“Це справа, яка змушує встати з дивану”: як вінничанин Вадим Пюро став блогером, якому платять

14:19
Автор: Марина Однорог
Become a Patron!

Instagram вже давно перестав бути місцем, де всі діляться виключно власними селфі, світлинами котиків і собачок та їжі. Це інструмент, який дозволяє тим, хто має хороший смак та знає, як привернути увагу людей – заробляти, подорожувати та співпрацювати із великими брендами.

Із активним розвитком мобільної фотографії у багатьох з’явилося розуміння, що на цьому можна заробити. Блогерством зараз вже нікого не здивуєш, і красивим, витриманим профілем – також. Але як взагалі живеться блогерам, як вони дійшли до цього, як працювали з аудиторією та чому іноземні бренди «клюють» на українські профілі.

Ми вже писали про топ-10 вінничан, які заробляють в Instagram, але сьогодні розпочинаємо цикл, в якому ближче познайомимося із вінницькими блогерами, дізнаємося як вони починали працювати у цій сфері та які ці люди у живому спілкуванні, коли вас не відділяють екрани телефонів та декілька вдалих фільтрів.

Першим на зустріч із нами погодився Вадим Пюро (vadycos). Усміхнений, сором’язливий та небагатослівний хлопець не є класичним представником блогерів, які знімають по декілька відео в день, пишуть великі пости та мають чіткий графік постингу. Вадим любить природу та подорожі, «велику фотографію» та нові емоції, а також відсутність рамок. Хоча це не заважає йому мати насправді естетичний профіль, який дійсно спонукає до подорожей та відкриває прекрасні куточки нашої країни і не тільки.

Профіль в Instagram у Вадима з’явився у 2015 році. Спочатку там були класичні фото котиків, собачок та їжі. Та три року тому хлопець вирішив все змінити: відписався від багатьох друзів і знайомих та підписався на цікавих, талановитих фотографів.

Вже згодом Вадим дізнався більше про «інстаміти», де і познайомився зі своїми близькими друзями-однодумцями, з якими зараз активно подорожує та навіть влаштовував майстер-класи з мобільної фотографії у Вінниці.

  • Ця річ змушує тебе встати з дивану, піти кудись, виїхати на природу або навіть поїхати в інше місто та познайомитися з крутими однодумцями, які займаються такою ж справою. Це насправді дуже цікаво, – розповідає Вадим.

Хлопець зізнається, що йому завжди подобалася велика фотографія і він й надалі знімає на фотоапарат, але зараз це вже більше як хобі, а заробляти суто на фотографії він поки не збирається. І саме смартфон дає мобільність, бо завжди під рукою і в будь-який момент можна зробити цікавий кадр.

Українські компанії лише зараз почали цікавитися блогерами

Сьогодні Вадим не може згадати першу компанію, яка звернулася до нього за рекламою в інстаграмі. Пам’ятає лише, що тоді мав 17-18 тисяч підписників (зараз більше 77 тисяч), це було близько трьох років тому, а бренд був закордонний та запропонував зробити рекламу годинника.

  • Насправді це було таке круте відчуття, коли тобі пише закордонна компанія і каже «давай ми тобі годинник по бартеру дамо». Я отримав годинник за 80 доларів і зробив три пости. Українські компанії приходять лише зараз, коли почали розуміти, що з блогерами можна співпрацювати. Раніше такого поняття в Україні не було.

Зараз у Вадима та його компанії друзів в нас є постійні партнери, переважно це закордонні бренди, в яких є представництва в Україні. Серед них: Panasonic, Jeep, Bukovel, Seat.

  • З Буковелем ми працювали вже три рази і далі будемо. Коли нам пропонують співпрацю, то це фактично бартер. Вони платять за все, а ми надаємо контент. Частину контенту ми маємо запостити в свій профіль, частину віддаємо як готовий відзнятий матеріал для них.

  • Коли ти одна одиниця ти нікому не цікавий, коли вас четверо це більш цікаво, тому що аудиторія твоя помножується на 4. Наприклад, вас їде троє друзів – це вже не 70 тисяч, а 250. Тому компаніям цікаві такі колаборації.

Незважаючи на те, що багато блогерів зараз роблять акцент на довгі тексти, Вадим залишається в «старій школі» і публікує лише фото з мінімальним текстом. Виключенням є лише випадки, коли спонсори мають певні вимоги до нього. Зізнається, що сам, коли бачить довгий текст в стрічці інстаграму, то гортає далі.

Вадим, як і його друзі, не сприймають блогерство за роботу – для всіх них це хобі, яке інколи приносить прибуток.

  • Це дуже гарне хобі, яке потребує внесків: у техніку, в самі подорожі. Якщо воно окупається потім, то це добре. Якщо ні, то це все одно нові враження, відчуття, емоції, знайомства, завжди щось нове, позитивне, цікаве.

Сам хлопець має невеличке виробництво шкіряних гаманців, які в 99% продаються закордон. Це і є основний його заробіток.

Подорожі змушують мене «підняти свою ліниву дупу з дивану»

 

На сторінці Вадима приблизно з 2015 року переважають фото природи: гори, море, річки, ліси та озера. Якщо і є фото людей, то вони «вписані в природу». Хлопець пояснює це тим, що дуже любить природу, подорожі та відкривати щось нове.

