У Вінниці відбудуться «Дні польського кіно»

12:38
Автор: Олеся Яненко
Become a Patron!

В межах Днів польського кіно у вінницькому кінотеатрі “Родина” покажуть фільми “Станіслав Лем: наука і вигадка” та “Номер”. Окрім “живих” показів, також показуватимуть фільми онлайн.

Як ідеться в анонсі, у зв’язку з епідеміологічними обмеженнями фестиваль відбудеться у гібридному форматі онлайн та офлайн. Усі фільми демонструються польською мовою з українськими субтитрами. “У програмі представлено найцікавіший доробок польського кінематографа останніх років”, – пишуть в анонсі.

Дні польського кіно – проєкт Польського Інституту у Києві, який цьогоріч відбувається вже вшістнадцяте.

ОФЛАЙН ПОКАЗ У ВІННИЦІ

Відтак, у Вінниці 1 жовтня в межах Днів відбудеться показ фільмів “Станіслав Лем: наука і вигадка” та “Номер”, початок о 19:00. Показ відбудеться у кінотеатрі «Родина» (вулиця Миколи Оводова, 47), Квитки – у касі кінотеатру, їх вартість – 60 гривень. 

Документальний фільм “Станіслав Лем: наука і вигадка” (Stanisław Lem: nauka i wyobraźnia / science and fiction/).

Режисер – Адам Устинович.

“Знятий у 1990 році для ВВС портрет 70-річного польського прозаїка Станіслава Лема, який багато років вважався найвидатнішим письменником science fiction на світі.
Його перше інтерв’ю для британських слухачів охоплює широку сферу: розповідає про щасливі роки дитинства та драматичну воєнну долю, про початки його письменницької кар’єри та про деякі незвичні теорії щодо майбутнього людини.

Станіслав Лем зачаровує ерудицією, дотепністю і неперевершеним почуттям гумору, що перетворює зустріч із ним на захопливу інтелектуальну пригоду та подорож світом його уяви.

Прем’єрний показ переглянуло 1,3 мільйона глядачів. Фільм був показаний у Франції, США, Канаді, Ізраїлі, Хорватії, Мексиці, Угорщині, Австралії, Росії та Ірані. Документальний фільм отримав премію за найкращий портрет митця на Міжнародному Фестивалі документальних фільмів про мистецтво у Монреалі у 1994 р. Стрічка увійшла до колекції фільмів про мистецтво Музею Лувр, Франція.”

Комедія / наукова фантастика “Номер”.

Режисер – Кшиштоф Янковський.

 

 

Космонавт Ійон Тихий має виголосити у Панслов’янському Парламенті промову проти введення Позаземних Людських Норм. Представники уряду намагаються не допустити цього виступу…

Ійона підступно ув’язнюють у номері готелю, щоб протестувати на ньому найсучасніше секретну зброю. Замість того, щоб шукати виходу з пастки, Ійон свариться сам із собою і не може порозумітися з черговими своїми втіленнями, що веде до все більш абсурдних подій…

ОНЛАЙН-ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ

Онлайн фільми можна буде переглянути в на сайті Takflix за ЦИМ посиланням. 

“Аматори” / “Аmatorzy”

РЕЖИСЕРКА: Івона Секежинська
ЖАНР: Трагікомедія

Історія починається тоді, коли театр Криська «Бюро Особистих Речей» (створений акторами з інвалідністю) виграє участь у фестивалі, постановку спектаклю. Велика радість, великий шанс, великі очікування. Крисєк з акторами саме працює новою п’єсою «Грек Зорба». Було б чудово поставити її на справжній сцені. Однак виявляється, що директор театру, пропонуючи їм співпрацю, ставить певні умови.

Він отримав дотацію в рамках програми популяризації Шекспіра і підтримки діяльності осіб з інвалідністю. Якщо вони хочуть виступити в професійному театрі, то повинні підкоритися. Кшисєк сумнівається… однак приймає виклик. Він починає репетиції, у яких беруть участь професійні актори і «відоме обличчя», зірка Вікторія. Коли вона з’являється, актори Кшиська в захваті. На одній з репетицій директор заявляє, що головну роль не зможе зіграти сестра Кшиська – Мері. Директор невблаганний: з беззубою шепелявою Мері ніякої прем’єри не буде. Її повинна зіграти молодша, красивіша акторка з кращою дикцією. Кшисєк вирішує змінити акторський склад… Прем’єра повинна відбутися, але чи буде Кшисєк нею пишатися?

Лауреат кількох індивідуальних відзнак 45 Фестивалю польських художніх фільмів у Ґдині, а також Кошалінського Фестивалю Кінодебютів «Молодь і фільм».”

“Убий це і виїдь з цього міста”

РЕЖИСЕР: Маріуш Вільчинський
ЖАНР: Психологічна анімація / xорор

“Утікаючи від відчаю через втрату найдорожчих людей, герой ховається в безпечній країні спогадів, де час зупинився й усі дорогі йому люди живі.

З роками в його уяві зростає місто. Одного разу літературні герої та кумири дитинства з мультфільмів, які у свідомості наступних поколінь назавжди залишаються молодими і носять короткі штанці, оселяються там непроханими. Коли наш герой усвідомлює, що всі вони постаріли і що вічної молодості не існує, він вирішує повернутися до реального життя. І дивовижні персонажі, котрі живуть у його уяві, повертають його до реального світу.

Лауреат низки престижних нагород, зокрема, «Золотих левів» 45 Фестивалю польських художніх фільмів у Ґдині та ґран-прі кінофестивалів в Оттаві, Лімі, Тарнові, Кошаліні, Ліберці, польської кінопремії «Орли» та ін.”

“Якнайдалі звідси”

РЕЖИСЕР: Пйотр Домалевський
ЖАНР: Трагікомедія

“Оля, сімнадцятирічна дівчина з маленького міста, самостійно вирушає закордон. Це виявиться подорожжю її життя, подорож у невідомість, під час якої вона спробує відновити втрачений зв’язок зі своїм батьком. В Ірландії вона пізнає інший світ і зустріне людей, які змінять її ставлення до життя.

Оля повинна поїхати до Ірландії, щоб повернути до Польщі тіло батька, який помер, працюючи на будівництві. Олі байдуже до батька, вона хоче дізнатися, чи він зібрав гроші на машину, як обіцяв. Самостійно долаючи іноземну бюрократію, Оля зрозуміє, що її найбільшою мрією була не машина, а знайомство з батьком…

Лауреат низки престижних нагород, зокрема, на 45 Фестивалі польських художніх фільмів у Ґдині та кінофестивалях в Аррасі, Брауншвейґу, Дубліні, Котбусі, Москві, Чикаго, на Ґоа, польської кінопремії «Орли», Паспорту «Політики» та ін.”.

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.