Оновлено: 22 Липня 2021, в 08:20
Сьогодні вінницьким підприємцям презентували черговий інструмент для підтримки їхнього бізнесу: компенсація відсотків по кредитам на розвиток еко-бізнесу від Вінницької міськради та “Укргазбанку”.
Залишаючи за дужками нюанси цієї програми (котра, тим не менше, на певному етапі передбачає до 75% компенсації за ставкою кредиту), VежА хотіла б звернути увагу на один виступ сьогоднішньої події.
Екс-міністр економіки Павло Шеремета у Вінниці буває нерідко, і майже завжди запам’ятовується надихаючими виступами, якщо бере участь в тій чи іншій публічній події. Сьогоднішній “Марафон можливостей для бізнесу” – не виключення. Пропонуємо ознайомитися з кількома тезами виступу Шеремети в Галереї “XXI” 20 липня у Вінниці.
1. Ми маємо зрозуміти, де наші “точки болю”
Після 1965 року Південна Корея була не в кращому стані, ніж ми. У цієї країни валовий продукт був менший, ніж у Танзанії, там не вистачало їжі, не було м’яса. Де зараз Південна Корея? Її приклад показав, що прорив – можливий.
Польща “впала” після “шокової терапії” Бальцеровича, але потім почала зростати на 7-10%. Ми мали би зростати так само зараз, але цього не сталося, і відрив Польщі від України зараз не зменшується, а збільшується.
Продуктивності країни найкраще сприяють дві речі: освіта та інвестиції. Китай інвестує 45% ВПП, при середньосвітовій нормі в 26%. Україна інвестує в інфраструктуру 16-17% – з такими показниками не ростуть взагалі. При цьому слід розуміти, що економіка Китаю – це 11 трільйонів доларів, а України – 105 мільярдів.
Ми не доінвестовуємо в інфраструктуру, нам треба зрозуміти – що заважає нам інвестувати, де ми відчуваємо “точки болю” в цьому процесі.
2. Ми припинили мріяти?..
Світ зараз переповнений грошима. Нам вистачає грошей, нам не вистачає хороших проектів і хороших команд, які здатні їх придумати і чесно та якісно впровадити. Наприклад, у компанії Apple на рахунках просто лежат 250 мільярдів доларів, чекають свого часу. Я не знаю, що з нами сталося, де ці проекти для цих грошей – ми припинили мріяти?…
Що мені подобається у Вінниці, це те, що місто мріє. Я люблю, коли тут кажуть: в Україні є кілька міст-мільйонників, ми прагнемо стати з ними в одну лаву.
Компанія, місто, країна не впроваджують змін не тому, що вони не зробили хороший SWOT-аналіз для себе. А тому, що їм страшно. Нам страшно сказати, що ми хочемо стати містом-мільйонником, що ми хочемо стати Гонконгом. Але сказати, що Вінниця хоче стати city for business і зробити відповідну мобільну аплікацію – не страшно. Розбийте стратегію на дрібні кроки і ви почнете рухатися.
Коли в компанію Apple повернувся Стів Джобс, цій компанії грошей вистачало на пару місяців. Їй вже припинили давати кредити банки, їх дав позику тоді тільки Біл Гейст. Але Джобс тоді сказав – щоб нам здійснити цей прорив, нам потрібно зробити зсув реальності. І вони це зробили.
3. Любіть свою конкуренцію
Нікому не подобається конкуренція, але подивіться, що вона робить! Любіть свою конкуренцію. Якщо ви номер 1 у Вінниці – дивіться на регіон. Якщо ви кращий в регіоні – дивіться на п’ять наступних областей. Виберіть собі там відповідну компанію і конкуруйте з нею, аби потім дивитися на Європу.
Британці порахували: прорив здійснюють ті компанії, які використовують прості управлінські інструменти. Управління проектами, відстежування результатів, фідбек про результати своїм працівникам. Подивіться тепер на Apple – вони оновлюються кожен рік, тому що вони розуміють, що таке конкуренція.
4. Ми не “рвонемо”, якщо не захочемо
Згадайте, скільки у нас вихідних у квітні та травні. Ми, мабуть, єдина нація в світі, яка на стільки релігійних свят має стільки вихідних. З такою кількістю вихідних нам нічого не світить і нам страшно про це сказати.
Нам натомість кажуть: “А подивіться, що у Франції?”. Але ви погляньте, що зараз робить Макрон – він скорочує кількість вихідних і збільшує робочу тривалість тижня.
Я питаю в IT-інвестора – тобі потрібен зараз бізнес-план? На що він відповідає: “бізнес-план – це втрачений час. Мені важливо, що компанія зробила за минулий тиждень”. Не рік, не місяць – тиждень.
… Ми не рвонемо, якщо ми не захочемо рвонути. Ти можеш підвести коня до води, але ти не можеш заставити його напитися”.
Фото Ольги Мірошниченко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.