  • Знімати б’юті-фотки біля парканів чи цегляних стін – це не для мене, це дуже просто. А от піднятися на якусь вершину в румунських Карпатах, переночувати дві ночі в наметі – ось це цікаво. Мені дуже подобаються ці будівлі високі, дуже подобається Львів, Ужгород, але фотографувати я люблю більше природу.

Кожна поїздка та подорож для хлопця – це своєрідний виклик. Розповідає, що найбільше запам’яталася остання подорож, коли разом із друзями поїхали в Буковель двома автівками та подолали 2500 кілометрів Карпатами.

  • В першу чергу подорожі запам’ятовуються складнощами, які я долаю на своєму шляху. Емоціями, новими відкриттями, коли ти щось абсолютно нове побачив. Всі мої друзі були в Дземброні, а я ще не був. І от ми поїхали спеціально подивитися: піднялися на автівці до найвисокогірнішого села в Україні, зустріли там світанок, кави випили. Це незабутні враження.

«Я не люблю обмеження в творчості»

Для Вадима Інстаграм – це в передусім місце для творчості, а не для заробітку. Розповідає, що раніше більше стежив за графіком публікацій, робив два поста в день, а зараз відмовився від цього.

  • В мене нема жодного графіку. Прокинувся вранці з гарним настроєм – опублікував фотку, не прокинувся – значить, не буде посту сьогодні. Це вже ніби як обмеження себе, не люблю цього. Ти як митець твориш по настрою, а коли потрібно бігом зробити нове фото і запостити, то мені таке не подобається. Це як подорожі, а всі подорожі у нас в принципі спонтанні: за два-три дні ми дізнаємося, що їдемо в іншу країну.

На питання, чи використовував хлопець рекламу для підняття свого профілю, відповідає просто і коротко:

  • Я пробував всі способи для розкрутки. Накрутки такої, як “накрутки” – тобто покупки ботів – ніколи не було. Є масфолов, є автолайки.

Вадиму цікаво залишатися не тільки в мережі, але й комунікувати з однодумцями, ділитися певним досвідом. Через це він доволі часто відвідує різноманітні зустрічі фотографів та блогерів у Києві, а у Вінниці разом з друзями минулого року навіть організував майстер-клас з мобільної фотографії.

  • Достатньо було цікаво з точки зору фотографів побачити і почути людей, які до нас прийшли, розказати їм про те, що ми вміємо, розказати їм про інстаміти. Поділитися досвідом.

Про натхнення, зворотній зв’язок та профілі-білборди

Ні для кого не секрет, що блогери зараз мають великий вплив на свідомість та смаки звичайних користувачів мережі. Багато профілів схожі на магазини, але «під красивим соусом» ці речі краще купують, а блогери отримують свої гонорари. Звичайно, зараз вистачає і тих, хто фільтрує рекламу на своїй сторінці і Вадим один із них. Хлопець часто відмовляє різним брендам, аби не втрачати атмосферу профілю.

  • Я маю надію, що впливаю тільки з позитивної сторони, надихаючи людей. Впливати як більшість блогерів з якоюсь політичною метою чи просуванням якихось різноманітних товарів, які не дуже якісні – це не моє. Я рекламую лише те, чим користуюся сам, що я міг би порекомендувати людям і щоб вони не розчарувалися. Часто в рекламі просто не хочеться перетворювати свою сторінку на якийсь такий бігборд, базар, коли в тебе там якісь ну зовсім смішні речі, сумочки за 50 гривень і так далі.

  • Інколи фінансовий бік таки перемагає і от нещодавно в нас був цікавий досвід співпраці з Somersby, я не міг відмовитися, адже це доволі велика компанія. Дуже цікаво було і ми досить великий проект зробили разом.

Окрім фінансові сторони приємним для Вадима є і людський фактор та відчуття того, що ти можеш бути комусь корисним та навіть надихати на подорожі.

  • Люди дуже часто пишуть в дірект типу ти мене надихнув, дивись у мене схожа фотка з твоєю і так далі. Дуже багато пишуть про місця і просять розповісти куди поїхати, що подивитися. Я завжди стараюся ділитися інформацією, тому що ми на своєму досвіді проїхали багато міст, бачили багато красивої природи, в нас є багато маршрутів, які ми просто копіюємо і даємо іншим людям, щоб вони знали куди йти і що дивитися.

Незважаючи на те, що хлопець декілька разів бував в одних місцях, щоразу знаходить для себе щось нове, нові ракурси, кадри, ідеї. Говорить, що ідеї черпаються з книг, фільмів, цікавих відео на Ютубі. А серед улюблених фотографів називає Ділана Фьорста  Ханеса Бекера.

Незважаючи на те, що фотографії Вадима також виставляє на фотостоки, він не хоче ставити це захоплення на комерційну основу.

  • Не хочеться залежати від когось, я в будь-яку хвилину можу зібрати рюкзак і поїхати в Карпати чи Київ і не залежати від когось.

Є у хлопця і улюблені профілі серед українських блогерів, якими він любязно поділився з нами:

  1. https://www.instagram.com/ladanivskyy/
  2. https://www.instagram.com/vlad.vasylkevych/
  3. https://www.instagram.com/olehslobodeniuk/
  4. https://www.instagram.com/big_6pat/
  5. https://www.instagram.com/anna_georgievnaa/

Фото Андрія Завертаного та надані героєм із особистого профілю в Інстаграм

 

 

✐ Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.