Оновлено: 24 Березня 2022, в 18:37
На правах реклами
Чи треба батькам хвилюватись, якщо дитина не повзає у 7 місяців й не ходить у рік? Що повинна вміти дитина кожні три місяці з дня свого народження? У якому випадку з дитиною до 2-х років краще звернутись до невролога? Що робити, якщо дитина не жує тверду їжу у 17 місяців? Коли найкраще привчати дитину до горщика? Скільки слів повинна знати дитина до 2-х років?
Відповіді на ці та багато інших запитань надала сімейний лікар Лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Марина Осипенко.
За якими критеріями оцінюється нормотиповий розвиток дитини віком до 24 місяців?
Розвиток дитини перевіряється у декількох сферах: соціально-емоційна – чи має дитинка здатність фокусуватися на певних діях та на якомусь предметі, як реагує на когось нового, чи впізнає «своїх», чи посміхається, чи взаємодії з іншими й т.д.; комунікаційна сфера – чи «агукає» та лепече, чи жестикулює, чи повторює слова, чи реагує на своє ім’я, чи розуміє короткі питання; дрібна моторика – це про здатність тримати в ручках іграшки, перекладати предмети з руки в руку, про здатність жувати тверду їжу; ну, а велика моторика – це тримання голівки, це повзання, перекочування з боку на бік, це здатність стояти та ходити спочатку з чиєю допомогою, а потім самостійно та ін.
Всі ці та навички повинні проявлятись у дитини в певний віковий період. Їх мають знати батьки, щоб бува не пропустити якийсь важливий момент розвитку.
Також обов’язково треба слідкувати чи немає регресу в розвитку дитини. Це коли, наприклад, у віці 1,5 року дитина вимовляла до 10 слів, а потім перестала навчатись нових, або й ті слова, що вже знала перестала вживати. Ці моменти теж варто «ловити», найімовірніше їх потрібно буде пропрацьовувати з неврологом.
Які сигнали у соціально-емоційній сфері дитини до 2-х років мають насторожити батьків?
Вже через тиждень-два після народження дитина має реагувати на гучний звук, на яскраві картинки, а вже з 1 місяця – дитина може реагувати на обличчя й починати віддзеркалювати емоції батьків. Тож дуже важливо розмовляти з дитинкою змінюючи інтонацію, посміхатись їй – комунікувати з нею. Далі, у віці 2-3 місяці в дитини починається етап «гуління», а лепетати дітки розпочинають у 6-8 місяців.
В 9-11 місяців тривожним «дзвіночком» буде відсутність зорового контакту. В 12-17 місяців батьки повинні звернути увагу на те, чи помічає їхня дитина когось нового, чи грає вона в ігри «по черзі», наприклад, перекочує м’ячик до матусі, а та йому повертає. У 18-23 місяці малюк має мати інтерес до гри та взаємодії з іншими дітьми. А у дворічному віці дитина не повинна намагатись викинути чи впустити іграшки, замість того, щоб використовувати їх за призначенням. Тобто до іграшки має проявлятись інтерес.
А що стосується комунікації дітей? Чи має, наприклад, насторожити той факт, що у 6 місяців дитина не лепече?
Так, на вміння дітей комунікувати треба обов’язково звертати увагу. І дійсно, у 6 місяців дитина має вже і «агукати», і лепетати. Однак це не означає, що якщо рівно в 6 місяців маля не почало «агукати», то треба вже на наступний день бігти до лікаря. В нормі, такий процес комунікації має розпочатись до 8 місяців. Якщо ж у 8 місяців дитя ніяк не комунікує, треба звернутись до педіатра чи сімейного лікаря.
В нормі, малюк повинен почати жестикулювати (розмахувати ручками, щось показувати, на щось вказувати) у віці 9-11 місяців й вміти несвідомо говорити складами на зразок «па-па», «га-га», «на-на». До року дитина має вміти наслідувати звуки декількох тваринок – «няв», «гав», «ко-ко», імітувати звуки, наприклад, потяга чи авто – «чух-чух», «бі-бі». Від 12 до 17 місяців дитина повинна навчатись продукувати міні-фрази, на кшталт, «дай-дай» «ням-ням», «пий-пий» й швидко реагувати на знайомі слова.
Варто звертатись до фахівців, якщо дитина у віці 18-23 місяців не вживає чітких слів й не розуміє короткі запитання, по типу «де мама?», «де м’яч», «куди підемо?». У 2 роки дитина вже має знати щонайменше 50 слів й складати слова у легкі фрази по типу – «дай іграшку», «хочу їсти» «пішли зі мною» та ін. Тут головне відмічати, що словниковий запас дитини розширюється.
Як батькам самостійно визначати правильний фізичний розвиток своєї дитини? Що їх повинно насторожити?
Тут треба розділити сфери розвитку на дрібну та велику моторику. Якщо йде мова про дрібну моторику, то дитина у 6-8 місяців немає часто стискати ручки, тримати їх у напруженні, натомість вона повинна тягнутись до предметів, гарно тримати у руках іграшку. 9-11-місячний малюк має вміти перекладати іграшки з однієї ручки в іншу. В 12-18 місяців дитя вже може харчуватись твердою їжею, а от нездатність жувати тверду їжу – має почати непокоїти батьків. А ще у цьому віці дуже важливо, щоб дитина використовувала вказівний і великий пальчики, при цьому показуючи на щось, або щось вимагаючи.
