Команда “Музею Вінниці” презентувала один з найунікальніших документів, що є в електронному архіві музею. Йдеться про план Вінниці та околиць 1840-х років.
Як йдеться на Facebook-сторінці “Музею Вінниці”, це, ймовірно, найбільш деталізована мапа Вінниці ХІХ століття з тих, які доступні команді музею. У великому розмірі мапу можна роздивитися ТУТ.
– Цей документ був створений через понад півстоліття після початку російського панування на наших теренах. Враховуючи деталізацію та супровідні підписи, можемо стверджувати, що мапу розробляли військові топографи Генерального штабу російської армії. А саме підполковник генштабу Гангард, офіцери корпусу військових топографів Кобильков, Костирєв, Олексієв, Тюрін, Дев’яткін, Брєнєєв та офіцери генштабу Філосов, Радзершин і Леман. Керував роботами генерал-майор Фітінгоф. Протягом 1841-1847 років вони створили детальну мапу Подільської губернії. Опублікований фрагмент з Вінницею та околицями є її частиною, – зазначено в дописі.
Так, на плані можна побачити, що його творці у тогочасній Вінниці нарахували 471 будинок.
Поруч з містом позначені передмістя: Садки (судячи з плану, на ті часи там розміщувалось 85 будинків, і поряд була корчма), Старе місто (на 154 будинки), “передмістя за-мостом” (частина сучасного Замостя, на 82 будинки), а також Дубовецька Слобода (на 46 будинків). Як зазначають в музеї, остання назва інтерпретована росіянами, адже вважається, що це поселення було засноване родиною Дубицьких і називалося Слободою Дубицьких.
На північ від міста розташовувалось село П’ятничани (нині частина Вінниці) та Слобода П’ятничанська (нині житлова забудова в районі вулиці Київської). Творці мапи тоді нарахували там 139 та 13 будинків відповідно.
Село та слобода сполучалися мостом через річку Бог поруч з теперішньою вулицею Гонти.
– Цікаво, що окрім цього мосту, єдина подібна переправа через річку з’єднувала сучасне середмістя з островом Кемпа. А з острова на Замостя можна було потрапити за допомогою порому. Також на річці можна бачити величезну кількість острівців. Всі, окрім Кемпи, наразі затоплені, – розповідають музейники.
На захід від П’ятничан можна побачити ґуральню та пасіку.
– Примітно, що ґуральня розташована на березі озера, яке в наш час так і називається – Гуральня. На території нинішнього Лісопарку розташовувались хутори Биковського, Людвиковського та ще декілька хуторів без назви. Поруч з ними позначений дім лісника. Таких поодиноких хуторів та будинків лісників на мапі досить багато, – розповідають в музеї.
– Окрім самої Вінниці з передмістями та П’ятничан найбільш заселеними територіями були Малі Вінницькі Хутори, Сабарів, а також Вишня і Людвиківка. На території Тяжилова кількість житлових господарств не вказана. У нижній частині плану позначені села Шкуринці, Тютьки, Лука (нині Лука-Мелешківська) та Чаплинський Майдан (нині Майдан-Чапельський). Загалом на мапі є дуже багато цікавих деталей, на розбір яких не вистачить одного допису. Тому бажаємо вам приємного перегляду. Діліться в коментарях своїми знахідками, – підсумовують історики.
Так, неподалік хуторів (де налічувалось 160 будинків) можна бачити розташування ще одного будинку лісника.
Поблизу Тяжилова розміщувався будинок мірошника та видно невеличку водойму, на якій, припускаємо, якраз і міг розміщуватись млин.
Що стосується Сабарова, то на момент 1840-х років там налічувалось 33 будинки. В Шкуринцях – 47, Тютьках – 48, а в Луці – 106. В межах Сабарова вже існував цвинтар. Трохи західніше Сабарова розміщувалась корчма.
Також два цвинтарі можна побачити поблизу Шкуринців та села Тютьки. Один – в північній частині Шкуринців, інший – між селами.
Людвиківка, судячи з плану, в ті часи налічувала 58 будинків, а Вишня – 44. Поблизу Вишні видно дві корчми, дім мірошника та цвинтар. В наш час, ймовірно, йдеться про територію мікрорайону Вишенька.
Чаплинський майдан (нині Майдан-Чапельський) в ті часи налічував 16 будинків. Поруч вказано неназвані хутори, видно будинок лісника, будинок мірошника та розташування млина.
Що стосується самої Вінниці, то, як можна бачити, трохи північніше міста вже існував Цегельний завод. На захід, вздовж, ймовірно, сучасного Хмельницького шосе, можна бачити хутори Павлицького та Циславського. Поруч видно католицьке кладовище, ще один цвинтар видно на дорозі в напрямку Садків.
Нагадаємо, раніше історики презентували план міста та околиць станом на початок XIX століття.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.