Оновлено: 4 Червня 2021, в 11:12
На правах реклами
Лікар-уролог, у непублічному рейтингу пацієнтів, займає лідерські позиції в ТОП-і «найстрашніших» та «найнекомфортніших» лікарів, до яких звертаються лише у випадках, коли сильно «припече».
Як стверджують самі урологи, ці страхи можуть бути навіяні радянськими методами лікування та необізнаністю в сучасних можливостях медицини, яка сьогодні дозволяє зробити прийом пацієнтів не лише безболісним, а й максимально комфортним.
Розвіяти набуті стереотипи та розповісти більше про роль уролога в чоловічому та жіночому здоров’ї погодився лікар-уролог лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Євгеній Ільічов.
Отже, все, що потрібно знати про урологію – у нашому інтерв’ю.
Євгене Вікторовичу, що саме стримує Ваших потенційних пацієнтів від першого візиту до уролога?
Хоча уролог лікує і чоловіків, і жінок, бо анатомія сечовивідних шляхів однакова, окрім деяких нюансів, що не відіграють особливої ролі, бояться уролога найчастіше чоловіки. Основним страхом є обстеження передміхурової залози. Але можу заспокоїти, що дане обстеження можна проводити не лише ректальним способом. Можна пацієнту провести поверхневе обстеження за допомогою УЗД – трансабдомінально. Все залежить від ситуації.
А забір аналізів теж лякає? Чи болючою є ця процедура?
Колись були такі довгі металеві зонди, чимось сході на йоржик, якими брали мазок для аналізу ПЦР (при підозрі на інфекцію сечостатевих шляхів чи інфекційних хвороб, які передаються статевим шляхом). Ці зонди були досить травматичними. Зараз використовують стерильні одноразові пластикові зонди, вони мініатюрні та нетравматичні. Процедура не дуже приємна, але болючою її не назвеш. Дискомфорт відчувається лише в момент забору біологічного матеріалу – виділень уретри, а це пару секунд. Такий мінімальний дискомфорт вартий високоточним аналізам. Але знову ж таки забір аналізу на ПЦР проводиться лише у випадку підозр на інфекцію. Ще більше чоловіки бояться забору секрету передміхурової залози – це коли шляхом пальпації передміхурової залози видавлюють краплину секрету, після чого її відправляють на дослідження. Однак цю процедуру за бажанням пацієнта можна обійти, здавши сперму на бактеріологічне обстеження, а на спермограмі теж буде видно рівень лейкоцитів. Та і цей аналіз не проводиться на першому прийомі в уролога.
Які ще причини можуть завадити людині звернутись по кваліфіковану допомогу до уролога?
Це може бути боязнь лікарів, нестача часу або банальне, але дуже помилкове рішення – «саме пройде». Інколи пацієнта від першого прийому в уролога відділяє медична неграмотність – наставлять собі діагнозів з допомогою Інтернету. Інколи небажання піти до уролога викликає сором і тут йдеться швидше не про сором перед лікарем, а про сором перед дружиною чи подругою.
Як же проходить перший прийом?
При першому прийомі лікар знайомиться з пацієнтом, встановлює контакт та вислуховує ті скарги, з якими він звернувся. Після чого збирає анамнез для більш детального поглиблення в проблему пацієнта та вивчення його супутніх захворювань. Потім бесіда переходить в огляд пацієнта. Оцінюється загальний стан, стан шкіри та м’яких тканин. Виконується пальпація живота, зовнішніх статевих органів та, за потреби, передміхурової залози. Тільки після завершення огляду лікар буде знати обсяг додаткових лабораторних та інструментальних обстежень для уточнення діагнозу та вирішення тактики подальшого лікування. Звичайно, похід до лікаря будь-якого направлення може бути стресовим для людини. Але не варто боятися. Навпаки, треба прагнути бути вчасно обстеженим. Не можна тягнути та чекати, коли вже «припече», адже чим більш задавнена проблема, тим складніше вона піддається лікуванню. Якщо ж перший прийом – плановий, то 100% він пройде без неприємних дискомфортних процедур.
Чи правда, що жінки на прийомі в уролога – досить рідкісне явище?
Ні. Співвідношення пацієнтів-жінок і пацієнтів-чоловіків приблизно однакове. Інколи жінки помилково звертаються з урологічними проблемами до свого гінеколога, який в результаті все одно направляє їх до лікаря-уролога. Уролог допомагає жінкам побороти пієлонефрит, цистит, усунути порушення сечовипускання, ліквідувати нориці, які утворюються в уретрі, камені та пісок у нирках тощо.
Купання в прохолодній воді чи одяг не по погоді можуть провокувати захворювання сечостатевої системи у жінок?
Безумовно. Модниці, які одягаються в короткі спідниці в холодні та дощові сезони, часто, окрім компліментів від чоловіків, отримують цистит та пієлонефрит. Синтетична білизна насправді теж завдає шкоду жіночому здоров’ю. Також до уролога можуть привести недоліковані інфекції в організмі, часта зміна сексуальних партнерів та купання в прохолодній воді.
З якою періодичністю необхідно звертатись до уролога?
Рекомендовано плановий медичний огляд один раз на рік, бо рання консультація та діагностика – це завжди запорука якісного лікування. Що стосується окремо чоловіків, то в віковій категорії 40+ обстеження в уролога є обов’язковим. Так само як жінки проходять плановий огляд раз в рік в гінеколога, так само чоловіки мають обстежуватись в уролога. Якщо ж виникають проблеми до 40 років, такі як: болі внизу живота та в області промежини, печіння під час сечовипускання, зміна кольору сечі, неприємні відчуття під час статевого акту, підозра на статеві інфекції та ін., то необхідно теж звернутись до лікаря-уролога, аби він виключив урологічну патологію. Чоловіки, яким понад 45 років, зобов’язані не просто щорічно робити УЗД передміхурової залози, а й здавати аналізи на ПСА – це онкомаркер на ризик розвитку раку.
Дайте нашим читачам декілька найважливіших порад, які зможуть знизити ризики розвитку захворювань органів сечовидільної системи у жінок та чоловіків
Не нехтуйте своїм здоров’ям, звертайтесь при перших ознаках захворювання. Виконуйте плановий візит до уролога один раз на рік. Ведіть здоровий образ життя. Не сидіть на холодному. Вживайте мінімум 1,5 літри води на день (не мінеральної).
Записатись на прийом до лікаря-уролога Євгенія Ільічова можна за телефоном: 0 800 33 01 30.
Лікар приймає у лікувально-діагностичному центрі «Меділюкс»: м. Вінниця, вул. М. Литвиненко-Вольгемут, 5.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.