У Вінниці пропонують встановити пам’ятник або погруддя політичному та військовому діячу, борцю за українську незалежність, засновнику ОУН Степану Бандері.
Відповідна петиція з’явилася на сайті електронних петицій сьогодні, 25 лютого. Її автор Дмитро Уманець пропонує встановити погруддя або пам’ятник Бандері до 2024 року, аби “встигнути до 115 дня народження Степана”. Автор звернення вважає, що одним з можливих місць розташування пам’ятника може бути алея по вулиці Пирогова або на площі Європейській.
Станом на момент виходу публікації, петицію підписали вісім людей. Для того, щоб її розглянули в міській раді необхідно зібрати 350 підписів протягом 14 днів. Підтримати пропозицію можна протягом двох тижнів за ЦИМ посиланням.
Пам’ятник Степанові Бандері у Львові
У Тернополі
В Івано-Франківську
Нагадаємо, петиції про встановлення пам’ятника Степану Бандері у Вінниці вже з’явилися. До прикладу в 2007 році її автор – Роман Райковський – мотивував тим, що підтримати її треба хоча б «ворогам на зло». «Гасло «Слава Україні», автором якого є Бандера, стало гаслом всієї країни. Бандера боровся за самостійну і незалежну Україну і на мою думку, заслуговує на пам’ятник у нашому місті», – написав вінничанин. Проте, підтримки його ідея не знайшла – під петицією назбиралося всього 62 підписи.
Тим не менш, відповідь від мерії таки надійшла. У ній зазначено, що рішення про необхідність встановлення пам’ятника на честь тієї чи іншої особи ухвалює громада міста. При цьому має бути фінансово-економічне обґрунтування встановлення пам’ятника.
Степа́н Андрі́йович Банде́ра — український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б.
Як активний діяч УВО та ОУН має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. 5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — в центральну Берлінську в’язницю. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен у бункері «Целленбау». У вересні 1944 року його звільнили й запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію німців та на співпрацю не погодився.
Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.