Команда “Музею Вінниці” опублікувала історію емблеми у вигляді сокола на фасаді Будинку офіцерів, пошкодженого внаслідок ракетного обстрілу 14 липня. Сама емблема, хоч в теперішньому вигляді початково планувалась тимчасовою, висить на фасаді вже понад 20 років, і навіть після ракетних ударів встояла. У сокола лише обгоріло одне крило.
Як йдеться на Facebook-сторінці “Музею Вінниці”, історія записана на основі спогадів розробника символіки ВПС України Валерія Ляхова.
Барельєф на фасаді Будинку офіцерів, липень 2022 року. Фото Миколи Геркалюка.
Як повідомляють історики, від самого будівництва (середина 30-х років минулого століття – авт.) і до другої половини 1990-х років фасад Будинку офіцерів прикрашав барельєф у вигляді радянського танка БТ-7 та композиції з різних військових знамен.
Барельєф на фасаді Будинку офіцерів у вигляді танка БТ-7, 1942 рік. Фрагмент фотографії з колекції Ігоря Ланового.
Втім, зазначається, цей символ втратив свою актуальність після розпаду Радянського Союзу.
– Будинком офіцерів, серед інших, користувався Вінницький гарнізон, більшість частин якого так чи інакше була пов’язана з тодішніми ВПС України. Протягом двох років (1996-97) тут влаштовували Всеукраїнський мистецький фестиваль “Крила України”. Також у Будинку офіцерів відбувалися офіційні зустрічі з міжнародними делегаціями. Тому було очевидно, що танк варто замінити на щось ближче до авіаційної тематики. З таким завданням у 1997 році звернулися до Валерія Ляхова, – йдеться у дописі.
Далі історики наводять слова самого розробника символіки:
– Зрозуміло, що Антонець [генерал-полковник Володимир Антонець, командувач ВПС України] хотів бачити не танк, тому, що це центр культури ВПС, тут всі акції відбувалися. Тут повинно було бути щось таке, що відображає це все. Перше, що було зроблене, це чотири величезних щити, збитих докупи, і я на них намалював ось цього птаха – сокола, на щитах. Було намальовано акриловою фарбою. Як тимчасова акція воно простояло рік, – згадує Валерій Ляхов.
Сокіл, намальований на дерев’яних щитах, 1997-98 роки. Фрагмент фотографії з колекції Ігоря Ланового.
Саме ж рішення прикрити зображення танка дерев’яними щитами з намальованою емблемою, зазначають історики, було прийняте з огляду на брак часу: новий символ мав бути готовий до серпня, а ідея з’явилась навесні. В подальшому цей тимчасовий знак вирішили замінити. Для цього планували виготовити фігуру сокола з розмахом крил до 6 метрів з міді. Проте, попередні розрахунки показали, що це коштуватиме близько 30 тисяч доларів. Командування ВПС заявило, що така сума непідйомна.
– 30 тисяч доларів, ну я не знаю, для них це було небагато насправді. Можна було б. Або не хотіли вкладати кошти і робити це назавжди, навіки, або щось інше… Мені здається більше на цей аргумент. Бо, як то кажуть, мало що, і щось не так, а гроші викинули, – цитують історики Валерія Ляхова.
Так, я якості альтернативи нову емблему на фасаді Будинку офіцерів виготовили з пластику. Барельєф розміром у 6 метрів завширшки і 2,8 метра заввишки пофарбували дорогою автомобільною фарбою. Всі роботи виконував Валерій Ляхов разом зі своїм братом. Новою пластиковою композицією прикрили радянський танк БТ-7, який так і не демонтували.
– На запитання, чому демонтажу не відбулося, пан Валерій відповідає, що такої опції не було в контракті. Хоча тогочасний керівник Будинку офіцерів наполягав на цьому. Скоріше за все, це було рішення командування. До того ж, разом із танком довелося б знімати частину барельєфу у вигляді знамен. Варто зауважити, що ймовірно на заваді демонтажу став і охоронний статус будівлі. Так, розпорядженням Вінницької ОДА № 248 від 25 липня 1997 року Будинок офіцерів внесений до переліку пам’яток архітектури і містобудування (місцевого значення), – кажуть в “Музеї”.
Як і малюнок на дерев’яних щитах, пластиковий барельєф мав бути тимчасовим рішенням, поки не з’являться кошти на щось серйозніше. Втім, “тимчасова емблема” провисіла вже понад 20 років і встояла внаслідок ракетних обстрілів.
– Те, що колись було дешевшим, більш доступним варіантом, зараз стало одним із символів незламності, – підкреслюють історики.
Нагадаємо, раніше команда істориків презентувала публікації про Будинок офіцерів, а також площу Перемоги та навколишні будівлі загалом.
Фото – з Facebook-сторінки “Музею Вінниці”
Дякуємо!
Тепер редактори знають.