7 червня екс-мер Вінниці Володимир Гройсман презентував першу десятку виборчого списку своєї партії “Українська стратегія Гройсмана”. Ця політична презентація стала, напевно, однією з перших головних здивувань на обрії позачергових парламентських виборів 2019 року.
Найбільш вінницька партія
Показово, що у своїй промові екс-мер Вінниці вже на початку розставив певні акценти, даючи зрозуміти що Вінниця для нього, як і завжди, лишається в проритеті. “Щоб наше місто жило і процвітало”, сказав чинний Прем’єр-міністр на початку своєї промови під час з’їзду в Мистецькому арсеналі в Києві, очевидно маючи Вінницю. У цей час промову голови уряду в залі слухало ще багато вінничан, зокрема міський голова Вінниці Сергій Морунов, а також секретар міської ради Павло Яблонський. Останній, разом зі ще одним вінничанином Андрієм Тетеруком потрапив у першу десятку виборчого списку “Української стратегії”. Тож вочевидь вінницьке лобі буде представлене в парламенті найбільш потужно саме у фракції “Української стратегії”, в разі проходження її до парламенту.
Що ж стосується решти списку, то у відомій на даний момент десятці – перевірені колеги Гройсмана по уряду, а також парламентарі, не помічені в якихось політичних “зашкварах” з точки зору проукраїнського та проєвропейського виборця. Сам Прем’єр-міністр, коментуючи список “Української стратегії”, зазначив, що “сформував команду не просто політиків, які можуть розповідати як все погано і що має бути щось краще. А команду людей, які глибоко розуміють, в чому є проблеми держави, як їх потрібно швидко вирішувати. Команда, яка здатна приймати рішення і здатна їх втілювати у життя”, – вважає голова уряду.
Не бути гравцем чужої збірної
Загалом же в перші дні позачергової виборчої кампанії Гройсман наполегливо дає зрозуміти, що ці перегони для нього – незалежна і самостійна історія. “Я не хочу і не буду більше гравцем чужої збірної” – заявив на з’їзді лідер партії та зазначив, що через це “витрачав дуже багато часу на те, щоби долати перешкоди, долати багато перепон, які віддаляли або не наближали нас до тих змін, які хотіли відчувати люди”. Можна лише уявити, скільки в цих коротких реченнях різноманітних “вражень” екс-мера Вінниці про ціну компромісів, на які доводилося йти під час роботи і формування уряду, враховуючи інтереси “запеклих партнерів” по коаліції в парламенті.
Загалом Володимир Гройсман вирішив не експериментувати зі співаками, акторами та іншими артистами у власному списку (принаймні, у відомій його частині), а взяв туди людей, які впроваджували реальні реформи в країні. Чотири діючих міністра (Гриневич, Нищук, Петренко та Саєнко), представниця кримськотатарського народу Джабарова, офіцер і нардеп Тетерук, колега по Вінниці Яблонський, відповідальний за релігійні питання Білецький та ще один урядовець Марченко. Такий список навіть у політичних конкурентів “Української стратегії”, з якими спілкувався автор, викликають повагу. Інше питання, чи викликають ці фігури настільки сильні емоції в українського виборця, як фігуранти деяких інших партійних списків. Адже тренд нинішнього електорального запиту українців – яскраві телешоу, меланхолійна музика, баси, тенори та комедіанти, які великим оркестром у різних політичних ВІА рухаються на п’ятирічні “гастролі” до Верховної Ради.
З чим Гройсман іде на вибори
Так само лише зараз стає зрозуміло, якими ідеями Володимир Гройсман намагатиметься переконати українського виборця віддати голос саме за “Українську стратегію”.
Судячи з сьогоднішніх тез голови уряду під час візиту на Вінниччину, лідер “Української стратегії” робитиме ставку на середній клас, якому він має намір сприяти в його формуванню. Йдеться не лише про підприємців та представників малого та середнього бізнесу, але й фахівців з робітничих професій, лікарів та освітян. Гройсман вважає, що такі середовища також мають бути по факту середнім класом в Україні, зокрема й з огляду на рівень зарплат. Так, Прем’єр-міністр заявив, що збільшені зарплати зокрема й для викладачів ПТУ будуть закладені у наступному бюджеті України. Для цього Гройсман зокрема хоче досягнути щорічного зростання ВВП на рівні 5% і більше, а не перебувати на позначці 3% як сьогодні.
Це, у свою чергу, на думку Прем’єра, має привабити українських заробітчан повернутися до рідної країни. На думку Гройсмана, це має вирішити і соціальну проблему: “Щоб родини возз’єдналися, щоб не спілкувалися по вайберу і WhattsApp”. Коментуючи цю тему, Гройсман наголошує на своїй головній передвиборчій тезі: “Україна – це не просто місце на карті” та обіцяє “реінвестувати в якість життя українських громадян”.
Що буде з децентралізацією?
Однією з ключових тез Володимира Гройсмана в останні дні – це питання життєздатності продовження реформи децентралізації в умовах нової парламентської конфігурації. Прем’єр-міністр недвозначно натякає: загроза безперешкодному продовженню однієї з найуспішніших українських реформ, ініційованих саме ним, сьогодні існує:
Чи є загроза для реформи? Я думаю, що є. З огляду на те, що ми ще не завершили реформу. Нам важливо зараз – і це я і наша політична сила будемо пропонувати – зміни до Конституції України: визначити, що мають бути створені обласний і виконавчий комітети, які будуть наділені виконавчими функціями. Далі: центральна влада буде представлена префектами, які мають здійснювати суто контрольні функції та не більше того. Далі ми маємо дозавершити об’єднання, об’єднання територіальних громад, що дасть їм можливість бути більш ефективними. Ми маємо оптимізувати кількість районних державних адміністрацій: не може так бути, що в нас є ОТГ, яка вже має і повноваження, і кошти, а їй на шию зверху посадили ще районну держадміністрацію, яка намагається керувати. Це двоєвладдя ні до чого ефективного не приводить. Тобто і це питання нам потрібно вирішити: зміни до Конституції, нова організація системи управління на базі створених ОТГ, і це дасть можливість в тому числі захистити цю реформу.
Така теза – сигнал не лише мерам українських міст, а передусім громадам сіл, міст і селищ по всій країні. Які вже відчули реальні результати реформи, котрі можна буквально помацати руками і яка справді може бути згорнута або призупинена з огляду на заяви команди Зеленського. А відтак – вже досить відчутне охолодження інтересу інвесторів як іноземних, так і намірів українського бізнесу вкладатися у вітчизняну економіку в період настільки потужної політичної турбулентності.
Чи будуть почуті ці сигнали 21 липня – покаже час і наступні рейтинги електоральних уподобань українців, зроблені вже після оголошення перших десяток топ-гравців на цих парламентських виборах.
Фото Vежа та з фейсбук-сторінки Володимира Гройсмана
Дякуємо!
Тепер редактори знають.