На шляху до золота найпрестижніших світових змагань у цьому виді спорту Світлана Тросюк з Вінниці перемогла діючу чемпіонку світу з Бразилії, суперницю з Японії, але найскладнішим був перший поєдинок проти росіянки.

Сьогодні, 26 липня переможницю Всесвітніх Ігор та володарку золотої медалі нагороджували у приміщенні Вінницької обласної державної адміністрації. На урочисту церемонію прийшло з десяток людей: журналісти, заступник голови обласної ради Ігор Хміль, тренер спортсменки Важа Діаурі та, звісно, сама чемпіонка.

• Це була мрія з дитинства – потрапити на змагання такого ґатунку. Кілька років тому, на перших всесвітніх іграх я посіла лише четверте місце. Але за цей час набралася досвіду, подорослішала і тепер вийшла на найвищу сходинку пєдесталу, – розповідає Світлана.

За словами спортсменки, у перші секунди після перемоги ні вона, ні тренер не могли повірити, що це сталося. “Лише за кілька секунд я почала вигукувати “Йес! Йес! Ура!”. У мене просто зашкалювали емоції”, – згадує чемпіонка.

• Я сам поки дивився на цей поєдинок, хоч і стояв поза рингом, увесь спітнів – це вже тренер вінничанки, Важа Діаурі, ділиться власними враженнями.

Світлана розповідає, що саме перша суперниця – росіянка Вєра Коваль – виявилася для неї найбільш складною. Боротьба тривала три хвилини та, за оцінками поціновувачів сумо, був доволі драматичним.

Вже потім проти Світлани Тросюк вийшла боротися та програла спортсменка з Норвегії, далі – японка Окутоми Юко і вже у фіналі вінничанка перемогла чинну чемпіонку, бразилійку Монтгомері Хігучі.

– Перед фінальним поєдинком нам зробили перерву на дві години, зазвичай так не роблять, – згадує Світалана. Я звикла вийти на ринг і боротися відразу до кінця. А тут- перерва… я не знала, що мені робити. А тренер почав відразу ходити за мною і просто вимагати: “Поїж, а потім поспи”. Я довго не піддавалася на ці вмовляння, але потім зробила все, як сказав тренер. Потім я прокинулася, вийшла боротися і… здобула золоту медаль.

29-річна Світлана Тросюк займається цим екзотичним видом спорту – поки що неолімпійським – з 12-ти років. Розповідає, що на перші міжнародні змагання гроші на поїздку їй збирала уся школа. Потім були ще сотні змагань, сотні нагород, звання Майстра спорту міжнародного класу, зрештою – нинішня перемога на світовій першості. Наразі чемпіонка і тренер готуютьсядо наступних міжнародних змагань, які відбудуться у 2019-му році в США.

• Треба рухатися далі, зрештою – там гарні призові! – говорить та посміхається тренер Важа Шотайович.

Пан Діаурі вважає себе суворим тренером, “мене може дехто і боїться”, – каже він, але зазначає, що інакше в боротьбі не можна. “Я інколи сам можу роздягнутися і вийти зі спортсменом боротися. Ми маємо наполегливо працювати, щоб здобувати такі нагороди”, – каже Важа Шотайович.

Від обласної влади сьогодні спортсменці вручили сертифікат на суму 100 тисяч гривень, її тренеру – на 20 тисяч. Ще мають бути призові національного рівня. На що їх витратить – спортсменка ще не думала.

• Зрештою, гроші для мене зараз не принципове. Мені найважливіше було бачити діток в залі (Світлана також тренує маленьких спортсменок – ред.), які зустрічали мене з кульками та квітами у Вінниці. У них в очах стояли сльози – вони були раді цій перемозі не менше за мене, – говорить Світлана.

Чемпіонка демонструє отриману медаль: вона досить важка, хоч у ній лише 8 грамів золота, а все решта – срібло. Хоча присутні чиновники зазначають: цінність цієї медалі – не у  грошовій вартості металу. Адже “золото” вінничанки стало першим, здобутим українцями на Всесвітніх іграх. Сподіваємося – не останнім.

Фото Андрія Завертаного

admin

Технічний адміністратор сайту

See Full Bio