Про літак, “Ювілейний” та навколишні будівлі: в “Музеї Вінниці” опублікували історію площі Перемоги

Команда істориків “Музею Вінниці” підготувала історію площі Перемоги, будинку побуту “Ювілейний” та навколишніх будинків, які постраждали внаслідок російського ракетного обстрілу минулого тижня. 

Історію “серця” Замостя опублікували на Facebook-сторінці “Музею Вінниці”.

Як відомо, площа Перемоги – це територія на перетині вулиці Замостянської, вулиці Винниченка та проспекту Коцюбинського. За повідомленням істориків, на початку ХХ століття на цій території діяла 2-га поліцейська частина Вінниці. Тоді місто ділилося на дві поліцейські дільниці: перша розташовувалась у середмісті, а друга – на Замості. В умовах більшовицької окупації, а згодом і нацистської, такий принцип організації зберігся. Скоріш за все, відомчі структури користувалися тим самим приміщенням, яке існувало ще з імперських часів.

– Як громадський простір площа почала формуватися у 1930-х роках, після спорудження Будинку офіцерів. Тоді ж буквально навпроти побудували будинок лікарів – житловий будинок за адресою проспект Коцюбинського, 39. З іншого боку площі розташовувалась Вознесенська церква. У 1929 році її закрили в рамках антирелігійної кампанії і переобладнали під кінотеатр. Будівлю було зруйновано під час Другої світової війни, на її місці побудували житловий будинок управління залізниці (будинок залізничників), – йдеться в дописі істориків. 

Згодом, у 1960-х, поруч звели першу у Вінниці дев’ятиповерхівку з бетону та скла, нині відому як будинок побуту “Ювілейний”. Загалом же місце офіційно назвали площею Перемоги на честь перемоги у Другій світовій війні в 1965 році.

– Для маркування простору і доповнення контексту “Перемоги у Великій Вітчизняній” у 1968 році на площі встановили типовий пам’ятник радянському воїну-переможцю. У піднятій руці він тримав пістолет-кулемет Шпагіна (ППШ), а іншою рукою обіймав маленьку дівчинку. За свідченнями вінничан, пам’ятник виявився не надто міцним, оскільки у 1977 році під час невеликого землетрусу він був пошкоджений, а згодом його взагалі демонтували, – розповідають в “Музеї”. 

Згодом, зазначають історики, наратив перемоги було підсилено у 1995 році: 9 травня на честь 50-річчя перемоги над нацистською Німеччиною в Другій світовій війні на фасаді Будинку офіцерів встановили таблицю-барельєф (нині демонтована). Того ж року вулицю Червоного Козацтва перейменували на “50-річчя Перемоги” (нині Замостянська).

Також, за свідченням фахівців, до середини 1970-х років від площі Перемоги вели два бульвари. Перший існує й сьогодні – це пішохідна зона вулиці Замостянської. Другий бульвар пролягав по проспекту Коцюбинського і був подібним до першого: пішохідна зона, оточена трамвайними коліями та дорожнім полотном. Після реконструкції проспекту у 1977 році бульвару не стало, а трамваї до вокзалу і назад почали їздити звичним для нас усіх маршрутом – в об’їзд по Замостянській.

 

 

 

Також у другій половині 1970-х років позаду “Ювілейного” побудували Будинок урочистих подій (сучасний відділ ДРАЦС). Таким чином площа Перемоги все більше набувала сучасного вигляду.

Згодом, вже за часів Незалежності, у 1998 році, на місці радянського “воїна-переможця” встановили пам’ятний знак на честь створення Військово-Повітряних Сил України. Це композиція винищувача МіГ-21 на постаменті у вигляді стилізованого прицілу.

– Цікаво, що перед встановленням це був цілком боєдатний літак. За спогадами Валерія Ляхова, до Вінниці майбутній експонат прилетів своїм ходом – керосин зливали на летовищі в Гавришівці після приземлення. Там же демонтували двигун та інші важливі бортові елементи. Однак більшість обладнання на момент встановлення було повністю збережено, – повідомляють в “Музеї”. 

Як зазначають історики, у наш час площа Перемоги використовується переважно для транзиту.

– Це один з важливих транспортних вузлів міста. Восени 2019 року Агенція просторового розвитку повідомляла, що через площу щоденно проходять 25-30 тисяч людей. “Ювілейний” з радянського будинку побуту перетворився на офісний центр, не втрачаючи свого значення для місцевих жителів. МіГ-21 на постаменті чудово вписався в простір і став його невід’ємною частиною. Разом з Будинком офіцерів усе це є серцем Замостя. Будівлі та громадські простори можна відновити і зробити їх ще кращими. Єдине, що не можна повернути, це людські життя. Тому бережіть себе, – підсумовують в “Музеї Вінниці.

 

 

 

Нагадаємо, раніше команда “Музею Вінниці” опублікувала історію Будинку офіцерів, який зазнав пошкоджень внаслідок ракетного обстрілу Вінниці 14 липня. Детальніше про це – за ЦИМ посиланням.

Фото з Facebook-сторінки “Музею Вінниці”

Ракетний удар по Вінниці 14 липня (ТЕКСТ ОНОВЛЮЄТЬСЯ)