У Вінниці показали старовинні єврейські форми для випічки

У Вінниці показали як виглядають давні дерев’яні форми, які використовувалися для виготовлення печива на юдейське весняне свято. Вони мають різну форму, і завдяки їм можна було витискувати на печиві різні візерунки.

Про них газеті “День” розповіла старша наукова працівниця Вінницького обласного краєзнавчого музею Алла Ліпська. Саме там і зберігається 192 форми з колекції Густава Брілінга – одного із засновників музею. “Це унікальна збірка столітніх раритетів. Скільки я читала, скільки досліджувала — рівнозначних їй немає в світі», — каже науковиця. Ритуальні дерев’яні форми ХІХ століття використовували для виготовлення печива на юдейське весняне свято Пурім. А створювали майстри Східного Поділля, що помітно за орнаментами та трендами того часу.

– Кожна формочка має підпис: де і коли знайдена, звідки походить, – каже Анна Ліпська. – Найбільша частина колекції була зібрана в Липовецькому районі. Досліджуючи їх, можна припустити, що колекції вже сто років. Відомо, що Брілінг листувався з директором майбутнього єврейського музею в Одесі. І десь 1928 року мав доставити туди, але в той час усе національне масово знищували. Тому він зробив фото колекції, задокументував, а потім, очевидно, вирішив, що надійніше буде залишити раритети у Вінниці. І не помилився, бо окремі предмети в досить гарному стані, деякі, щоправда, потребують реставрації.

— Взагалі весняне свято Пурім досить веселе. В цей день можна те, чого не можна в інші дні. Це єдиний день у році, коли єврею не просто дозволяється, але навіть і пропонується випити надміру. І дійсно, вино ллється в Пурім рікою. А зі страв прийнято подавати печиво — гоменташ, або озней гаман, — «вуха Амана» — випічка трикутної форми, з маково-медовою начинкою. Але презентовані формочки — це точно для іншого печива. Якщо ви подивитесь, то побачите, що вони бувають різної форми: і трикутні, як вуха Амона, і великої округлої форми, й у формі краплі тощо. Тобто призначалися не для гоменташ, радше це були пряники.

На формочках є і рослинна, і геометрична орнементика. Є моменти, які перегукуються з суто подільськими символами. Наприклад, дерево життя — вазонний тип, який властивий для подільських килимів та рушників, часто зустрічається на писанках і витинанках. Алла Ліпська відзначає, що таким чином єврейська громада також маркувала свою приналежність до цієї території. Адже дерево життя зустрічається в єврейській кераміці, культових речах і навіть на мацевах — надгробних пам’ятках.

За словами Анни Ліпської, важко стверджувати, хто виготовляв ці форми для випікання печива” Але за прикладом мацев-надгробників над ними, очевидно, працювали ремісники”, – каже жінка. “Більшість з них виготовлені з липи. Зараз важко оцінити їхню ринкову вартість: для мене — вони безцінні”.

Більше читайте у повному матеріалі за ЦИМ посиланням.

Фото Олесі Шуткевич

Читайте також: МІКРОрайони Вінниці: історія Єрусалимки та Кумбар. ВІДЕО