Вінницькі хроніки виборів і весняного релаксу. А ми чогось чекаємо?

20:47
Автор: Денис Котов
Become a Patron!

Перші весняні дні вітряною негодою рвали затишні вулички Вінниці. Це навіювало думки крихкості буття і абсурдності реальності, та раз каже уже основний закон вибирати раз в 5 років, нікуди від того не дінешся.

На фінішній прямій всі методи чудові – занадто високі ставки. Та коли вони «не заходять» – хочеться, хоча б, морального реваншу.

Україна належить політтехнологам, навіть не олігархам. Адже, саме останні готові викладати круглі суми, аби лиш знову і знову легалізуватись на внутрішній і міжнародній арені. І в наших умовах містечкового неофеодалізму, для кожного з кандидатів чергове місто – як неприступний бастіон. Вчорашні приятелі, бойові побратими, друзі, навіть члени сімей – часто опиняються по різні боки політичних барикад. Розділяй і володарюй – принцип давній, як світ. Не обходить це і наше місто.

БУРЕВІСНИКИ

Стрімкий момент національної єдності післямайданного періоду, для сучасної України – унікальний. Президентські в один тур. Майже перемога на парламентських, але впевнена і тверда коаліція. І лише під кінець «забігу» ми побачили, хто куди тягнув ковдру.
Ні для кого з нас не секрет, що 99% тих людей йшли туди за покликом особистих інтересів. Та, чомусь, коли вони хочуть зберегти свої рейтинги, вони пояснюють свої перебіжки якимось вищими ідеями. І що більше тушок, тим гучніші заяви, тим більше складається враження, що цілі орди буревісників розсікають наше блакитне небо. Правда, чомусь всі ці передвісники змін  – у більшості, учасники всіх минулих влад.

ГРУПИ ВПЛИВУ

Навіть наші олігархи говорять про те, що олігархи є найбільшою проблемою України. Ці призвіща знають всі, як і ті партії і політиків, які їх представляють. І нам так приторно від кулуарних інтриг і домовленостей, тим паче в післяреволюційний і воєнний період, що не могла не з’явитись нова форма «гри престолів». І дійсно, важко згадати (окрім сміттєвої люстрації чиновників) коли ще до можновладців приїздили сотнями людей додому, навідувались на роботу, намагалися зірвати силою мітинги влади. Не пам’ятаю, коли ще кілька сотень людей влаштовувало бійку з правоохоронцями під час передвиборчої агітації діючого президента. Нові методи, які знаходять відгук у душі народних українських мас.

ГРОЗА

Ми стаємо свідками парадоксальних речей, безглуздих оксюморонів і просто божевілля довкола.
Відверті ватники підтримують проукраїнський курс, вчорашні ліберали використовують націоналістичну риторику, а найбільш постраждалі верстви від російського імперіалізму – за 5 років так і не зрозуміли, що причиною їх бід є саме Кремль. Речей і особистостей ми побачили багато цікавих протягом останнього місяця, і відчуття хаосу і нерозуміння є в кожного з нас. Навіть опитування вінничан це чітко демонструють. Але, подібно до руху грозових хмар, що зі сторони здається цілком випадковим, а, по факту, є цілком закономірним, так і в цього «хаосу» є причини і задачі.
А задача була чітко визначена ще Олдосом Хакслі – загубити людину в засиллі непотрібної інформації, атомізувати її, зруйнувати змогу систематизувати події і вселити відчуття, що вона нічого не може і ні на що не впливає.

ОСТАННІЙ БАСТІОН

У нашому місті, з розміреним темпом життя, ці процеси відчуваються фоново, і загострюються лише до кульмінації. Ми, часто, задоволені станом справ у нім, та не задоволені станом справ у країні. Ми без ентузіазму гортаємо новини про «київські розклади» і десь в глибині задоволені, що всі ці перепетії не так близько до нас. Лише десь ліниво тліються маленькі скандальчики, то про перерозподіл церков, то про імпічмент у обласній раді, то про селян, які жертвують по 150 000 грн на «благо партії» і «жахливі репресії» через телефонні дзвінки таким персонам з СБУ. І знаючи свої представників, ми ,часто, читаємо це з іронічною посмішкою і деякою інтригою, як хороший, але довгий і набридлий всім сімейний роман.

Дехто з кандидатів приїжджає до нас, а дехто відверто остерігається. Дехто з нас визначився з вибором, дехто ще в роздумах, а у декого вибору немає в силу обставин.

Та що будеш робити ти, шановний читачу, в момент, коли в наше місто приїдуть гастролери із «великим політичним шоу»? А тим паче тоді, якщо відбудеться «передерибан влади»?