“Українці виходять з внутрішнього гетто”: як у Вінниці відзначали набуття чинності закону про мову. ФОТОРЕПОРТАЖ

20:31
Автор: admin
Become a Patron!

Кілька десятків вінничан та вінничанок сьогодні, 16 липня зібралися біля Вежі Артинова, аби відзначити день набуття чинності нового Закону про Мову. 

Подібні акції сьогодні тривають по всій країні – у понад 30 містах – з головною подією в Києві, де в ці хвилини розпочинається святковий концерт. У Вінниці ж відбулася менш масштабна акція, однак і на неї, як зізналися організатори, прийшло більше людей, ніж вони очікували.

Загалом люди зібралися майже “стихійно”: як розповів один з організаторів Дмитро Кобельський, фактично все було влаштовано силами кількох людей, зокрема й Софії Мельник, яка підготувала плакати, а, наприклад, рух “Відсіч” передав у Вінницю мегафон для заходу.

Відтак і подія відбувалася без якогось суворого сценарію. Тож після короткого вступного слова Дмитра Кобельського оголосили режим “відкритого мегафону”: будь-хто з охочих міг взяти до рук гучномовець і розповісти свою історію про українську мову та сказати, чим саме важливий цей закон.

Оксана Пойда: 

Я росла в україномовній родині, пішла вчитися на філологічний факультет. Добре памятаю момент, коли отримавши диплом в університеті, прийшла додому і показала його сусідкам біля під’їзду. Вони мене в очі похвалили, а в спину вже почула про “какой-то бичий факультєт і бичий язик”. Це мене дуже вразило і з того моменту я вирішили стати до оборони нашої мови на все життя. Мова – це наша ментальність”.

 

Учасник акції (не представився)

“Я народжений в СРСР, але я народився у Вінниці. Мене віддали в російську школу, тому що українських тоді у Вінниці було всього чотири з поміж тридцяти. Попри це я продовжував спілкуватися українською.

Я хотів би нагадати, що наша мова існує щонайменше з 15-го століття, хоч багато людей, і навіть знайомих вінничан, вважають, що українську нібито винайшли на початку 20-го століття. Я на це хочу сказати наступне: була Річ Посполита і була Україна. Речі Посполитої немає, а Україна – є. Була Російська імперія, і була Україна. Імперії немає, а Україна – є. Був СРСР, і була Україна. Союзу немає, а Україна – є. Зараз щоправда, ще є Російська Федерація, тобто ми вже у фіналі. І поки що – ми ведемо”.

 

На акцію також прийшли учасниці етномайстерні “Коло”, зокрема Юлія Васюк зі своєю зірковою донькою Софією. Вони заспівали пісню “Ой, роде наш красний” та прочитали вірш про те, чому не варто бути “хохлами”

“Я хочу щоб ми всі усвідомлювали, хто ми є, якого ми роду і яка в нас потужна та класна нація”, – сказала наприкінці пані Юлія.

Анатолій Почтар:

“Я народився 1975 року і пам’ятаю, як розмовляти українською було соромно і ганебно, коли всі друзі казали «разгаварівай нармально». І навіть сьогодні у Вінниці розмовляти українською складно. Знаходити послуги і меню в ресторанах українською – складно. Нам доводиться уникати торгівельних точок, які обслуговують російською. Ми були і досі частково залишаємося в українському гетто.

Але сьогодні ми отримали інструмент, завдяки якому ми і наша мова виходять на Божий світ. Наприклад, мої діти московитською читати не вміють і майже її не розуміють. Тепер вони можуть знайти у Вінниці місце, де їх можуть обслужити нормальною, людською мовою. У цей день я би хотів згадати Сашка Капіноса (герой Небесної сотні – ред.), він, мабуть, один з тих наших людей, який найбільше доклався щоб Україна була Україною.

Гучномовець брали до рук і зовсім юні вінничани, наприклад Антоніна Поліщук. Вона була лаконічною: “Я веду інстаграм українською, бо українська мова – це реально круто!”

А ще звучали конкретні пропозиції, як сприяти виконанню нового закону. Так, представник організації “Діло Вінниччина” розповів, що підприємці, з якими йому доводиться працювати, скаржаться на те, що тепер їм доведеться перекладати свої сайти українською – згідно з вимогами нового закону. Відтак чоловік запропонував, аби україномовні вінничани долучалися до волонтерського руху, який безкоштовно допомагатиме підприємцям перекладати інформацію про їхні послуги українською. І прямо під час акції знайшов, щонайменше, одну таку волонтерку.

“Мову треба не просто приймати, але й треба робити щось для того. Треба навчити друга розмовляти українською, перекласти сайт тощо”, – сказав чоловік.

Наприкінці заходу виступила одна з його організаторок Софія Мельник. Вона акцентувала увагу на тому, що від кожного з нас залежить, як закон буде виконуватися.

“Одна справа укхвалити закон, а інша справа – його імплементувати. Наша задача – його реалізовувати на місцях і відстоювати, щоб його положення виконувалися. Бажаю твердості духу кожному з нас!

Завершили зустріч колективним виконанням українського гімну а капела. Детальніше про новий закон, а також про те, які його норми коли набирають чинності – читайте за цим посиланням.

Фото Ольги Мірошниченко

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.