Вчора, 30 січня, у Вінниці відбулися перші велогонки у сезоні, “Goldsprints по-Вінницьки”. Учасники змагань на велосипедах з фіксованою передачею часом розганялись до майже 80 кілометрів за годину, а кожен заїзд тривав всього кілька десятків секунд.
При цьому відбувались змагання на ролерних тренажерах в ресторані “Red Zeppelin”, тож учасникам змагання не довелось мерзнути чи ловити собою сніг, який саме йшов на вулиці.
Як пояснював в одній з публікацій Ігор Хижняк, голова правління Федерації велоспорту Києва, “Goldsprint race – явище, тісно пов’язане з субкультурою веломесенджерів. Перші такі змагання пройшли у 1999 в Цюріху в рамках Cycle Messenger World Championships (Чемпіонату Світу серед веломесенджерів).
Засновником їх був пристрасний велосипедист Adrien Weber, який є власником пивоварні TurbinenBräu у Цюріху. Тому змагання назвали на честь марки пива “Gold-Sprint”. От так все просто. А традиційним напоєм під час проведення голдспринтів є пиво”.
У Вінниці заїзди “Goldsprints” відбулися вдруге – перші такі змагання в місті відбулись у 2020 році. Загалом цього року у гонці взяли участь 38 людей: велолюбителів різних напрямків (від прибічників шосейних велосипедів до “гірських” та “фіксованих”), вихованців дитячої спортивної школи, бігунів, чи, наприклад, журналістів.
Однак насправді діти-учасники, які були вихованцями ДЮСШ “Колос”, часто не поступались у швидкості дорослим, а часом і були швидшими. Як пояснив їхній тренер Олександр Волинець, його вихованці зазвичай беруть участь у чемпіонатах України, однак наразі міжсезоння професійних змагань, тож вони вирішили взяти участь у “Goldsprints по-Вінницьки”.
В змаганні було декілька етапів – спочатку відбулися кваліфікаційні заїзди на 300 метрів, а згодом – фінал на дистанцію в 500 метрів. На подолання дистанції в учасників йшло, максимум, кілька десятків секунд, а швидкість деяких спортсменів часом сягала близько 80 кілометрів на годину.
Так, найшвидшим серед чоловіків виявився Дмитро Омелянчук, який подолав кваліфікаційні 300 метрів за 14,31 секунди, а фінальні 500 – за 24,588 секунди. Серед жінок перемогу здобула Альона Наконечна, яка проїхала 300 метрів за 16,31 секунди.
Спершу планувались змагання на двох велосипедах, однак через технічні неполадки залік часу відбувався на одному велотренажері. Швидкість велосипедистів та подолана відстань демонструвались на екрані позаду учасників.
Однак насправді набагато важливішими на цих змагання автору здались атмосфера – вигуки підтримки, оплески учасникам та загалом відчуття доброзичливості від десятків людей.
Фото Нестора Підгурського
Дякуємо!
Тепер редактори знають.