Однорог
Дякуємо!
Тепер редактори знають.