До 23 місяців дитина має навчитись тримати олівець в руках, будувати вежі з кубиків. Якщо ж до 2 років в дитини не з’явились навички до самостійного харчування, вмивання, одягання – робити елементарні речі по самообслуговуванню, то батькам варто на це звернути увагу й отримати відповідну консультацію лікаря.
Велика моторика – це певні фізичні можливості, якими дитина має володіти у той чи інший період свого розвитку. Так, до 6-8 маля має самостійно повертатись з боку на бік, добре утримувати голівку та плечі, лежачи на животику. В нормі до 9-11 місяців дитина має сидіти без підтримки, пересуватись по-пластунськи чи на 4-х, утримувати свою вагу тіла з підтримкою дорослих, стоячи на ногах. Повзати на карачках дитина має вміти вже до 12 місяців. Ще важливий фізичний навик у цьому віці – бажання самостійно стояти, утримуючись за меблі. Треба починати хвилюватись, якщо в межах 18-23 місяців дитя не береться ходити без підтримки, не стоїть без сторонньої допомоги. Ну й звичайно дитина у віці 2 років має бігати, впевнено ходити по сходах, тримаючись при цьому за опори.
Звісно, є індивідуальні особливості дітей: хтось раніше почав ставати на ніжки, а хтось пізніше. Тому найважливіше мати уявлення, що у певний період розвитку вже може вміти дитина і якщо є затримка у фізичному розвитку на три місяці – потрібно звертатись до фахівця. Наприклад, якщо в півтора року дитина не ходить самостійно вздовж опори, то у 23 місяці дитину варто показати лікарю. Якщо ж в 12 місяців дитина не ходить, але при цьому вона сидить, повзає і намагається встати – це є варіантом норми, тут варто просто спостерігати. Затримкою фізичного розвитку вважатиметься, якщо вона не піде самостійно в 15 місяців.
Які подальші дії молодих батьків, що виявили якісь певні відхилення від норми в розвитку своєї дитини?
Першочергово, батьки мають звернутись до свого сімейного лікаря, в якого вони знаходяться на обліку. Звичайно, дитина досить часто оглядається лікарем і всі віхи розвитку обов’язкового фіксуються. Але на прийомі лікар бачить дитину максимум пів години, то ж є вірогідність щось не зауважити, щось пропустити, особливо це стосується комунікативної та соціально-емоційної сфер розвитку. Фізичні можливості дитини оцінити легше. Батьки ж знаходяться зі своїм чадом 24/7 тому можуть виявити якісь моменти в розвитку дитини, які їх насторожують. І я повністю підтримую тих матусь, які починають хвилюватись, бо щось пішло не по «графіку». В такі моменти краще перестрахуватись й вчасно звернутись за порадою спеціаліста.
З якими побоюваннями найчастіше звертаються молоді батьки?
Найчастіше непокоїть батьків, мабуть, коли дитина не дивиться їм в очі. Звісно, дитина не повинна весь час фокусувати свій погляд на мамі чи тату, але в момент звернення, в момент розмови чи певної взаємодії маля має подивитись в очі, хоча б не на довго. Якщо говорити в цифрах, то зоровий контакт має відбуватись 5-10 разів за годину.
Нерідко батьки хвилюються, що дитина не реагує на своє ім’я. Такі страхи виникають у матусь малюків віком до 1 року. Але якщо дитина підняла голівку, повернулась, підвела погляд хоча б один раз із 5 ваших звернень – це норма. Можливо дитя просто заклопотане своєї справою й не хоче відволікатись. Якщо ж дитина взаємодіє з батьками, але при цьому зовсім не реагує на своє ім’я, є вірогідність наявності проблем зі слухом.
Також часто батьки хвилюються, що дитина не хоче ходити на горщик. В нормі дитина починає усвідомлювати роль горщика в межах 18- 26 місяців. Багато матусь починають садити на горщик дитинку значно раніше, але це не значить, що вона розуміє для чого ви це робите. То ж цілком ймовірно, що висаджувати півторарічну дитину на горщик доведеться три місяці, щоб побачити результат, а можна почати це робити у 2 -2,5 роки й дитина зрозуміє процес за тиждень-два.
А чи взагалі часті випадки, коли батьки до Вас приходять з малюками не планово, а через особисті побоювання? І чи траплялось, що побоювання були виправданими?
Не вірно буде сказати, що це прямо часті ситуації, але бувають. Особливо це стосується матусь, які народили першу дитинку. І це нормально, що батьки хвилюються, було б гірше, якби вони не хвилювались.
З якимось певними тривогами може звертатись десь кожна 15-та матуся, але виправданими побоювання можуть бути в одному із 50 звернень.
Треба наголосити, що батьки вірять в міф, що хлопчики повільніше розвиваються, що вони лінивіші за дівчаток. Це неправда і сфери розвитку в той чи інший віковий період не відрізняються у хлопчиків та дівчаток.
Сподіваюсь, що мої пояснення будуть корисними для батьків й виконуватимуть роль певної «шпаргалки».
Якщо треба буде проконсультувати більш детально з того чи іншого питання розвитку дитини, я з радістю це зроблю.
Підписати декларацію з сімейним лікарем Лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Мариною Анатоліївною Осипенко та записатись до неї на прийом, можна зателефонувавши за номерами: 0800 33 01 30 (безкоштовно з мобільного), 067 33 77 697.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.